Ухвала

від 15.05.2014 по справі 815/8515/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8515/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черемуха» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року ТОВ «Черемуха» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.11.2013р. №0005442220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що законодавством не визначено строку, протягом якого у платника податків зберігається право на віднесення залишку від'ємного значення податку на додану вартість в наступний податковий період, беручи до уваги обмеження строком в 1095 днів саме права подачі заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а тому висновок податкового органу про відсутність права у платника податку на таке перенесення є таким, що базується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства. Платник податку має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення. Ні Податковим кодексом України, а ні Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ не передбачено обмежувальних строків для врахування залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою ТОВ «Черемуха» було встановлено, що у товариства в додатку 2 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року відображено суму від'ємного значення в розмірі 68091 грн., яка фактично не сплачена постачальникам товарів у попередніх податкових періодах з терміном виникнення за травень 2007 року, тобто зі спливом, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України, трирічного строку позовної давності. Законодавством не передбачено можливості платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення щодо відмови від такого відшкодування. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014р. позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Черемуха» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі п.76.1 ст.76, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, 18.10.2013р. старшим державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області Петушенко О.М. проведено камеральну перевірку достовірності формування ТОВ «Черемуха» (код ЄДРПОУ 19047257) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №663/22-03/19047257/14 від 18.10.2013р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.102.5 ст.102 ПК України, в результаті чого підприємством завищено задекларовану у ряд.24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) по декларації за серпень 2013 року в розмірі 68091 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Черемуха» в додатку 2 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року відображена сума від'ємного значення у розмірі 68091 грн., яка фактично не сплачена постачальникам товарів у попередніх податкових періодах з терміном виникнення травень 2007 року, тобто зі спливом встановленого ст.257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності. З урахуванням строків давності, визначених п.102.5 ст.102 ПК України, від'ємний залишок за травень 2007 року не може бути відображено платником в рядку 24 декларації за серпень 2013 року, не підлягає зарахуванню платником у зменшення податкових зобов'язань в податкових деклараціях в наступних податкових періодах, не може бути заявлений платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів та відповідно - перераховуватися за заявою на розрахунковий рахунок платника.

На підставі вказаного акту перевірки 26.11.2013р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0005442220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68091 грн. по декларації за серпень 2013 року.

Задовольняючи позов ТОВ «Черемуха» про визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач правомірно задекларував суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за серпень 2013 року та в додатку №2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року у розмірі 68091 грн., оскільки таке декларування позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 ПК України. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди у (тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування може включатися до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 200.6, 200.7 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п.200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, законодавством встановлено, що платник податків, якій прийняв рішення про отримання бюджетного відшкодування повинен надати податковому органу відповідну заяву. При цьому ПК України визначає, що отримання бюджетного відшкодування є правом платника податку, та у разі його невикористання суми від'ємного значення ПДВ враховуються у зменшення податкових зобов'язань.

Відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Розглядаючи наведені норми у їх сукупності, апеляційний суд зазначає, що їх зміст не свідчить про наявність обмеження права платника на включення до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду лише залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів в межах 1095 днів.

Зазначене обґрунтовується не можливістю, на думку колегії суддів, розширеного тлумачення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, зміст якої врегульовує виключно граничні строки повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або їх відшкодування. Застосування цієї норми та встановленого в ній строку стосується лише випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою у встановленому Кодексом порядку.

Судом встановлено, що позивач у спірних правовідносинах не подавав до ДПІ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта, що сума, що обліковується у ряд.24 декларації за серпень 2013 року, за економічною суттю є заявою на відшкодування задекларованого платником - за напрямком бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів з ПДВ, оскільки вважає, що відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, жодним чином не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки відсутня відповідна заява платника податків до податкового органу.

Таким чином, пунктом 102.5 статті 102 ПК України встановлюється виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто «переплати», а суми, задекларовані платником податку в якості залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не підпадають під визначення «переплата», тобто такі суми податку на додану вартість не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності, а підлягають включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Відтак, суд вважає, що відповідач помилково застосував до спірних правовідносин приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

В ході судового розгляду, встановлено, що порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки ТОВ «Черемуха» виявлено не було, в акті перевірки судження з приводу порушень у формуванні податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладені. З наявних у справі документів не вбачається заперечень податкового органу стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ за травень 2007р.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Скрипченко В.О.