Рішення

від 22.05.2014 по справі 904/2516/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.14р. Справа № 904/2516/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ТЕПЛОТЕХНІКА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 135 255,03 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Чмух Ю.В., довіреність б/н від 06.01.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ТЕПЛОТЕХНІКА" (далі - відповідач) про стягнення 126 326,10 грн. - заборгованості, 4183,92 грн. - пені, 955,23 грн. - 3 % річних, 3789,78 грн. - інфляційних та витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 3110/1 від 31.10.2013 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2014 р., від 29.04.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 20292950) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштове відправлення на адресу відповідача повернуте до суду з позначкою: "фирма выбыла".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 22.05.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.05.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ТЕПЛОТЕХНІКА" (замовник) укладений Договір підряду № 3110/1 (надалі - Договір), по даному договору підрядник зобов'язується виконати внутрішні електромонтажні роботи на об'єкті замовника: магазин АТБ-Маркет, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, бул. Театральний, 3 (далі - Об'єкт) своєчасно, в термін, встановлений даним договором (п. 1.1. Договору).

Вичерпний перелік робіт вказується в кошторисах, які з моменту підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна сума договору складає 265 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 44 166,67 грн.

Згідно п. 2.2. Договору оплата здійснюється в 2 етапи:

2.2.1. Перший етап - на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору замовник здійснює передоплату в розмірі 79 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 13250,00 грн.

2.2.2. Другий етап - на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору замовник здійснює оплату в розмірі 106 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 17 666,67 грн.

2.2.2. Третій етап - на протязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт замовник здійснює кінцевий розрахунок з підрядником в розмірі 79 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 13 250,00 грн.

Згідно з п. 5.1. Договору строк виконання робіт по даному договору 45 (сорок п'ять) календарних днів, з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок підрядника в порядку, встановленому п.2.2.1 договору та за умови повного та своєчасного виконання замовником своїх зобов'язань, передбачених даним договором.

На виконання умов зазначеного вище договору, позивач виконав внутрішні електромонтажні роботи, що підтверджується копією акту прийомки виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 265 000,00 грн. (а.с. 14-21), яке відповідач виконав частково.

Відповідно до п. 3.1.2. Договору замовник зобов'язаний оплати виконані підрядником роботи згідно з умовами даного договору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 126 326,10 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи заборгованість виконаних внутрішніх електромонтажних робіт відповідача складає 126 326,10 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, а обставини на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно до п. 7.3. Договору за прострочку оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки, від суми належних до перерахування коштів за кожен день прострочки.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати виконаних робіт нарахована пеня у розмірі 4183,92 грн. (за період з 06.01.2014 р. по 07.04.2014 р.). Перевіривши розрахунок пені, господарський суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 955,23 грн. та інфляційних 3789,78 грн. (за період з 06.01.2014 р. по 07.04.2014 р.) Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 126 326,10 грн. - заборгованості, 4183,92 грн. - пені, 955,23 грн. - 3 % річних, 3789,78 грн. - інфляційних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ТЕПЛОТЕХНІКА" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 20292950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. МОПРа, 36 код ЄДРПОУ 38114069) 126 326,10 грн. (сто двадцять шість тисяч триста двадцять шість грн. 10 коп.) - заборгованості, 4183,92 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят три грн. 92 коп.) - пені, 955,23 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 23 коп.) - 3 % річних, 3789,78 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять грн. 78 коп.) - інфляційних, 2705,10 грн. (дві тисячі сімсот п'ять грн. 10 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "23" травня 2014р.