Постанова

від 03.04.2014 по справі 804/2080/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 804/2080/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: Селищевої О.В.

представника відповідача: Донцова Є.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалагромет»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалагромет» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 06.09.2013р. №0000122202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12676,50грн.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за реальними господарськими операціями з ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент». Правочини, укладені з означеними контрагентами, недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Єдиною підставою для визнання вказаних правочинів нереальними стали висновки актів перевірок цих контрагентів, отриманих відповідачем від ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська, в яких, зокрема, значиться, що у ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, при цьому їх діяльність була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб з метою заниження бази оподаткування з податку на додану вартість. Однак, позивач, як платник податків не несе відповідальності за порушення іншими платниками податків вимог податкового законодавства. При цьому відповідачем не доведено факт обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх податкових зобов'язань вказаними суб'єктами господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент», оскільки проведеною перевіркою не виявлено, а позивачем документально не доведено реальність господарських операцій з цими контрагентами. Так, ТОВ «Реалагромет» не було надано до перевірки інформації та її документального підтвердження щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей за договорами з цими контрагентами, стану розрахунків між сторонами договірних відносин, наявності заборгованості та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Крім того, згідно актів перевірок цих суб'єктів господарювання, отриманих відповідачем від ДПІ в Ленінському районі міста Дніпропетровська, у ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ, а, отже, ці підприємства здійснювали діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Все це свідчить про неможливість провадження ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» господарської діяльності в частині переробки, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також про відсутність доказів щодо перевезення товару, його походження , сертифікації тощо. Таким чином, правочини, укладені ТОВ «Реалагромет» з ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент», не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалагромет» (далі - ТОВ «Реалагромет» (код ЄДРПОУ 32232970) зареєстроване у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради 07.11.2002р. за №12241200000010045, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та відповідно до свідоцтва від 20.11.2002р. №4602950 є також платником податку на додану вартість.

На підставі наказу начальника ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2013р. №21 та згідно вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Найдою Я.С. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Реалагромет» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні експортних операцій у квітні 2012 року (т.1 а.с.24).

За результатами означеної перевірки було складено акт від 06.08.2013р. №83/0467/2202/32232970, яким, зокрема, зафіксовано встановлене перевіркою порушення позивачем приписів п.п185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім було занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» на загальну суму 8451,00грн. (т.1 а.с.207,210-223).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що під час її проведення не було встановлено факту реальності здійснення господарських операцій позивача по придбанню у контрагентів ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» послуг з переробки давальницької сировини, тому суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними вказаними суб'єктами господарювання, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів. Так, ТОВ «Реалагромет» не було надано до перевірки інформації та документального підтвердження щодо перевезення, стану розрахунків, наявності заборгованості та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. При цьому нереальність вищеозначених господарських операцій підтверджується висновками актів перевірок цих суб'єктів господарювання, отриманих відповідачем від ДПІ в Ленінському районі міста Дніпропетровська, а саме: №219/233-19306799 від 06.04.2011р. «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Клото» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р.», №1302/231/33906042 від 04.08.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Акарі-Груп» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року» та №4/233/32466426 від 10.02.2012р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПВКП «Спецінструмент» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків-постачальниками та з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. Так, згідно вказаних акті перевірок, у ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ, а, отже, ці підприємства здійснювали діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Все це свідчить про неможливість провадження ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» господарської діяльності в частині переробки, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також про відсутність доказів щодо перевезення товару, його походження , сертифікації тощо.

На підставі акту перевірки позивача від 06.08.2013р. №83/0467/2202/32232970 ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 06.09.2013р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000122202, яким ТОВ «Реалагромет» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12676,50грн., в тому числі за основним платежем - на 8451,00грн., та за штрафними санкціями - 4225,50грн. (т.1 а.с.9).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Реалагромет» було укладено аналогічні договори на переробку давальницької сировини з ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент», а саме: договір з ТОВ «Клото» від 01.12.2010р. №12, договір з ПП «Акарі-Груп» від 01.04.2011р. №17 та договір з ПВКП «Спецінструмент» від 27.07.2011р. №27.

Відповідно до умов п.п.1 вказаних договорів їх предметом є переробка давальницької сировини та виготовлення готової продукції. При цьому ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент», як виконавці, зобов'язувалися прийняти давальницьку сировину, переробити її в готову продукцію у відповідності до технологічної схеми руху давальницької сировини, узгодженої між сторонами договору та обумовленою в ньому та додатках (актах) до нього, які є його невід'ємною частиною, а ТОВ «Реалагромет», як замовник, зобов'язувався надати давальницьку сировину та оплатити вартість послуг з переробки давальницької сировини та виготовлення готової продукції, а також прийняти готову продукцію на умовах, обумовлених у договорі та додатках (актах) до нього (т.1 а.с.29-30,31-32,35-36).

Згідно п.3.1, п.3.2 договорів поставка давальницької сировини здійснюється замовником на умовах СРТ - місце, що означене виконавцем, згідно «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року. Поставка готової продукції здійснюється виконавцем на умовах СРТ - склад замовника, згідно «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року.

Пунктами 5.1 та 5.2 договорів встановлено, що приймання давальницької сировини по якості та кількості здійснюється за вагою нетто та актом приймання-передачі давальницької сировини. За результатами приймання давальницької сировини сторонами договору підписується акт приймання-передачі. Приймання готової продукції по якості та кількості здійснюється за наступними товаросупровідними документами: видаткова накладна, податкова накладна, акт приймання-передачі готової продукції, акт виконаних робіт з послуг переробки.

Оскільки предметом перевірки були господарські відносини позивача з ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» в частині щодо надання послуг з переробки давальницької сировини, готова продукція з якої була реалізована на експорт згідно контракту з Компанією «SYLVERTON ENTERPRISES LTD (Berkshire. United Kingdom)», досліджувалися господарські операції саме щодо надання послуг в цій частині.

Так, позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Клото», ПП «Акарі-Груп» та ПВКП «Спецінструмент» були надані акти виконаних робіт, рахунки та податкові накладні. Також позивачем були надані акти приймання-передачі металопродукції від ТОВ «Реалагромет» до ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Клото» та ПП «Акарі-Груп», і акти приймання-передачі металопродукції від ПВКП «Спецінструмент» до позивача (т.1 а.с.46-58,65-75, т.2 а.с.30,31).

Разом з тим, позивачем не було надано актів приймання-передачі металопродукції від ТОВ «Клото» та ПП «Акарі-Груп» до ТОВ «Реалагромет».

Також позивачем не надано доказів транспортування давальницької сировини до ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Клото» та ПП «Акарі-Груп».

З наданих товарно-транспортних накладних щодо перевезення готової продукції від ТОВ «Клото» та ПП «Акарі-Груп» вбачається, що транспортувалася металопродукція загальною вагою 4,48т. та 0,639т. відповідно, в той час, як згідно актів виконаних робіт №289 від 06.12.2010р. та №89 від 11.07.2011р. металопродукція була виготовлена у кількості 20,098т. та 19,087т. відповідно (т.1 а.с.70,73,195,196).

Таким чином, позивачем не доведено факт перевезення давальницької сировини (металопрокату) від нього до вказаних контрагентів та готової продукції від них до ТОВ «Реалагромет».

Крім того позивачем не надано технологічних схем руху давальницької сировини, які мають бути узгоджені між сторонами договорів №12 від 01.12.2010р., №17 від 01.04.2011р. та №27 від 27.07.2011р. та є їх невід'ємною частиною, згідно умов п.1 цих договорів, і у відповідності до яких має бути здійснена переробка давальницької сировини в готову продукцію.

При цьому, саме технологічна схема руху давальницької сировини є тим самим специфічним документом, який повинен відображати всі основні етапи переробки сировини і процес переробки сировини в готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних затрат сировини; витрати виконавця з переробки на кожному її етапі.

Тобто саме через технологічну схему руху давальницької сировини розкривається зміст господарської операції з її переробки, і відсутність такої документації позбавляє можливості встановити всі складові такого процесу, а, отже, стверджувати про реальність таких господарських операцій, тим більше, що надані позивачем документи, не відображають та не розкривають в належній мірі їх зміст.

Також позивачем не було надано доказів належного бухгалтерського обліку давальницької сировини та готової продукції, отриманої після її переробки.

Так, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186, оскільки право власності на цінності (давальницьку сировину), передані в переробку на сторону, належить замовнику, така сировина у замовника обліковується на балансовому синтетичному рахунку 20 «Виробничі запаси». Факт передачі давальницької сировини виконавцю оформлюється записом по дебету рахунку 206 «Матеріали передані в переробку» та кредиту рахунку 201 «Сировина й матеріали». Витрати з оплати послуг сторонніх організацій по переробці давальницької сировини у замовника відображаються по дебету рахунку 28 «Товари» та кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». При отриманні продукції виготовленої з давальницької сировини замовник списує вартість давальницької сировини з кредиту рахунку 206 «Матеріали передані в переробку» в дебет рахунку 28 «Товари».

Натомість позивачем було надано лише оборотно-сальдову відомість по рахунку 281.

Крім того позивачем не було надано сертифікатів якості давальницької сировини, хоча в наданих актах приймання-передачі металопрокату містяться вказівки про відповідність сировини відповідним ДСТУ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами до ПВКП «Спецінструмент», ТОВ «Клото» та ПП «Акарі-Груп».

Наявність податкових накладних, за відсутності інших первинних документів, які відображають реальний економічний зміст господарських операцій, підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, їх сертифікацію, прийняття та передачу, а також рух активів, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Тим більше, що приписи абз.2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України прямо забороняють платнику податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Однак, зважаючи на те, що згідно квитанції №67-1158 від 29.01.2014р. позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у повному розмірі, а саме у сумі 1827,00грн. (т.1 а.с.2), решта суми судового збору у даному випадку стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалагромет» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова