Рішення

від 22.05.2014 по справі 194/426/14-ц

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/426/14-ц

Провадження № 2/194/344/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді - Корягіна В.О.

при секретарі - Сафоновій А.Г.

за участю представника відповідача - Пономаренко В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», де і захворів на професійні захворювання. За висновком МСЕК від 18.04.2005 року позивачу було встановлено первинно втрату професійної працездатності у розмірі 20 %. Внаслідок втрати професійної працездатності він вважає, що у нього наявна моральна шкода, оскільки: він втратив професійну працездатність; змушений постійно лікуватися; не може займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; відчуває великі незручності при веденні домашнього господарства; відчуває депресивний стан; та інші обставини. Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, з урахуванням вище наведених ним обставин, у розмірі 2000 грн.

Представник відповідача надав суду заперечення відповідно до змісту, якого просить суд відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. На час звернення позивача до суду у відповідача відсутній обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди в зв'язку з тим, що згідно п.27 ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 р.» від 20.12.2005 р. №3235-ІV зупинено на 2006 р. дію абз.4 ст. 1, пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34, ч. 5 ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а 23.02.2007 р. було внесено зміни до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких з цього Закону виключена норми по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди. Також ФССНВУ в м. Тернівка Дніпропетровської області не є належним відповідачем по справі, оскільки позивач працював у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», тому ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є належним відповідачем по справі. Позивач не надав суду висновок МСЕК про наявність у нього моральної шкоди. Окрім того, позивач пропустив строк позовної давності, передбачений ст. 233 КЗпП України, звернення до суду з даними позовними вимогами.

Позивач у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на надані суду заперечення, та просила у задоволені позову відмовити.

Суд вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що з 04.02.1980 р. по 02.04.2007 р. позивач знаходився у трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» й працював за різним фахом, що підтверджується копією трудової книжки.

За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він захворів на професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень, емфізема легень, згідно акту П-4 від 18.02.2005 року.

Згідно п.16,17 зазначеного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів. Причина професійного захворювання: несприятливий мікроклімат, пил.

За висновком МСЕК від 18.04.2005 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20 % - первинно, що підтверджується копією довідок МСЕК.

За висновком МСЕК від 05.06.2006 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності за професійними захворюваннями у розмірі 25 % - повторно безстроково, що підтверджується копією довідок МСЕК.

Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки: він частково втратив професійну працездатність; став інвалідом, змушений постійно лікуватися; не може займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; відчуває великі незручності при веденні домашнього господарства; відчуває депресивний стан; та інші обставини.

Вказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організувати своє повсякденне життя по-новому й свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

У відповідності зі ст. ст. 21 п. «е», 28 ч.3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, в обов`язки відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка входило своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

У відповідності зі ст. 34 пункту 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, сума страхової виплати за моральну шкоду визначається судом. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь - яких інших страхових виплат.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У відповідності зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, положенню частини першої статті 58 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99 «Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинило застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або/ соціальних послуг.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України», у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Тобто, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди до Фонду з посиланням на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХГУ, діючий з 01.04.2001 року, - є обґрунтованими, оскільки позивачу 18.04.2005 р. вперше було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20 % з можливістю працювати та з повторним переоглядом, не було визнано інвалідом, а 05.06.2006 р. встановлено 25% втрати професійної працездатності, повторно, що відноситься до категорії стійкої втрати професійної працездатності, тобто з часу за яким законодавець поклав обов'язок відшкодування моральної шкоди саме з 18.04.2005 року.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються матеріальним законом, який діяв на момент встановлення МСЕК від 18.04.2005 р. втрати 20% працездатності та неможливості працювати в підземних умовах, і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що на дані правовідносини також поширюється дія норм ст.ст.1,15,21,28,34 Закону в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, що передбачають обов`язок Фонду відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку, і не може бути поширено дію норм ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 р.

З урахуванням ст. 11 ЦПК України та зазначеного, враховуючи ту обставину, що страховий випадок з позивачем настав 18.04.2005 року, коли йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 20% у зв`язку з професійним захворюванням, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві 2000 грн. При визначенні розміру моральної шкоди, судом враховуються роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин справи.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що при укладенні трудового договору позивачу були роз'яснені умови праці, попереджено про наявність шкідливих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, безпідставні, оскільки ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Також судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не було надано висновок МСЕК про наявність спричинення йому моральної шкоди, оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду за вирішенням виниклого спору й суд правомочний самостійно встановити факт заподіяння моральної шкоди потерпілому. В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди потерпілому встановлено судом. Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. У відповідності зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду передбачений ст. 233 КЗпП України, оскільки відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

Згідно до ст.5 ч.1 п.2 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст.5 ч.1 п.18 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і його відділення.

Згідно до ст. 88 ч.2 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 22, 58 Конституції України, ст. ст. 13, 21 п. "е", 28 ч.3, 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 268 ЦК України, ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 10,11,60,212-215,82,88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області, ІПН 25841203, на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий