Ухвала

від 15.05.2014 по справі 826/12950/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12950/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Груп" до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик-Груп" (далі - ТОВ "Логістик-Груп") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 р. №0005122280, №0005112280.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 15.04.2013 р. №0005122280, №0005112280.

На вказану постанову ДПІ у Шевченківському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Логістик-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Стіл Хоукс» та ТОВ «Алана Люкс Груп» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки від 27.03.2013 р. №815/22.9-15/35392415.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 330250,00 грн.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 264200,00 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013 р.:

- №0005122280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 412813,00 грн. (330250,00 грн. - за основним платежем, 82563,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0005112280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 330250,00 грн. (264200,00 грн. - за основним платежем, 66050,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Стіл Хоукс» (виконавець) укладено договір від 01.11.2010 р. №0111/2 про надання послуг, а саме виконання робіт з обслуговування складських приміщень: розвантажувально-завантажувальні роботи, збір та оформлення замовлення, пакування в стандартні та нестандартні піддони.

Виконання вказаного договору на загальну суму у розмірі 1585200,00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 264200,00 грн.) підтверджується належними первинними документами, зокрема податковими накладними, актами здачі-прийомки виконаних робіт (послуг), банківськими виписками копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

- договором оренди нежитлового приміщення від 15.07.2010 р. №55, який підтверджує наявність у позивача відповідних умов для здійснення господарської діяльності, в тому числі для виконання ТОВ «Стіл Хоукс» зобов'язань за вказаним договором;

- договором про зберігання від 24.06.2007 р. №486, договором про комплексне логістичне обслуговування від 24.09.2007 р. №485-07Ц, укладеними між позивачем та ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», з метою виконання яких укладено спірний договір, з огляду на те, що у позивача відсутній персонал для здійснення розвантажувально-розвантажувальних робіт та пакування, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи штатні розклади та відомості про виплату заробітної плати працівникам ТОВ «Логістик-Груп»;

- актами передання ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» товарів на відповідальне зберігання позивачу на складські приміщення останнього, що підтверджує передання такого товару, який в подальшому розвантажувався, завантажувався, комплектувався, пакувався та маркувався ТОВ «Стіл Хоукс» на виконання умов спірного договору;

- накладними на переміщення товару, актами фіксації часу прибуття на відвантаження та її завершення, бухгалтерською випискою по залишкам товару на складі ТОВ «Логістик-Груп», які підтверджують переміщення товару на складі позивача;

- товарно-транспортними накладними, які підтверджують транспортування товару, розвантаження, завантаження тощо якого здійснювалось на складських приміщеннях позивача ТОВ «Стіл Хоукс» за спірним договором.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стіл Хоукс».

При цьому, згідно акту перевірки висновок відповідача про зазначені порушення, ґрунтується на постанові слідчого відділу Управління Служби безпеки України у м. Києві про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Стіл Хоукс» та ТОВ «Алана Люкс Груп» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відповідно до змісту якої засновник та директор ТОВ «Стіл Хоукс» дав показання, що відношення до діяльності вказаного товариства не має.

Відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договорів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2013 р. по справі №1-567/12, яким засновника та керівника ТОВ «Стіл Хоукс» визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що він здійснив перереєстрацію ТОВ «Стіл Хоукс» на своє ім'я без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, а отримавши перереєстровані установчі документи та печатки, передав їх не встановленій особі за грошову винагороду.

Отже, встановлені вказаним вироком факти стосуються лише обставин реєстрації контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень, а тому податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. №0005122280, №0005112280 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 20.05.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.