Рішення

від 16.06.2009 по справі 20/1018

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/1018

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2009 р.Справа № 20/1018

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Рівне в інтересах Хмельницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Хмельницький  

до споживчого товариства "Придністровське", смт. Нова Ушиця Хмельницької області

про стягнення 2150,45 грн.                                                                                                                       

                                                                                                                          Суддя Гладій С. В.

Представники сторін:

позивача - Пелюх В. В. за довіреністю від 01.06.2009 р.;

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Рівне в інтересах Хмельницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Хмельницький, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - споживчого товариства "Придністровське", смт. Нова Ушиця Хмельницької області 2150,45 грн. заборгованості, зокрема: 1815,01 грн. основного боргу, 190,07 грн. пені, 23,76 грн. 3 % річних та 121,61 грн. інфляційних. Дана заборгованість, як вказує позивач, виник внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе згідно договору № 248 від 29.02.2007 р. зобов'язань з своєчасної та повної оплати за отриманий за видатковими накладними товар.

Прибулий у судове засідання 16.06.2009 р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, явку повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.                    

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

29.02.2007 р. між Хмельницькою філією товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Хмельницький (продавець) та споживчим товариством "Придністровське", смт. Нова Ушиця Хмельницької області (покупець) укладено договір № 248 (договір), за яким продавець зобов'язується відпустити покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору, товарно-матеріальні цінності (товар), в кількості та асортименті, згідно документів на товар (накладні) продавця, що додаються при продажі товару (пункт 1.1 договору).

Згідно пунктів 1.3 - 1.5 договору асортимент, кількість та ціна товару визначається в накладній чи в рахунку, які покупець отримує від продавця, що являється невід'ємною частиною договору; покупець купує товар у продавця в асортименті та по цінах, згідно накладної і проводить оплату продавцю протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару; сума, яка підлягає оплаті визначається згідно накладної чи рахунку на відпущений товар; сума  договору не обмежена і визначається як сума всіх накладних, які були виписані продавцем і засвідчені повноважними особами від кожної сторони.

Сторони домовились, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів покупець сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочи (пункт 4.1 договору).  

На виконання умов договору позивач (продавець) поставив та передав відповідачу (покупцю) за видатковими накладними № ХФ-002746 від 10.12.2008 р. (856,11 грн.) та № ХФ-002790 від 17.12.2008 р.(958,90 грн.) товар на загальну суму 1815,01 грн.  

У свою чергу відповідач поставлений позивачем товар прийняв, що підтверджується підписом представника відповідача та печаткою відповідача на вказаних вище видаткових накладних, проте, у встановлений договором термін не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зо договором склала 1815,01 грн. (основний борг).

Оскільки у добровільному порядку заборгованість у розмірі 1815,01 грн. відповідачем сплачено не було, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2150,45 грн. заборгованості, зокрема: 1815,01 грн. основного боргу, 190,07 грн. пені, 23,76 грн. 3 % річних та 121,61 грн. інфляційних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).

Згідно статті 509 ЦКУ зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦКУ визначає як порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов'язання, зокрема поставив та передав відповідачу за видатковими накладними товар на загальну суму 1815,01 грн., у свою чергу відповідач поставлений позивачем товар прийняв, проте, у встановлений договором термін не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зо договором склала 1815,01 грн. (основний борг). Враховуючи прострочення виконання зобов'язання відповідачем позивачем здійснено обрахунок 190,07 грн. пені, 23,76 грн. 3 % річних та 121,61 грн. інфляційних. Таким чином заборгованість відповідача склала 2150,45 грн.

Доказів оплати товару відповідачем суду не надано.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2150,45 грн. заборгованості, зокрема: 1815,01 грн. основного боргу, 190,07 грн. пені, 23,76 грн. 3 % річних та 121,61 грн. інфляційних є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито у розмірі 113,05 грн. необхідно повернути позивачу у зв'язку з сплатою в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Рівне в інтересах Хмельницької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд", м. Хмельницький до споживчого товариства "Придністровське", смт. Нова Ушиця Хмельницької області про стягнення 2150,45 грн. задоволити.

Стягнути з споживчого товариства "Придністровське" (вул. Українська, 16, смт. Нова Ушиця Хмельницької області, код 34744310) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фудз Трейд" (вул. Князя Володимира, 112а, м. Рівне, код 32230375) 1815,01 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятнадцять гривень 01 копійка) основного боргу, 190,07 грн. (сто дев'яносто гривень 07 копійок) пені, 23,76 грн. (двадцять три гривні 76 копійок) 3 % річних, 121,61 грн. (сто двадцять одна гривня 61 копійка) інфляційних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України зайво сплачене державне мито у розмірі 113,05 грн. необхідно повернути позивачу, про що видати довідку

Суддя                                                                      С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим.:1 –до справи,2 –позивачу,3 –відповідачу.