Ухвала

від 22.05.2014 по справі 907/490/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

22.05.2014 року Справа № 907/490/14

Суддя господарського суду Кривка В.П.

розглянувши матеріали за позовом

Берегівське об'єднання ринків і магазинів „Сільгосппродукти", м. Берегово

до відповідача 1 Брегівської міської ради, м. Берегово

до відповідача 2 фізичної особи-підприємець ОСОБА_1, м. Берегово

до відповідача 3 ОСОБА_2, м. Берегово

третьої особи ОСОБА_3, м. Берегово

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брегівської міської ради від 30.06.2000 року №307, свідоцтва про право власності на споруду №14 від 14.08.2000 року, визнання недійсним договору дарування від 23.11.2011 року №1117,

ВСТАНОВИВ:

У прийнятті позовної заяви №56 від 16.05.2014 року слід відмовити з огляду на наступне .

Берегівське об'єднання ринків і магазинів „Сільгосппродукти", м. Берегово звернулося у порядку встановленому положеннями господарського процесуального кодексу України до господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача 1 Брегівської міської ради, м. Берегово до відповідача 2 фізичної особи-підприємець ОСОБА_1, м. Берегово до відповідача 3 ОСОБА_2, м. Берегово, третьої особи ОСОБА_3, м. Берегово про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брегівської міської ради від 30.06.2000 року №307, свідоцтва про право власності на споруду №14 від 14.08.2000 року, визнання недійсним договору дарування від 23.11.2011 року №1117. Як вбачається з долучених до позову матеріалів: оскаржуване рішення, було винесено Брегівською міською радою щодо затвердження Акту прийняття до експлуатації кафе громадянки ОСОБА_3, яке знаходиться по АДРЕСА_1 і стосується її прав як фізичної особи, оскаржуваний Договір дарування укладено їх сторонами як фізичними особами.

У відповідності до вимог ст. 1 ГПК України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Сторонами в судовому процесі (позивачем, відповідачем) можуть бути суб'єкти визначені в ст.1 ГПК України (ст. 21 ГПК України).

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначенні підсудності цивільних справ" №3 від 01.03.2013 року, право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК (стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства , якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень).

Згідно п.27 вищевказаної постанови свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, виходячи з доданих до позову матеріалів, зазначеного позивачем суб'єктного складу сторін, дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

За таких обставин, у прийнятті даної позовної заяви відповідно до п.1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України слід відмовити.

Звернути увагу заявника, що зазначені вимоги підлягають розгляду в судах загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства (за правилами ЦПК України).

Керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛИВ:

1. В прийнятті позовної заяви відмовити .

2. Позовну заяву №56 від 16.05.2014 року на 8 аркушах і додані до неї документи повернути заявнику.

3. Згідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року №01-061175/2011 та ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачений судовий збір платіжним дорученням № 238 від 16.05.2014 року на суму 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. повернути Берегівському об'єднанню ринків і магазинів „Сільгосппродукти", м. Берегово, вул. Сечені,10 (код ЄДРПОУ 01548549).

Суддя В.Кривка