Ухвала

від 13.05.2014 по справі 823/10/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/10/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Технологія Тепла" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах, була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року ПП "ВКФ "Технологія тепла".

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 13.03.2013р. №670/15-3/30842175, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.8 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, а саме арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

За результатами перевірки встановлено, що платником в додатку 5 до уточнюючого розрахунку за лютий 2013 року від 06.02.2013р. до складу податкового кредиту включена податкова накладна №1280 від 29.12.2011р. на суму 34999,31 грн. (в т.ч. ПДВ 5833,22 грн.), чим порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме до податкового кредиту включено суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, понад 365 календарних днів з дати виписки, що свідчить про завищення податкового кредиту та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті на 5833,22 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013р № 0004391503, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7193,75 грн., в тому числі за основним платежем 5755,00 грн., за штрафними санкціями 1438,75 грн.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, прийшов до висновку, про наявність всіх правових підстав для його задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Разом з тим, відповідно до п.50.1. ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно абз. 1 п. 102.2 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз.2 п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, положеннями Податкового кодексу України передбачено два шляхи для виправлення допущених у податковій звітності платника податків помилок: подання уточнюючого розрахунку або виправлення таких помилок у податковій декларації за будь-який наступний податковий період. Строки для вчинення таких дій визначені ст.102 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції було встановлено, що виявивши помилку в додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за грудень 2011 року в рядку 18, ПП "ВКФ "Технологія тепла" у відповідності до вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України було надано до ДПІ у м. Черкасах уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9004474812 від 06.02.2013р. з уточнюючим додатком 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за лютий 2013 року №9004253447 від 06.02.2013р., якими були виправлені помилкові відомості. Разом з тим, позивачем було відкориговано лише індивідуальний податковий номер постачальника - замість ІПН ПП "Хладком" зазначено ІПН ТОВ "Ромстал Україна".

Тобто, фактично показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем змінені не були, оскільки уточнюючий розрахунок не вплинув на розміри задекларованих в минулому ПП "ВКФ "Технологія тепла" сум ПДВ, які повинні бути зараховані до бюджету.

За таких обставин, помилки, допущені ПП "ВКФ "Технологія тепла" при заповненні декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року та додатку 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за грудень 2011 року, не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.