Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2014 р. № 820/6942/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання Тайцеві А.Л.
за участю :
представника відповідача - Тарана М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000581702від 14.08.2013 року, №0000591702 від 14.08.2013 року, №0000601702 від 14.08.2013 року .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення №0000581702від 14.08.2013 року, №0000591702 від 14.08.2013 року, №0000601702 від 14.08.2013 року прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 86/20/27-17-02-13/НОМЕР_1 від 26.07.2013 р. про результати планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року є протиправним, необґрунтованим, прийнятими всупереч нормам чинного законодавства України.
Представник відповідача судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку у Лозівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області (Первомайське відділення).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року здійснював діяльність за загальною системою оподаткування .
Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Лозівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1),за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року
Результати перевірки оформлені актом № 86/20/27-17-02-13/НОМЕР_1 від 26.07.2013 р.
Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення:
-пп. 16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44 , пп."б" 176.1 п.176.1 ст.176 , п.177.10 ст.177, п.178.5 ст.178 Податкового кодексу України , а саме не надано до перевірки книги обліку доходів та витрат;
-пп.47.1.3 п.447.1 ст.47, пп.49.18.2 п.49.18 мт.49, п.51.1 ст.51, п. "б" 176.2 ст.176 Податкового кодексу України , а саме неподання розрахунку 1 ДФ;
-ст.164, п.166.2, пп.166.4.3 ст.166 Податкового кодексу України, неутримано та неперераховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 22369,74 грн.;
-п.198.1 ст.198, пп."б" п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України , неутримано та неперераховано ПДВ на загальну суму - 19787,52 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 86/20/27-17-02-13/НОМЕР_1 від 26.07.2013 р. Лозівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення від 14.08.2013 року, №0000581702, від 14.08.2013 року, №0000591702, від 14.08.2013 року №0000601702.
Позивач не погодився із донарахованими грошовими зобов'язаннями та в адміністративному порядку подав скаргу до Головного управління Міндоходів у Харківській області на податкові повідомлення-рішення №0000581702від 14.08.2013 року, №0000591702 від 14.08.2013 року, №0000601702 від 14.08.2013 року.
За результатами оскарження ГУ Міндоходів у Харківській області Рішенням про результати розгляду скарги від 01.11.2013 р. скасувано податкове повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000601702 від 14.08.2013 року в частині визначення штрафних санкцій у сумі 510 грн., в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення-рішення №0000581702, №0000591702 від 14.08.2013 р. залишено без змін, а скаргу ОСОБА_2 від 02.09.2013 р. - без задоволення.
На підставі зазначеного Рішення ГУ Міндоходів у Харківській області відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення - рішення №0000861700 від 11.11.2013р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 510,0 грн..
Підпунктом 60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Таким чином, з дати отримання позивачем податкового повідомлення - рішення №0000861700 від 11.11.2013р. податкове повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000601702 від 14.08.2013 року втрачає юридичну дію, а відтак, не може бути предметом судового розгляду, так як не створює ніяких обов'язків, прав та охоронюваних законом інтересів платника податків не порушує.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0000601702 від 14.08.2013 року не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про оскарження податкових повідомлень-рішень №0000581702 від 14.08.2013 року, №0000591702 від 14.08.2013 року, суд зазначає наступне.
В мотивувальній частині акту перевірки зазначено, що заниження податкових зобов'язань у сумі 3763,60 грн., в тому числі за січень 2012 року на суму ПДВ 973,32 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Фабрика "Варіант" код 21170203, за березень 2012 року на суму ПДВ - 166,69 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ПСК Атлант" код 35859618, за травень 2012 р. на суму 31,60 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Техноніколь-центр" код 32046030, за листопад 2012 р. на суму 71,26 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Техноніколь-центр" код 32046030 на суму 31,68 грн. та ТОВ "СК-Геоніос" код 35589521 на суму 39,58 грн., за грудень 2012 року на суму 2450,71 грн. пов"язано з невключенням сум до складу податкових зобов'язань на загальну суму 3763,60 грн., що було встановлено шляхом співставлення декларації з податку на доходи фізичних осіб та декларацій ПДВ .
Також, перевіркою встановлено, що позивачем було завищено суми ПДВ включені до податкового кредиту та порушено п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, яке виникло в результаті неутримання та неперерахуванння ПДВ, а саме:
- ФОП ОСОБА_2 згідно реєстрів виданих і отриманих податкових накладних мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Геоспецсервіс" код 36989191 березні 2012 року податкова накладна № 65 на суму ПДВ - 3600 грн., у квітні 2012 року на суму ПДВ - 1500 грн., у травні 2012 року на суму ПДВ 3000 грн., у липні 2012 р. на суму ПДВ - 3516,67 грн., у серпні 2012 р. на суму ПДВ - 1000 грн. Проте до перевірки дані накладні не надав, у зв"язку з чим податковий орган не мав можливості встановити які ТМЦ (послуги) придбавав ФО-П ОСОБА_2 та їх використання в підприємницькій діяльності.
- ФОП ОСОБА_2 згідно реєстрів виданих і отриманих податкових накладних мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Юрполіс-Компані" код 33901201 у червні 2012 року на загальну суму ПДВ 833,33 грн. Проте до перевірки дані накладні також не надав, у зв"язку з чим податковий орган не мав можливості встановити які ТМЦ (послуги) придбавав ФО-П ОСОБА_2 та їх використання в підприємницькій діяльності.
Крім того, податковим органом встановлено, що позивачем порушено п.198.1 ст.198 пп. "б" п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_2 було включено до складу податкового кредиту чеки на придбання ПММ, однак до перевірки чеки за жовтень на суму ПДВ - 303, 19 грн. за листопад на суму ПДВ - 376,67 грн., за грудень 2012 року на суму ПДВ - 739,06 грн. - мне надано. Також встановлено, що ФО-П ОСОБА_2 було двічі включено до складу податкового кредиту за грудень 2012 р. податкову накладну отриману від ТОВ "АСС-Гофропак" код 35070443 на суму ПДВ - 1155 грн., чим порушено п. 198.1 ст.198, пп. "б" п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України . Дане порушення було встановлено в ході перевірки декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків: сума ПДВ 1155 грн. була включена до складу податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку за грудень 2012 року від 07.02.2013 року №9004945031, та згідно декларації з ПДВ за березень 2013 р. від 23.04.2013 р. №902301718.
Також, в мотивувальній частині акту перевірки зазначено, що позивачем занижено ПДФО від підприємницької діяльності та порушено ст.164, п.166.2, пп.166.4.3 ст.166 Податкового кодексу України, яке виникло в результаті неутримання та неперерахуванння податку з доходів фізичних осіб у сумі 22369,74 грн., а саме:
- ФОП ОСОБА_2 згідно реєстрів виданих і отриманих податковихнакладних мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Геоспецсервіс" код 36989191 березні 2012 року на суму витрат - 18000 грн., у квітні 2012 року на суму витрат - 7500 грн., у травні 2012 року на суму витрат 15000 грн., у липні 2012 р. на суму витрат - 17583,33 грн., у серпні 2012 р. на суму витрат - 5000 грн. Однак, до перевірки дані накладні не надав, у зв"язку з чим податковий орган не мав можливості встановити які ТМЦ (послуги) придбавав ФО-П ОСОБА_2 та їх використання в підприємницькій діяльності.
- ФОП ОСОБА_2 згідно реєстрів виданих і отриманих податкових накладних мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Юрполіс-Компані" код 33901201 у червні 2012 року на загальну суму витрат 4166,67 грн. Однак, до перевірки дані накладні не надав, у зв"язку з чим податковий орган не мав можливості встановити які ТМЦ (послуги) придбавав ФО-П ОСОБА_2 та їх використання в підприємницькій діяльності;
- ФОП ОСОБА_2 було включено до складу валових витрат чеки на придбання ПММ. До перевірки не надано чеки за жовтень на суму витрат - 1515,95 грн. за листопад на суму витрат - 1883,35 грн., за грудень 2012 року на суму витрат - 3695,3 грн.;
- ФОП ОСОБА_2 було двічі включено суми на придбання ТМЦ за грудень 2012 р. від ТОВ "АСС-Гофропак" код 35070443 на суму витрат - 5775 грн.;
- ФОП ОСОБА_2 включено до складу валових витрат суми на придбання ТМЦ у сумі 69012 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Данис трейд", ПП "ТЕРМІНАЛ"ХОР ВОІ "СОІУ", тобто включено суму на придбання ТМЦ без отримання доходів в перевіряємому періоді.
Також, в порушення вимог ст.164, п. 166.2 ст.166 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 завищено витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Геоспецсервіс", ТОВ "Юрполіс-Компані", ТОВ "АСС-Гофропак" та включено чеків на придбання ПММ за 2012 р. на загальну суму 80119,60 грн.
Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті зазначених вище порушень вимог Податкового кодексу України і винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про те, позивачем під час перевірки не надано у повному обсязі первинних документів, а саме до перевірки не надано: книгу обліку витрат та доходів за перевіряємий період, податкові та видаткові накладні по відносинам з ТОВ "Геоспецсервіс" та ТОВ "Юрполіс-Компані", чеки на придбання ПММ, інші документи які б підтверджували задекларовані в перевіряємому періоді витрати на підприємницьку діяльність.
Як зазначено у адміністративному позові, згідно протоколу обшуку від 15.08.2012 року у позивача було здійснено виїмку усіх первинних документів, що стосуються його фінансово-господарської діяльності (у т.ч. ті, що зазначені у акті перевірки як ненадані). Як зазначає представник позивача, про наведені обставини він неодноразово повідомляв перевіряючих (копія протоколу обшуку від 15.08.2012 року також була надана).
Згідно з приписами п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про бухгалтерську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією - є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з пунктом 2 статті 3, зазначеного вище Закону, фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку і можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
У відповідно до ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійсненні для отримання цих доходів. при цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, як це передбачено у п.6 ст.8 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .
Відповідно до п.1 і п.2 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складених документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Термін зберігання первинних та оброблених документів, регістрів та звітності встановлено п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу, згідно з яким платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Суд зазначає, що не є належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що у нього була відсутня можливість надання до податкового органу витребуваних документів, оскільки слідчим СУ ГУМВС України у Харківські області під час виїмки було вилучено усі первинні документів, що стосуються його фінансово-господарської діяльності, оскільки згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 186 КПК України (в редакції що діяла на час виникнення правовідносин ) зазначено, що копії вилучених документів за клопотанням власника, а також інших осіб, які за законодавством мають право користуватися цими документами, можуть бути надані слідчим під час вилучення документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів цих осіб (за їх згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів органів, що проводять вилучення, та засвідчуються підписом слідчого і завіряються печаткою. У разі неможливості виготовлення копій вилучених документів або встановлення їх власника під час вилучення слідчий вносить до протоколу слідчої дії запис про клопотання щодо надання копій документів і в десятиденний строк з дня вилучення документів надає відповідним особам їх копії або виносить вмотивовану постанову про відмову у видачі копій документів, яка може бути оскаржена прокурору або до суду.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що ним вчинялись будь-які дії по виготовленню вилучених документів та надання їх податковому органу протягом 90 календарних днів, оскільки перевірка податковим органом проводилась 26.07.2013 р., тобто у позивача було достатньо часу для здійснення дій по відновленню, виготовленню ксерокопій вилученої первинної документації і надання її до перевірки або під час перевірки чи до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки. В матеріалах справи відсутнє клопотання про отримання копій вийнятих документів під час проведення виїмки, що свідчить про ігнорування ФОП ОСОБА_2 наданих йому законодавцем прав, передбачених нормами КПК України.
Крім того, ФОП ОСОБА_2 не надано до суду доказів на підтвердження того, що вилучені слідчим первинні документи бухгалтерського обліку стосуються відносин позивача з його контрагентами саме за перевіряємий податковим органом період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. Суд зазначає, що такі дії платника податку є ухиленням від обов'язків платника податку не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи та забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Податковим кодексом України, що передбачені підпунктами 16.1.9, 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Таким чином, вчинені посадовими особами дії по проведенню перевірки є діями, що спрямовані на ефективне та законне виконання вимог податкового законодавства, а тому не можуть розцінюватись як неправомірні. Фахівціми Лозівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області правомірно складено акт № 86/20/27-17-02-13/НОМЕР_1 від 26.07.2013 р. та винесено податкові повідомлення - рішення №0000581702 від 14.08.2013 року, №0000591702 від 14.08.2013 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 20.05.2014 року.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2014 |
Оприлюднено | 26.05.2014 |
Номер документу | 38814908 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бідонько А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні