Постанова

від 20.05.2014 по справі 805/5634/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа № 805/5634/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер»

про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника

податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у

розмірі 6284,18 гривень

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 6284,18 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 15.04.2014 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер» має податковий борг у сумі 6284,18 гривень, який виник у зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань, а саме: податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 року № 0005741540 на суму 6548,75 гривень (наявна переплата у розмірі 258,78 гривень та частково сплачено на суму 140,00 гривень), податкова декларація від 08.02.2013 року № 50662 на суму 133,00 гривень та залишок несплаченої пені у розмірі 1,21 гривень. Відповідачем порушено вимоги пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України. На адресу боржника була надіслана податкова вимога від 21.12.2012 року № 847. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на суму податкового боргу.

Через канцелярію суду представник позивача надав заяву від 20 травня 2014 року, в якій просив розглянути справу в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав. До суду повернувся конверт, надісланий на адресу відповідача з позначкою «не знаходиться за адресою», отже, відповідно до приписів частини 4 статті 33 КАС України відповідач вважається повідомленим належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 30998612, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 4), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 20 червня 2000 року за № 1292 згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 19 серпня 2010 року № 17905/10 (а.с. 3).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

10 грудня 2012 року на підставі акту перевірки № 00453/1540/30998612 від 30 листопада 2012 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005741540 (а.с. 13), яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 6548,75 гривень, яке надіслано поштою та отримано відповідачем 29 січня 2013 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 14).

Документи, які свідчать про оскарження або повну сплату відповідачем основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих зазначеним податковим повідомленням-рішенням, в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з переплатою та частковою сплатою податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0005741540 від 10 грудня 2012 року за відповідачем наявна суму податкового боргу в розмірі 6289,97 гривень, що підтверджується зворотнім боком обліковою картки (а.с. 5).

08 лютого 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, в якій відповідач визначив до сплати суму податку в розмірі 133,00 гривень (а.с. 15-17).

Відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1,21 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується наданим позивачем зворотнім боком облікової картки платника податку на прибуток (а.с. 6-9).

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6284,18 гривень не сплачені, що підтверджується наданим представником позивача зворотнім боком обліковою картки станом на дату розгляду справи.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на прибуток в сумі 6284,18 гривень.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

21 грудня 2012 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 847 (а.с. 11), яка направлена поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 12).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня надіслання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 6284,18 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер» (ЄДРПОУ 30998612) з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 6284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 18 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 20 травня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.