Ухвала

від 21.05.2014 по справі 826/11874/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11874/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві (далі по тексту - відповідач) про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2013 року №№ 0001372250, 0001382250.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 20 вересня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересень 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2013 на підставі акта перевірки № 145/22.5.0.9/30433844 від 06.03.2013 року, відповідачем прийнято наступні спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0001382250, яким позивачу, за порушення п.п.198.3, 198.6, 201.4, 201.6, 201.8 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 86278,50грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 69 023 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17 255,75 грн.;

- № 0001372250, яким позивачу, за порушення п.п.14.1.228, 138.1, 138.2, 138.4 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 79 371 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 79 371 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 0 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011 року між ТОВ «Інжбудкомплекс» (замовник) та ТОВ «Група компаній Еко» (підрядник) укладено договір підряду № 01/07, згідно якого підрядник обов'язується виконати окремі види робіт із прокладання інженерних мереж, благоустрою, послуг будівельної спецтехніки та необхідних для цього матеріалів.

Станом на час укладання вказаного договору, ТОВ «Група компаній Еко» мало ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Серії АВ № 195390 на провадження будівельної діяльності. Строк дії ліцензії з 22.12.2006 року по 22.12.2011 року.

Сторонами договору також погоджено, що ціна договору визначається згідно узгоджених договірних цін (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.6 Договору підрядник протягом дії даного Договору до 28 числа кожного звітного місяця передає Замовнику для оформлення відповідні довідки (ф.КБ-3) та акт приймання - передачі виконаних робіт (ф. КБ-2). Замовник зобов'язується не пізніше 30 числа звітного місяця підписувати та направляти підряднику довідку (ф. КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-2), або вмотивовану відмову на адресу підрядника з переліком недоробок та зауважень.

На підтвердження фактичності виконання робіт по спірному Договору, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії Локальних кошторисів, Відомостей ресурсів до локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних робіт, підсумкові відомості ресурсів (витрати за прийнятими нормами), які відображають зміст та обсяг виконаних Контрагентом робіт.

Позивачем в повній мірі проведено оплату виконаних робіт, що підтверджується оригіналами банківських виписок ПАТ «Альфа-Банк», які наявні в матеріалах справи.

За наслідками вказаних господарських взаємовідносин, зі сторони ТОВ «Група компаній Еко» на користь позивача виписано наступні податкові накладні, сума ПДВ по яким віднесена позивачем до податкового кредиту відповідних періодів, а саме: ПН. від 29.07.2011 № 75, ПН. від 29.07.2011 № 74, ПН. від 30.08.2011 № 71, ПН. від 16.09.2011 № 40, ПН. від 30.09.2011 № 78, ПН. від 30.09.2011 № 80.

Відповідно, сума в розмірі 345 093 грн., була віднесена позивачем до витрат, однак, внаслідок пояснень Крячка П.А. про те, що він не причетний до фактичної діяльності ТОВ «Група компаній ЕКО», була сприйнята контролюючим органом як неправомірне зменшення податкових зобов'язань, внаслідок чого позивачу і збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 79 371 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали справи містять в собі належним чином завірені копії договорів, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, що укладені між позивачем (виконавцем) та третіми особами.

Як зазначив представник позивача та не було заперечено/спростовано відповідачем, у зв'язку з великим обсягом будівельних робіт, позивач, з метою забезпечення належного та вчасного виконання власних договірних зобов'язань перед третіми особами, був змушений залучити до виконання частини даних робіт ТОВ «Група компаній Еко».

Податковий орган посилається на те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства контрагентом позивача, вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Колегія суддів зазначає, що навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат, а зміни в бухгалтерському обліку позивача, за наслідками взаємовідносин з контрагентом, підтверджуються копіями карток-рахунків 631 по контрагенту.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, а тому, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.