Ухвала

від 20.05.2014 по справі 403/1234/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1340/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Годованець І. А.

Доповідач Кіселик С. А.

УХВАЛА

Іменем України

20.05.2014 Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого судді : Кіселика С А ,

суддів : Потапенка В.І., Франко В.А.

За участю секретаря судового засідання - Задирака Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2014 року у справі за позовом Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області до ОСОБА_2 та Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання договору оренди землі недійсним, -

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року Седнівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. А саме договір не містить такі істотні умови: не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що орендується; не визначені умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2014 року в позові відмовлено (а.с.83 - 85).

В апеляційній скарзі Седнівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.

В судове засідання суду апеляційної інстанції відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, не з'явився, про поважність причини не повідомив.

Відповідно до ст.305 ЦПК України відсутність сторони за умови її належного повідомлення про розгляд справи, не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводив апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором оренди землі за № б/н від (дата відсутня) 2011 року, Устинівською державною адміністрацією передано ОСОБА_2 в користування земельну ділянку площею 10.00 га на території Седнівської сільської ради на десять років. Договір набрав чинності з моменту його державної реєстрації у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області 20 січня 2012 року № 352580004000729. Відповідно до проекту розмежування до земель комунальної власності Седнівської сільської ради передано 889,2809 га земель запасу та резерву, в тому числі спірна земельна ділянка площею 10.0023 га, кадастровий номер 3525887800:02:000:9002. Право власності на спірну земельну ділянку за новим власником землі - Седнівською сільською радою зареєстровано 09 вересня 2013 року. Новий власник вважає, що договір є недійсним оскільки в ньому відсутні істотні умови не зазначено кадастровий номер земельної ділянки та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності доказів про порушення прав позивача у зв'язку із відсутністю у договорі зазначення кадастрового номеру земельної ділянки та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

У ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Проте, відсутність у договорах оренди земельних ділянок однієї з істотних умов, передбачених у ст.15 Закону України "Про оренду землі", не є безумовною підставою для визнання правочинів недійсними в розумінні норм матеріального права, які містяться в статтях 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Так, вказуючи про невідповідність укладеного договору вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", позивач не зазначив у чому полягає порушення його прав орендодавця невизначеність у договорі умови щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та не зазначення у договорі кадастрового номеру.

Також, позивачем не зазначено які саме мали бути визначені та погоджені сторонами умови та який саме статутний фонд має на увазі позивач, якщо земельна ділянка передана орендарю, як фізичній особі.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, якими забезпечується права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відсутності у матеріалах справи даних про порушення прав позивача, який не є стороною укладеного договору, у зв'язку з відсутністю в договорах оренди зазначених умов, і правильно застосував положення ст.3 ЦПК України та ст.15 ЦК України зазначивши, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У ХВ А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області відхилити, а рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2014 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - суддя:

Судді: