Постанова

від 20.05.2014 по справі 826/3918/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2014 року 09 год. 25 хв. № 826/3918/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2014 року № 000032201 і № 000042201, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» (далі - позивач, ТОВ «П'ята Стража Київ») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2014 року № 000032201 і № 000042201.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Мнідоходів у м. Києві від 17.12.2013р. № 458/1-22-01-35838823, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «П'ята Стража Київ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками - ТОВ «Віканта Груп» (ідентифікаційний код 38448786) і ТОВ «Голден Пікс» (ідентифікаційний код 38448753) за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р. та з контрагентом-покупцем - ДП «НАЕК «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) за квітень і липень 2013 року, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, на думку позивача, відсутні жодні підстави вважати правочини, укладені між ТОВ «П'ята Стража Київ» та контрагентами-постачальниками (ТОВ «Віканта Груп» і ТОВ «Голден Пікс»), а саме: договір купівлі-продажу від 03.12.2012р. за № ВГ-12/12 та договір на виконання робіт від 19.11.2012р. за № 1112), нікчемним (недійсним), бо за ним були здійснені реальні господарські операції, обов'язки за якими були виконані обома сторонами, що, в свою чергу, підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами. Також, позивач вказує на те, що ним у відповідності до вимог чинного податкового законодавства були виконані всі необхідні дії по формуванню та надсиланню на адресу контрагента-покупця (ДП «НАЕК «Енергоатом») розрахунків коригування податку на додану вартість за результатами здійснення перерахунку податкових зобов'язань з цього податку.

Відповідач проти позову заперечував, подавши до канцелярії суду письмові від 22.04.2014р. б/н, та додаткові документи (зокрема: роздруківки актів ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02.08.2013р. № 345/26-58-22-08-11/38448786 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віканта Груп» код за ЄДРПОУ 38448786, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.11.12 по 30.06.2013» та від 10.09.2013р. № 818/26-58-22-08-11/38448753 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден Пікс» код за ЄДРПОУ 38448753, питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.11.12 по 30.06.2013»). В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «П'ята Стража Київ» (ідентифікаційний код 35838823) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками - ТОВ «Віканта Груп» (ідентифікаційний код 38448786) і ТОВ «Голден Пікс» (ідентифікаційний код 38448753) за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р. та з контрагентом-покупцем - ДП «НАЕК «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) за квітень і липень 2013 року, за результатами якої складений Акт від 17.12.2013р. № 458/1-22-01-35838823. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «П'ята Стража Київ» допустило порушення норм пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 192.1 і п. 192.2 ст. 192, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 159 942, 00 грн., та заниження податку на додану вартість за звітні періоди грудень 2012 року, січень, квітень і липень 2013 року на загальну суму 419 376, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах. За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014р. № 000032201 і № 000042201, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

22 квітня 2014 року в призначеному судовому засіданні у справі представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

13 травня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 09.12.2013р. по 10.12.2013р. згідно норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 05.12.2013р. № 1697, працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «П'ята Стража Київ» (ідентифікаційний код 35838823) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками - ТОВ «Віканта Груп» (ідентифікаційний код 38448786) і ТОВ «Голден Пікс» (ідентифікаційний код 38448753) за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р. та з контрагентом-покупцем - ДП «НАЕК «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) за квітень і липень 2013 року, за результатами якої складений Акт від 17.12.2013р. № 458/1-22-01-35838823 (далі - Акт перевірки).

Перелік первинних і розрахункових документів, податкової звітності позивача, а також інших документів (податкової інформації), що були використані працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 3 - 4 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючим були встановлені декілька епізодів порушень ТОВ «П'ята Стража Київ» норма податкового законодавства, а саме:

1) за період грудень 2012 року та січень 2013 року ТОВ «П'ята Стража Київ» було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 184 663, 00 грн., та за 2012 рік валових витрат в сумі 5 748 756, 00 грн.

Проте перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат за вказаний період встановлено завищення податкового кредиту всього на суму 160 347, 00 грн., в т. ч. у грудні 2012 року в сумі 152 326, 00 грн., у січні 2013 року - 8 021,00 грн., та витрат на суму 761 630, 00 грн., що пов'язане з наступним.

Згідно даних податкової звітності та наданих первинних і розрахункових документів встановлені взаємовідносини ТОВ «П'ята Стража Київ» з суб'єктами господарської діяльності ТОВ «Віканта Груп» (ідентифікаційний код 38448786) і ТОВ «Голден Пікс» (ідентифікаційний код 38448753), а саме:

- відповідно до договору купівлі-продажу від 03.12.2012р. за № ВГ-12/12 перевіряєме підприємство придбало у постачальника (ТОВ «Віканта Груп») протягом грудня 2012 року та січня 2013 року товари (обладнання та комплектуючі систем захисту та безпеки) на загальну суму 936 141, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 156 023, 50 грн.). За результатами таких господарських операцій ТОВ «П'ята Стража Київ» віднесло до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 156 023, 00 грн. (в т.ч. за грудень 2012 року в сумі 148 002, 50 грн., за січень 2013 року - 8 021, 00 грн.);

- відповідно до договору на виконання робіт від 19.11.2012р. за № 1112 перевіряєме підприємство придбало у підрядника (ТОВ «Голден Пікс») протягом грудня 2012 року будівельні роботи на загальну суму 25 941, 03 грн. (в т.ч. ПДВ 4 323, 51 грн.). За результатами таких господарських операцій ТОВ «П'ята Стража Київ» віднесло до складу податкового кредиту за грудень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 4 323, 521 грн.

За даними працівника ДПІ за результатами описаних господарських операцій з підприємствами ТОВ «Віканта Груп» і ТОВ «Голден Пікс» перевіряєме підприємство також сформувало валові витрати за 2012 рік на загальну суму 761 630, 00 грн.

При цьому працівником відповідача в ході проведення документальної перевірки ТОВ «П'ята Стража Київ» були висновки отриманих від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акта від 02.08.2013р. № 345/26-58-22-08-11/38448786 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віканта Груп» код за ЄДРПОУ 38448786, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.11.12 по 30.06.2013» та Акта від 10.09.2013р. № 818/26-58-22-08-11/38448753 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден Пікс» код за ЄДРПОУ 38448753, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.11.12 по 30.06.2013». В даних Актах наведені наступні обставини: на день проведення звірок за підприємствами закріплено стан 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; відомості про наявність у підприємств основних фондів та трудових ресурсів в податковій звітності не декларувалися; в провадження Слідчого відділу ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області перебуває кримінальне провадження № 320121002000000027 порушене за фактом вчинення злочину за ч. 2 ст. 205 КК України «фіктивне підприємництво» та відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України; правочини ТОВ «Віканта Груп» і ТОВ «Голден Пікс», укладені за вказаний період з підприємствами-постачальниками (-покупцями) не носять реального характеру.

На підставі вищевикладеного перевіряючий дійшов висновку, що наявні у ТОВ «П'ята Стража Київ» первинні та розрахункові документи, оформлені по господарським операціям з названими контрагентами не можуть бути достатньою правовою підставою для формування позивачем сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість;

2) за звітні період квітень і липень 2013 року ТОВ «П'ята Стража Київ» задекларувало податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 119 160, 00 грн. Однак перевіркою встановлено заниження задекларованих підприємством податкових зобов'язань з цього податку за вказані місяці 2013 року (та відповідно завищення показника рядку 8.1 Податкових декларацій з ПДВ), всього в сумі 259 028, 70 грн., в т.ч. у квітні 2013 року в сумі 146 226, 50 грн., у липні 2013 року - 112 802, 20 грн., що пов'язане з наступним.

ТОВ «П'ята Стража Київ» були виписані розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної: розрахунок коригувань від 30.04.201р. за № 294 до податкової накладної від 09.04.2013р. № 286 на суму податку на додану вартість 69 265, 20 грн., розрахунок коригувань від 30.04.2013р. № 295 до податкової накладної від 09.04.2013р. № 287 на суму податку на додану вартість 76 961, 34 грн., розрахунок коригувань від 31.07.2013р. № 526 до податкової накладної від 03.07.2013р. № 479 на суму податку на додану вартість 112 802, 20 грн., які заповнені з порушенням вимог діючого законодавства, а саме - не зазначені дати про отримання покупцем таких розрахунків коригування та відсутні підписи покупця.

На думку перевіряючого такі розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної Товариства не відповідають вимогам п. 192.1 і п. 192.2 ст. 192, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що коригування, згідно вищенаведених пунктів норм Кодексу можливі за умови зміни сум компенсації вартості товарів, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг, або повернення постачальником сум попередньої оплати.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 17.12.2013р. № 458/1-22-01-35838823 перевіряючий встановив порушення ТОВ «П'ята Стража Київ» наступних норм законодавства України: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 192.1 і п. 192.2 ст. 192, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 159 942, 00 грн., та заниження податку на додану вартість за звітні періоди грудень 2012 року, січень, квітень і липень 2013 року на загальну суму 419 376, 00 грн. (в т.ч. за грудень 2012 року на суму 152 326, 00 грн., за січень 2013 року - 8 021, 00 грн., за квітень 2013 року - 146 227, 00 грн., за липень 2013 року - 112 802, 00 грн.).

09 січня 2014 року ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 17.12.2013р. № 458/1-22-01-35838823 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 000042201 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «П'ята Стража Київ» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 199 927, 50 грн., в т.ч. 159 942, 00 грн. - основний платіж, 39 985, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 000032201 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 192.1 і п. 192.2 ст. 192, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «П'ята Стража Київ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 524 220, 00 грн., в т.ч. 419 376, 00 грн. - основний платіж, 104 844, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.03.2014р. № 2144/10/26-15-10-06-15, винесеної за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «П'ята Стража Київ» на зазначені податкові повідомлення-рішення від 09.01.2014р., дані скарга позивача були залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Щодо першого епізоду порушення

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку .

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом листопада-грудня 2012 року між ТОВ «П'ята Стража Київ» (Замовник/Покупець), в особі директора Бордовського А.В., і суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Голден Пікс» (Підрядник), в особі директора Пучкова О.Г., та ТОВ «Віканта Груп» (Продавець), в особі директора Мельніченко Р.М., були укладені наступні письмові договори:

- договір на виконання робіт за № 1112 від 19.11.2012р., за умовами якого Підрядник (зобов'язується за дорученням Замовника виконувати своїми силами і засобами комплекс субпідрядних робіт згідно Переліку (кодифікатора) робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури (а саме: роботи з проектування, монтажу внутрішніх інженерних систем, мереж зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних та телефонних мереж). Конкретний обсяг та договірна вартість комплексу робіт визначається в кожному окремому випадку відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, про що сторонами складаються і підписуються додаткові угоди. Розрахунок за виконані роботи проводиться після повного закінчення робіт і підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт.

За даним Договором передбачено право Підрядника залучати до виконання підрядних робіт третіх осіб на договірних підставах без погодження із Замовником.

Згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додатку 1 до цього Договору) сторонами досягнута домовленість про розмір договірної ціни, обсягу та терміну виконання комплексу загальнобудівельних робіт, а саме: в приміщеннях ТП2-10/0.4 Кв за адресою: вул. Танкова, 1, в сумі 6 028, 26 грн.; в приміщеннях ТП за адресою: вул. Танкова, 1, в сумі 5 849, 99 грн.; в приміщеннях РП 128 за адресою: вул. Пшенична, 4, в сумі 3 576, 24 грн.; в приміщеннях офісної будівлі за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 8, в сумі 10 486, 54 грн. Всього загальна вартість таких робіт становить 25 941, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 323, 51 грн.), термін виконання робіт - 20 робочих днів з моменту підписання цього Протоколу;

- договір купівлі-продажу товару від 03.12.2012р. за № ВГ-12/12, за умовами якого Продавець зобов'язується поставляти Покупцю відповідно до поданих замовлень обладнання та комплектуючі систем захисту і безпеки (далі - товари), а Покупець, в свою чергу, - приймати такі товари і своєчасно сплачувати їх вартість. Відомості щодо найменування, кількості, комплектності, вартості за одиницю товару зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Датою купівлі-продажу є дата отримання товару Покупцем зі складу. При цьому за домовленістю сторін можлива доставка товару до складу Покупця згідно видаткових накладних.

Ціни на товари вказуються у рахунках та видаткових накладних. Оплата за товар здійснюється Покупцем в безготівковій формі на рахунок Продавця.

Відповідно до письмових пояснень і довідки позивача б/н і б/д, наданих в 22 квітня 2014 року судовому засіданні по даній справі та разом з матеріалами позову, результати спірних операцій були використанні ТОВ «П'ята Стража Київ» безпосередньо у своїй господарській діяльності. Так, обладнання та матеріали для влаштування систем охоронного призначення, що були придбані у постачальника ТОВ «Віканта Груп» за договором купівлі-продажу від 03.012.12р. № ВГ-12/12, були використанні позивачем в подальшому при проведенні в 2013 році робіт з влаштування систем охоронно-пожежної сигналізації, відеоспостереження, контролю доступу, та ін., на об'єктах контрагентів-замовників на підставі укладених договорів підряду (перелік яких наведений у поясненні), та реалізовані за усними угодами купівлі-продажу. В бухгалтерському обліку ТОВ «П'ята Стража Київ» придбані товарно-матеріальні цінності обліковувалися на рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари на складі». В статистичної звітності підприємства (форма № 1-м БАЛАНС) за 2012 рік показник залишку складських запасів на кінець звітного періоду (рядок 100) становив 834, 0 тис. грн., з яких 780, 1 тис. грн. - вартість оприбуткованих на складі ТМЦ від ТОВ «Віканта Груп».

При цьому як зазначає позивач, оскільки дане придбане обладнання не реалізовувалось в 2012 році, то у відповідності до норм п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати на придбання таких ТМЦ до складу валових витрат за 2012 рік не включались та у декларації з податку на прибуток за вказаний період не декларувалися.

Що ж до ТОВ «Голден Пікс», то згідно укладеного договору на виконання робіт від 19.11.2012р. № 1112 ТОВ «П'ята Стража Київ» були придбані субпідрядні роботи для виконання монтажних робіт загальнобудівельного характеру з улаштування внутрішніх інженерних мереж систем сигналізацій охоронного призначення. Такі роботи носили загальнобудівельний характер (зокрема: підготовка стін для прокладання кабелів, штробування стін, пробивання отворів, закріплення кабелів, тощо), а тому для їх виконання не потрібна спеціальна ліцензія. Субпідрядні роботи, що виконувалися ТОВ «Голден Пікс», в комплексі з іншими роботами проводилися позивачем на виконання договорів генерального підряду, укладених позивачем із замовниками ТОВ «Енергоінвестмонтаж» і Державна інспекція сільського господарства в Київській області на виконання робіт з улаштування систем охоронно-пожежних сигналізацій.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання підрядних робіт, поставки товарів і відповідно оплати вартості таких робіт і товарів) за вказаними Договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: договору на виконання робіт від 19.11.2012р. № 1112 з Додатком 1 - Протоколом узгодження договірної ціни, договірних цін на загально будівельні роботи по кожному з Об'єктів (форми № КБ-3), актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року окремо по кожному з Об'єктів (форми № КБ-2в), датованих 03, 04, 06 і 07 груднем 2012 року, всього на загальну суму 25 941, 03 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 323, 51 грн.), податкових накладних від 03.12.2012р. № 7, від 04.12.2012р. № 8, від 06.12.2012р. № 9 та від 07.12.2012р. № 11, всього на загальну суму ПДВ 4 323, 51 грн.; договору купівлі-продажу товару від 03.12.2012р. № ВГ-12/12, видаткових накладних, датованих груднем 2012 року, всього на загальну суму 936 141, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 156 023, 50 грн.), податкових накладних, датованих груднем 2012 року, всього на загальну суму ПДВ 156 023, 50 грн.; оригіналів банківських виписок по рахунку та платіжних доручень ТОВ «П'ята Стража Київ» про оплату вартості загально будівельних робіт та обладнання, з відмітками банку про проведення платежів.

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявна в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані ТОВ «Голден Пікс» і ТОВ «Віканта Груп» на адресу позивача за результатами поставлених товарів і виконаних робіт, за своїм змістом цілком відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «П'ята Стража Київ» надало суду наступні документи, які підтверджують факт придбання спірних товарів і робіт з метою використання їх в подальшій господарській діяльності, економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії свого Статуту, ліцензійних документів ТОВ «П'ята Стража Київ» на право здійснення певного виду діяльності, сертифікату на систему управління якістю УКрСЕПО; копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31 грудня 2012 року; копії податкової звітності ТОВ «П'ята Стража Київ» з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за спірні звітні періоди; копії первинних документів по взаємовідносинам позивача з контрагентами-замовниками (-покупцями), в ході здійснення яких були використанні спірні товари і роботи; виписки банків по розрахунковим рахункам ТОВ «П'ята Стража Київ»; витяг із штатного розкладу на 2014 рік; копії документів на підтвердження освітньо-кваліфікаційного рівня працівників Товариства; копії договорів оренди нежилих приміщень та транспортних засобів, та ін.

В ході судового розгляду даної справи відповідачем не було надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних договорів (виписки самих податкової накладної). Відтак, наявна в матеріалах справи копія податкової накладної, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за грудень і січень 2013 року, цілком відповідає вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 17.12.2013р. № 458/1-22-01-35838823 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентами (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

У Рішення цього суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їх їхніх постачальників є порушенням ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності договору на виконання робіт за № 1112 від 19.11.2012р. та договору купівлі-продажу від 03.012.12р. № ВГ-12/12, укладених між ТОВ «П'ята Стража Київ» і підприємствами ТОВ «Голден Пікс» і ТОВ «Віканта Груп», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Зокрема, безпосередньо в Акті перевірки від 17.12.2013р. № 458/1-22-01-35838823 відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Голден Пікс» і ТОВ «Віканта Груп» саме за фактами ухилення від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення названих договорів з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкової накладної, виданої зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо другого епізоду виявлених порушень, то суд також не погоджується з правомірністю висновків податкового органу у зв'язку з наступним.

У відповідності до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому в силу норм п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу).

Згідно із п. 192.2 ст. 192 ПК України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п. 192.3 ст. 192 ПК України).

На момент виникнення спірних правовідносин форма та порядок заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що являється додатком до податкової накладної, був затверджений згаданим вище Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної» (далі - Порядок № 1379).

Безпосередньо порядок заповнення такого Розрахунку визначений у п. 18 - 26 Порядку № 1379.

Зокрема, згідно п. 18 зазначеного Порядку у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 19 Порядку № 1379 встановлено, що оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця. При цьому якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо розрахунок коригування складається на суму податку на додану вартість, яка перевищує суму, передбачену пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, такий розрахунок підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після реєстрації в ньому накладної, до якої виписується цей розрахунок.

За приписами п. 20 Порядку № 1379 на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг має здійснити коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

В ході розгляду даної справи судом встановлено укладення 12 листопада 2012 року між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (Замовник) та ТОВ «П'ята Стража Київ» (Підрядник) договорів на виконання проектних робіт за № 4024/12/71-11-8-12-2471 та № 4025/12/71-11-8-12-2474 щодо виконання обумовлених умовами цих Договорів проектних робіт.

На виконання таких Договорів позивачем на адресу Замовника були виписані, зокрема, податкові накладні від 09.04.2013р. № 286 на суму 415 591, 21 грн. (в т.ч. ПДВ - 69 265, 20 грн.), від 09.04.2013р. № 287 на суму 461 768, 02 грн. (в т.ч. ПДВ - 76 961, 34 грн.) та від 03.07.2013р. № 479 на суму ПДВ. Копії інших первинних і розрахункових документів по вказаних Договорах наявні в матеріалах даної справи. На момент укладення цих Договорів обидві сторони були зареєстровані як платника податку на додану вартість.

На виконання наведених вище норм Кодексу позивачем були складені розрахунок коригувань від 30.04.201р. за № 294 до податкової накладної від 09.04.2013р. № 286 на суму податку на додану вартість 69 265, 20 грн., розрахунок коригувань від 30.04.2013р. № 295 до податкової накладної від 09.04.2013р. № 287 на суму податку на додану вартість 76 961, 34 грн., розрахунок коригувань від 31.07.2013р. № 526 до податкової накладної від 03.07.2013р. № 479 на суму податку на додану вартість 112 802, 20 грн. Дані Розрахунки коригування підписані посадовою особою ТОВ «П'ята Стража Київ» та скріплені початковою цього підприємства.

За результатами дослідження наявних в матеріалах справи копій Розрахунків коригування позивача до податкових накладних судом встановлено відсутність в них підписів покупця (ДП «НАЕК») та дат отримання покупцем таких Розрахунків. На думку відповідача незаповнення контрагентом-покупцем позивача зазначених реквізитів у наданих копіях Розрахунків коригування, які залишилися у ТОВ «П'ята Стража Київ» спростовує фактичність проведення таким покупцем факту коригування податкового кредиту по певним податковим накладним.

При цьому п. 22 Порядку № 1379 визначено обов'язок продавцем, який є платником податку на додану вартість, при складанні розрахунок коригування включити зазначені коригування до зміни податкових зобов'язань та одночасно відобразити їх у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

Тобто Порядок № 1379 визначає обов'язковість включення продавцем даних за розрахунком коригування до реєстру, а відтак і до декларації з ПДВ, оскільки розрахунок коригування складений саме на дату повернення товарів.

З контексту вищевикладених норм права вбачається, що платник податків (продавець) не позбавлений можливості проводити коригування податкових зобов'язань в певних сумах з умови оформлення та надання контрагенту-покупцю оформленого у відповідності до Порядку № 1379 Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, та за відсутності факту наявності розбіжностей між даними податкових зобов'язань в податкового кредиту з податку на додану вартість цих платників податків за результатами декларування результатів господарської діяльності.

Як вбачається з тексту Акта перевірки відповідачем не тільки не заперечується легітимність та реальність господарських операцій між ТОВ «П'ята Стража Київ» і ДП «НАЕК», але й не встановлено наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань позивача і сумами податкового кредиту цього контрагента-покупця протягом всього перевіряємого періоду.

З огляду на вищевикладене та у зв'язку з ненаданням відповідачем належних нормативно обґрунтованих заперечень проти позовних вимог ТОВ «П'ята Стража Київ» по факту виявлення податківцями цього епізоду порушення, а також жодних документальних доказів на обґрунтування правомірності висновків Акта перевірки, судом не вбачається наявність доведених фактів порушень позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 і п. 192.2 ст. 192 ПК України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень від 09.01.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 487, 20 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 09 січня 2014 року № 000032201 і № 000042201.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, ідентифікаційний код 35838823) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова