Рішення

від 14.05.2014 по справі 916/763/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2014 р.Справа № 916/763/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Сухінін С.В. (довіреність № 3010-О від 27.08.2013р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Транском"

про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" (ПАТ КБ „Приватбанк") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Транском" (ТОВ „Транском") з вимогою зобов'язати ліквідаційну комісію ТОВ „Транском" включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ „Транском" кредиторські вимоги ПАТ КБ „Приватбанк" від 17.04.2013р. № 040311/кл зі сплати заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 04.03.2011р. на загальну суму 129 734,47 грн. та задовольнити зазначені кредиторські вимоги в порядку, визначеному законом.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк" посилається на те, що 16.04.2013р. ПАТ КБ „Приватбанк" з офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр", на якому згідно наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 відображаються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, стало відомо, що ТОВ „Транском" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Строк, визначений засновниками (учасниками) ТОВ „Транском", що прийняли рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено до 21.04.2013р. Оскільки відповідач має невиконані перед ПАТ КБ "Приватбанк" грошові зобов'язання, останній на підставі ст. 105 ЦК України 17.04.2013р. направив голові комісії з припинення ТОВ „Транском" кредиторські вимоги від 17.04.2013 р. № 040311/кл про визнання ПАТ КБ "Приватбанк" кредитором за договором банківського обслуговування б/н від 04.03.2011р. на загальну суму 129 734,47 грн. Однак, на день подачі позовної заяви до суду заявлені ПАТ КБ "Приватбанк" кредиторські вимоги залишились не розглянутими з боку голови комісії з припинення (ліквідатора) ТОВ „Транском", оскільки останній ухиляється від їх розгляду, а заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 04.03.2011р. залишилась непогашеною.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2014р. порушено провадження по справі № 916/763/14 за даним позовом, розгляд справи призначено на 26.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2014р. розгляд справи відкладено на 16.04.2014 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних документів.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 16.04.2014р.:

- строк розгляду справи продовжено до 19.05.2014р. - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 14.05.2014р. - у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням всіх витребуваних доказів.

В судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи: „адресат вибув" та „за вказаною адресою не знаходиться", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.05.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, суд встановив наступне.

04.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі-Позивач) та ТОВ "Транском" (надалі - Відповідач) підписана заява про відкриття поточного рахунку та картка з примірниками підписів та відбитком печатки, відповідно до якої Позивач зобов'язався при наявності вільних грошових коштів здійснювати обслуговування кредитного ліміту Клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк сповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка клієнта.

Відповідно до заяви ТОВ "Транском" погодилось з „Умовами та Правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Відповідно до п.3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту.

В п. 3.18.1.3. Умов зазначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати процентів та винагороди.

Згідно п.3.18.2.2.9 Клієнт зобов'язаний надавати Банку в письмовій формі не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб'єктів господарської діяльності, а також сумарні надходження на всіналежні Клієнту рахунки за три останні місяці.в розрізі кожного місяця),а також іншу інформацію на вимогу Банку, в т.ч. про належне Клієнту на праві власності або повного господарського відання майно.

У відповідності до п. 3.18.2.2.10 Умов Клієнт зобов'язаний щомісяця, в термін до 10-го числа, в будь-якій формі за вибором Клієнта, інформувати Банк про цільове використання кредитних коштів.

Відповідно до розділу 3.18.4.1 Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (дифференційована процентна ставка):

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1 Умов);

- при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Умов);

- у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.18.4.1.3 Умов);

- під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Відповідно до п 3.18.4.4 Умов, клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту у відповідності до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п 3.18.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до розділу 3.18.4.10 Умов, при несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

У відповідності до п. 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п.3.18.5.2. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 3.18.2.2.9, 3.18.2.2.10 Умов Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні.

Відповідно до розділу 3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3 Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до п.3.18.5.8 Умов, при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більш ніж на 30 днів, що призвело до звернення Банку в судові органи, Клієнт сплачує Банку штраф, який розраховується за формулою: 1000 грн.+5% від суми встановленого ліміту.

П. 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг"(або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Свої зобов`язання за договором ПАТ КБ „Приватбанк" виконав в повному обсязі, надавши ТОВ «Транском» кредитні кошти в розмірі 50 000грн.

Оскільки ТОВ "Транском" не здійснювало погашення кредиту, Банк в травні 2012р. звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Транском", в якому, окрім стягнення з відповідача 50 000грн. - заборгованості за кредитом, просив суд стягнути ще 15 110,14грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом (станом на 25.04.2012р.), 1800грн. - заборгованості з комісії(станом на 25.04.2012р.), 5 266,61грн. - пені(станом на 25.04.2012р.), 14 500грн. - штрафу, - всього 86 676,75грн.

Як вбачається з залученої до матеріалів справи копії рішення господарського суду Одеської області від 09.07.2012р. у справі № 5017/1384/2012 (а.с. 33- 35), за результатами розгляду позовних вимог ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ТОВ "ТРАНСКОМ", з відповідача було стягнуто заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 04.03.2011р. в сумі 86 676,75 грн. та судовий збір в розмірі 1 733,54 грн.

Зазначене рішення у встановленому законодавством порядку оскаржено не було, набравши законної сили 20.07.2012 року, згідно чого 20.07.2012 року господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ на примусове виконання рішення суду. В подальшому, на підставі заяви від 15.11.2012р. ПАТ КБ "Приватбанк" було пред'явлено наказ від 20.07.2012р. по справі № 5017/1384/2012 до виконання Другому Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського МУЮ, у зв'язку з чим 19.11.2012р. державним виконавцем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35448410.

Як вбачається з залученої до матеріалів справи інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо виконання наказу господарського суду Одеської області від 20.07.2012 року по справі № 5017/1384/2012, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до чого 13.05.2013р. винесено відповідну постанову.

Як посилається позивач, із довідки, роздрукованої з офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр", на якому згідно наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 відображаються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, йому стало відомо, що ТОВ „Транском" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності з 15.02.2013р. Строк, визначений засновниками (учасниками) ТОВ „Транском", що прийняли рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено до 21.04.2013р.

Знаходження ТОВ „Транском" у стані припинення за рішенням засновників також підтверджується наявним в матеріалах справи Спеціальним витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №18301319 від 06.03.2014р.

Засобами поштового зв'язку, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 8303 від 17.04.2013р., позивач надіслав відповідачу кредиторські вимоги № 040311/кл від 17.04.2013р., відповідно до яких просив визнати ПАТ КБ „Приватбанк" кредитором ТОВ „Транском" на суму 129 734,47 грн., яка складається станом на 17.04.2013р. з: 50 000грн. - заборгованості за кредитом, 38 910,14грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 7 200грн. - заборгованості з комісії, 17 390,79грн. - пені, 14 500грн. - штрафу, та 1 733,54 грн. - судового збору, що було частково присуджено до стягнення рішенням господарського суду Одеської області від 09.07.2012р. по справі № 5017/1384/2012.

Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що здійснені на підставі приписів чинного законодавства та положень укладеного між сторонами договору банківського обслуговування б/н від 04.03.2011р.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що кредиторські вимоги позивача до нинішнього часу залишаються не розглянутими, а заявлена та нарахована ПАТ КБ „Приватбанк" сума заборгованості в загальному розмірі 129 734,47грн. залишається непогашеною.

Відсутність результатів розгляду відповідачем кредиторських вимог позивача на зазначену суму заборгованості і змусило останнього звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до п.п.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно ч.6. ст.105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Положеннями п.1 ч.1 ст.110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі, у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 8 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Господарський суд зазначає, що встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України місячний строк для звернення кредитора до суду із позовом про оскарження дій ліквідаційної комісії з приводу відмови або ухилення від визнання заявлених грошових вимог розпочинає свій перебіг саме з моменту, коли кредитор дізнався або мав дізнатися про таку відмову юридичної особи, яка ліквідується. При цьому, відмова ліквідаційної комісії обов'язково має бути оформлена відповідним документом, доведеним до відома кредитора.

При цьому, у випадку ухилення ліквідаційної комісії від розгляду своєчасно заявлених вимог кредитора, передбаченим законом способом захисту порушених прав кредитора є звернення до суду із вимогами про зобов'язання боржника, що ліквідується, в особі відповідної ліквідаційної комісії включити документально підтверджені грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача спрямована на захист його прав, як кредитора стосовно ТОВ „ТРАНСКОМ", шляхом подачі заяви про внесення до проміжного ліквідаційного балансу кредиторської вимоги в сумі 129 734,47 грн., а за відсутності доказів внесення відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог банку, його затвердження підприємством, слід зобов`язати останнього вчинити означені дії.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищеприведене, та те, що позовні вимоги ПАТ „КБ „ПриватБанк" є доведеними та обґрунтованими, суд задовольняє їх в повній мірі.

На підставі ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2 . Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Транском" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 26, кв. 20, код ЄДРПОУ 31997819) в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю „Транском" кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) від 17.04.2013р. № 040311/кл зі сплати заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 04.03.2011р. на загальну суму 129 734 (сто двадцять дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 47коп., а також здійснити задоволення вказаних вимог в порядку, визначеному законом.

3 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Транском" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 26, кв. 20, код ЄДРПОУ 31997819) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять)грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19.05.2014 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.