Рішення

від 19.05.2014 по справі 910/6203/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6203/14 19.05.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Метал» Простягнення 1 026,39 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Загарович З.З. - дов. № б/н від 08.05.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.04.2014 до Господарського суд м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Метал» 1 026,39 грн.

Ухвалою від 10.04.2014 було порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд в засіданні на 16.05.2014 о 14:30.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання №б/н від 02.04.2014 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, ухвалою суду від 10.04.2014 р. клопотання Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та призначено розгляд справи в режимі відеоконференції на 16.05.2014 р. Доручено забезпечити проведення відеоконференції господарському суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а).

У судовому засіданні в режимі відеоконференції в Господарському суді м. Києва братиме участь відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Метал».

У судовому засіданні в режимі відеоконференції в господарському суді Закарпатської області братиме участь позивач - Приватне акціонерне товариство «Закарпатінтерпорт» (89500, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Берег, 95, код ЄДРПОУ 22104970).

14.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 16.05.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.05.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання усної домовленості про придбання продукції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Метал» (відповідач) було виставлено Приватному акціонерному товариству «Закарпатінтерпорт» (позивач) рахунок-фактуру № РМ-0003925 від 04.12.2013 р. на оплату товару, а саме: катанка 6 ст. 1 у кількості 240 кг на загальну суму 2 138,11 грн.

Відповідно до виставленого рахунку позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 2 138,11 грн., що засвідчується платіжним дорученням № 5 від 09.12.2013 року, проте відповідач 25.12.2013 р. поставив позивачу товар лише у кількості 124,8 кг на суму 1 111,82 грн.

25.12.2013 р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про повернення вартості непоставленого товару у розмірі 1 026,29 грн.

Даний лист позивача залишений відповідачем без задоволення.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 1 026,29 грн. вартості непоставленого товару, які були перераховані за поставку товару на підставі рахунку-фактури № РМ-0003925 від 04.12.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до виставленого рахунку перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 2 138,11 грн., що засвідчується платіжним дорученням № 5 від 09.12.2013 року, проте відповідач після отримання вказаних коштів 25.12.2013 р. поставив позивачу товар лише у кількості 124,8 кг на суму 1 111,82 грн.

25.12.2013 р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про повернення вартості непоставленого товару у розмірі 1 026,29 грн. Зазначений лист відповідач отримав 09.01.2014 р.

Разом з тим, відповідачем у строки встановлені в статті 530 Цивільного кодексу України не було виконано вимоги претензії та не повернуто суми попередньої оплати.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати позивачем нормативно та документально доведені частково на суму 1 026,29 грн., що є різницею між сплаченою сумою попередньої оплати та вартістю поставленого товару (2 138,11-1 111,82=1 026,29).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Метал» (місцезнаходження : 04214, м. Київ, вул. Північна, 6, літера А1, код ЄДРПОУ 38833498) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпатінтерпорт» (місцезнаходження: 89500, Закарпатська обл., м. Чоп, вул. Берег, 95, код ЄДРПОУ 22104970) 1 026 (одну тисячу двадцять шість) грн. 29 коп. боргу та 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 82 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.05.2014 року

Суддя О.М. Спичак