Рішення

від 13.05.2014 по справі 910/2650/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2650/14 13.05.14 р.

За позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медицина ВМ"

про стягнення 30 000 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мазур І.О. за довіреністю № 300-122/01-1675 від 28.02.2014 р.;

від відповідача: Миколайчук С.І. за довіреністю № б/н від 01.03.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медицина ВМ" про стягнення 30 000 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по сплаті штрафних санкцій за рішенням Антимонопольного комітету України від 09.04.2014 р. № 205-р.

Ухвалою суду від 19.02.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.03.2014 р.

19.03.2014 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд зменшити розмір пені до 3 000,00 грн.

20.03.2014 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі на виконання вимог суду.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 20.03.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 20.03.2014 р. суддею Лиськовим М.О. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2014 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. у зв'язку з виходом з відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 07.04.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

08.04.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 08.04.2014 р. оголошувалась перерва до 15.04.2014 р.

15.04.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та пояснення по справі.

У судових засіданнях 15.04.2014 р. та 23.04.2014 р. оголошувались перерви.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2014 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили.

У судовому засіданні 13.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 09.04.2014 р. № 205-р. встановлено порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення порушень, передбачених ч. 1 ст. 13, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн., сплату штрафу розстрочено на 12 місяців до 13 травня 2013 р., яку відповідач повинен був здійснювати наступним чином: до 13 червня 2012 року - 2500,00 грн.; до 13 липня 2012 року - 2500,00 грн.; до 13 серпня 2012 року - 2500,00 грн.; до 13 вересня 2012 року - 2500,00 грн.; до 13 жовтня 2012 року - 2500,00 грн.; до 13 листопада 2012 року - 2500,00 грн.; до 13 грудня 2012 року - 2500,00 грн.; до 13 січня 2013 року - 2500,00 грн.; до 13 лютого 2013 року - 2500,00 грн.; до 13 березня 2013 року - 2500,00 грн.; до 13 квітня 2013 року - 2500,00 грн.; до 13 травня 2013 року - 2500,00 грн.

Станом на час розгляду справи вказане рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили та не було оскаржене у встановленому законом порядку, а тому підлягає виконанню.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За правилами ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. ч. 2, 3. ст. 56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія Рішення від 04.05.2012 № 257-р разом із супровідним листом Комітету від 08.05.2012 р. № 242-26.13/12-4852 отримана ТОВ «Медицина ВМ» 13.04.2012 р.

ТОВ «Медицина ВМ» повідомило Комітет про оплату штрафу, накладеного рішенням, та надало копії платіжних доручень від 05.06.2012 № 1449, від 27.06.2012 № 1494, від 02.08.2012 № 1535, від 30.08.2012 № 1585, від 01.10.2012 № 1633, від 31.10.2012 № 1679, від 06.12.2012 № 1733, від 04.01.2013 № 1780, від 04.02.2013 № 1815, від 05.03.2013 № 1841, від 22.03.2013 № 1870, від 04.04.2013 № 1881.

Комітет надіслав до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у місті Києві лист від 03.10.2013 № 300-29/03-9706 про надання інформації.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у місті Києві листом від 16.10.2013 №4529/10/26-59-20-04-28 повідомила, що кошти сплачені ТОВ «Медицина ВМ» (податковий номер 34432418) на розрахунковий рахунок 31414542700011 «Адміністративні штрафи та інші санкції» (місцевий бюджет) на загальну суму 30 000,00 грн., перераховані 23.08.2013 р. на розрахунковий рахунок 311171006700011 «Адміністративні штрафи та інші санкції» (державний бюджет) відповідно до заяви ТОВ «Медицина ВМ» від 12.08.2013 р.

Згідно з вимогами статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами. До доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо).

Статтею 7 Бюджетного кодексу України встановлено, що державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідачем не було виконано рішення Антимонопольного комітету України у встановленому законом порядку.

Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за неналежне виконання рішення Антимонопольного комітету України має сплати пеню у розмірі 30 000,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що ним було сплачено вищевказаний штраф у встановлені рішенням строки, а перерахування коштів до місцевого бюджету було здійснено помилково.

У листі Комітету від 08.05.2012 № 242-26.13/12-4852 зазначено, що «відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня, тощо) належать до доходів загального Фонду Державного бюджету України. Рахунки для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо) код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106 відкриваються на балансі Головних управлінь Державної казначейської служби України. З метою отримання реквізитів рахунків необхідно звертатися за місцем реєстрації суб'єктів господарювання як платників податків до органів Державної казначейської служби України».

Крім того, на WEB - сторінці Антимонопольного комітету України http://www.amc.gov.ua розміщена інформація щодо реквізитів для сплати штрафів, зокрема зазначено, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня, тощо) належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Штрафи, які накладені за рішеннями органів Антимонопольного комітету України (крім адмінколегій територіальних відділень) перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Рахунки для зарахування коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо), відкриваються на балансі Головних управлінь державної казначейської служби України у розрізі кодів бюджетної класифікації та території. З метою отримання реквізитів рахунків необхідно звертатися за місцем реєстрації суб'єктів господарювання як платників податків до органів державної казначейської служби України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що Комітет надав ТОВ «Медицина ВМ» вичерпну інформацію щодо порядку сплати штрафів.

Аналогічна правова позиція з даного питання викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.12.2012 р. у справі № 5009/2070/12.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені до 3 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 20., 20.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати таке. Названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис пункту 3 статті 83 ГПК, який передбачає право господарського суду у прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для зменшення суми нарахованої позивачем пені.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медицина ВМ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34432418) в доход Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медицина ВМ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34432418) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.05.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна