Постанова

від 12.06.2009 по справі 8/81д/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/81д/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.09                                                                                               Справа №8/81д/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Шевченко Т. М.

при секретарі: Савченко Ю.В.,

за участю представників:

позивача-1:  не з'явився;

позивача-2: Жиленко Н.О. - довіреність № б/н  від 09.02.2009р.;

відповідача: Ніквас В.В. - довіреність № 3  від 19.01.2009р.;

                      Борковських В.А. - паспорт СА 265391  від 18.07.1996р., керуючий санацією згідно ухвали від 09.02.2009 року, заступник директора;

прокуратури: Чалий М.Г. - посвідчення № 033 від 06.09.2008 року,  помічник військового прокурора        

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Військового прокурора Запорізького гарнізону, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року у справі № 8/81д/09

за позовом: Військового прокурора Запорізького гарнізону (69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 2) в інтересах держави в особі:

позивача-1: Міністерства оборони України (03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6)

позивача-2: Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) (69600, м. Запоріжжя, вул. Уральська, 1)

до відповідача: Приватного підприємства «Глан Трейд» (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 13 від 28.07.2008 року та стягнення 99636 грн.

Військовий прокурор Запорізького гарнізону звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 13 від 28.07.2008 року, укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) та Приватним підприємством «Глан Трейд», та стягнення з Приватного підприємства «Глан Трейд» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) грошові кошти у сумі 99636 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року у справі                    № 8/81д/09 (суддя Попова І.А.) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що суд вважає безпідставними доводи позовної заяви щодо відсутності у особи, яка уклала оспорюваний договір від імені Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) необхідного обсягу цивільної дієздатності, внаслідок перевищення цією особою посадових обов'язків.

Військовий прокурор Запорізького гарнізону не погодився з рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року у справі № 8/81д/09 та звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року у справі № 8/81/09 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу №13 від 28 липня 2008 року, укладений між Державним підприємством Міністерства Оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військовою частиною А0652) та Приватним підприємством «Глан Трейд» та  стягнути з Приватного підприємства «Глан Трейд» на користь Державного підприємства Міністерства Оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військовою частиною А0652) грошові кошти у сумі 99636 грн. Вважає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, Зазначає, що діяльність Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) у період реалізації заходів, передбачених планом санації, має бути спрямована на максимальне задоволення, поряд з вимогами конкурсних кредиторів, вимог поточних кредиторів та недопущення збільшення пасивів (заборгованості) боржника. Вважає, що кошти отримані від реалізації основних засобів не були спрямовані на максимальне задоволення конкурсних та поточних кредиторських вимог внаслідок укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу не уповноваженою особою. Вказує, що договір купівлі-продажу № 13 від 28 липня 2008 року був укладений від імені та за підписом гр. Борковських В.А., який не мав на це право.  

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року у справі № 8/81д/09 прийнято апеляційне подання Військового прокурора Запорізького гарнізону, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року у справі № 8/81д/09 до розгляду та призначено в засіданні на 12.06.2009 року.

09.06.2009 року до Запорізького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційне подання Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652), в якому позивач-2 у справі просить суд рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року у справі № 8/81д/09 залишити без змін, а апеляційне подання – без задоволення. Позивач-2  з рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року по справі № 8/81д/09 повністю згоден. Вказує, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо безпідставності доводів прокурора про відсутність у особи, яка уклала договір купівлі-продажу № 13 від 28.07.2008 року необхідного обсягу цивільної дієздатності внаслідок перевищення цією особою посадових обов'язків. Вказує, що оскільки при укладенні договору було додержано усіх істотних вимог, які є необхідними для чинності правочину, згідно ст.ст. 203, 215, 237 Цивільного кодексу України, 207 Господарського кодексу України, відсутні підстави для визнання договору недійсним.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1213 від 11.06.2009 року справу № 8/81д/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М., якою апеляційне подання  прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 12.06.2009 року присутні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.

Міністерство оборони України відзив на апеляційне подання не надало. Уповноважений представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України сторони були належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи. Враховуючи достатність матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження. колегія суддів визнала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Міністерства оборони України.

За заявою присутніх представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.          

          По закінченні судового засідання, за згодою присутніх представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши присутніх  представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційного подання, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

28 липня 2008 р. між Приватним підприємством «Глан Трейд»  (продавцем)  та Державним підприємством Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 13 (надалі – договір).

Згідно п. 1.1., 2.1 та 2.2 договору, відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач-2 прийняти та оплатити товар – трубу водогазопровідну сварочну вартістю 99636 грн. протягом 10 днів з моменту підписання договору. Продавець зобов'язався передати майно в користування покупцю протягом місяця після отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Платіжним дорученням № 29 від 30.07.2008 р. позивач-2 перерахував  відповідачу грошові кошти в розмірі 99636грн.

Визнання недійсним договору купівлі-продажу № 13 від 28.07.2008 року, укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) та Приватним підприємством «Глан Трейд» та стягнення з Приватного підприємства «Глан Трейд» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) грошові кошти у сумі 99636 грн. було предметом судового позову у цій справі.

Колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та правомірними, а апеляційне подання таким, що підлягає задоволенню, на підставі наступного:

Згідно ст.121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. №1789-XII передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також  вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави, подати апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (ст. 29 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 1-3 Закону України «Про оборону України», оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Обороноздатність держави складається, зокрема, з матеріальних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації. Оборона України базується на готовності, зокрема, усіх ланок воєнної організації, до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, а підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави, забезпечення Збройних Сил України матеріальними та фінансовими ресурсами, підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави.

Згідно ст.10  вказаного закону, Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Для виконання покладених функцій Міністерство оборони України, зокрема, засновує державні підприємства на державній власності і підпорядкованим Міністерству оборони України, до яких відноситься Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військова частина А0652), що здійснює ремонт військової техніки за державним замовленням та виконує завдання, у тому числі - й за міжнародними зобов'язаннями України.

Статтею 8 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» №1076-ХІУ від 21.09.1999 року, передбачено, що кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Невиконання або неналежне виконання суб'єктами підприємницької діяльності умов договорів, укладених з державними підприємствами Міністерства оборони України, завдає шкоди економічним інтересам держави.

Проведеною прокурорською перевіркою на Державному підприємстві Міністерства Оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (військовій частині А0652) встановлені обставини, які є підставою для представництва військовим прокурором Запорізького гарнізону в господарському суді інтересів держави, в особі Міністерства оборони України, у формі звернення до суду з цією позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим подання прокуратурою позову по цій справі.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 203, 215, 216  Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, п. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і обґрунтовано тим, що оскаржуваний договір укладено з боку покупця особою з перевищенням посадових обов'язків, оскільки  керуючим санацією на час укладення  договору була інша особа.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України: 1. Зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства, а також   моральним  засадам суспільства. 2. Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України: 1. Підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.  У випадках,  встановлених  цим  Кодексом,  нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 цього ж кодексу передбачено, що у разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не  відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави  і  суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача, що оскаржуваний договір слід визнати недійсним, оскільки особа,  яка вчинила цей правочин з боку покупця,  не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 року порушено провадження у справі № 25/38 про банкрутство ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод».

Ухвалою від 18.01.2007 р. у справі №25/38 відповідно до ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» задоволено клопотання комітету кредиторів, введено процедуру санації ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод», керуючим санацією призначено директора підприємства - боржника Подбєрьозкіна В.В., який приступив до виконання своїх обов'язків, передбачених ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

20 вересня 2007 року ухвалою господарського суду Запорізької області по справі №25/38 було затверджено план санації ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод», яким відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника, передбачено реалізацію активів останнього з метою погашення заборгованості перед кредиторами.

За результатами продажу в червні 2008 року частини майна, ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод» отримало 2263400,30 грн. (без врахування ПДВ). При цьому, частина коштів була спрямована на погашення вимог кредиторів, а інша частина близько 1млн.500тис. грн. на закупівлю запчастин та матеріалів для проведення виробничої діяльності, відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 16 червня 2008 року.

Згідно ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом» керуючий санацією   -   керівник   боржника   здійснює   свої повноваження   згідно  з  цим  Законом,  з  урахуванням  обмежень, встановлених частиною тринадцятою статті 13 цього Закону (зокрема, ці обмеження стосуються укладення угод).

Також, ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що саме керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим законом.

Як вже зазначалося, керуючим санацією ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод» було призначено директора підприємства - боржника Подбєрьозкіна В.В., який приступив до виконання своїх обов'язків, передбачених ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно протоколу засідання комітету кредиторів ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод» від 16.06.2008 року комітетом кредиторів дозволено саме керуючому санацією Подбєрьозкіну В.В. здійснити закупівлю запчастин та матеріалів для проведення виробничої діяльності на суму близько 1,5 млн.грн. за договорами купівлі-продажу з Приватним підприємцем «Глан Трейд».

Наказом № 23 від 15.07.2008 року керуючим санацією Подбєрьозкіним В.В. тимчасово на час щорічної відпустки з 21.07.2008 року по 17.09.2008 року обов'язки керуючого санацією ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (в/ч А 0652) покладено на заступника начальника заводу Борковських В.А.

Заступником начальника Борковських В.А. і було підписано оскаржуваний договір від імені  директора заводу Подбєрьозкіна В.В., як зазначено у преамбулі договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що оскаржуваний договір підписаний з боку ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод» особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки: по-перше - керуючий санацією призначається тільки судом і призначений судом керуючий санацією не мав права передавати свої повноваження саме як керуючого санацією іншій особі, у тому числі і заступнику директора; по-друге: комітет кредиторів надав згоду на укладення спірного договору саме керуючому санацією і лише керуючий санацією мав право на укладення спірного договору; по-третє: спірний договір укладений з боку ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод» в особі директора Подбєрьозкіна В.В., діючого на підставі статуту, а підписаний заступником директора Борковських В.А.

До того ж, згідно пояснень директора та керуючого санацією ДП МОУ «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (в/ч А 0652) Подбєрьозкіна В.В. наданих прокурору, про укладений від його імені оскаржуваний договір, йому стало відомо після повернення з відпустки.

          Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку  щодо відсутності підстав для  визнання оскаржуваного договору недійсним, у зв'язку з тим, що договір підписаний від імені позивача-2 особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності

          Посилання суду та позивача-2 у справі на посадову інструкцію заступника директора та введення цієї посади за погодженням з комітетом кредиторів, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки в даному випадку, оскаржуваний договір повинен був бути підписаний саме керуючим санацією.

          На підставі ст. 216 Цивільного кодексу України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем-2 відповідачу оплати за договором в сумі 99636рн. і  відсутні докази в підтвердження поставки відповідачем позивачу-2 товару за  цим договором, колегія суддів також вважає правомірними вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача-2  99636грн.00коп., отриманих на виконання договору.

          Наданий позивачем-2 в судовому засіданні акт звірки від 12.06.2009 року не підтверджує отримання товару за спірним договором.

          Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо недоведеності підстав недійсності оскаржуваного договору як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. До того ж, зазначені доводи прокурора були спрямовані саме на обґрунтування правомірності підстав для подання позову прокурора в інтересах позивачів по цій справі.

Таким чином, висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, у зв'язку з чим, рішення господарського суду першої інстанції у цій справі слід скасувати та прийняти нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

          Апеляційне подання підлягає задоволенню.

          На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом та апеляційною скаргою відносяться на позивача-2 та відповідача порівну.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 49, 99, 101, п.2  ст. 103, п. 3  та п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105  Господарського процесуального кодексу  України,  апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційне подання Військового прокурора Запорізького гарнізону, м. Запоріжжя

задовольнити.

        Рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2009 року у справі №8/81д/09 скасувати та прийняти нове рішення.

        Позов задовольнити.

        Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 13 від 28.07.2008 року, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) та Приватним підприємством «Глан Трейд».

           Стягнути з Приватного підприємства «Глан Трейд» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) 99636 грн. Видати наказ.

        Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина А0652) на користь державного бюджету 540грн.68коп. державного мита за позовом, 59грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 270грн.34коп. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

          Стягнути з Приватного підприємства «Глан Трейд» на користь державного бюджету 540грн.68коп. державного мита за позовом, 59грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 270грн.34коп. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

          Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідні накази.

 Шевченко Т. М.