Рішення

від 19.05.2014 по справі 906/451/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" травня 2014 р. Справа № 906/451/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Опанасюк П.П. - довіреність б/н від 05.11.2013р.;

Саранчук О.В. - довіреність б/н від 17.12.2013р.

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр-Гарант-Груп" (м.Вінниця)

до Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 148000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 148000,00грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору про надання охоронних послуг №02 від 12.04.2013р. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив про те, що станом на час судового розгляду відповідач розрахунків за надані послуги не провів.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександр-Гарант-Груп" (охорона/позивач) та Публічним акціонерним товариством "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (замовник/відповідач) було укладено договір №02 про надання охоронних послуг (а.с.10-11), за умовами якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт розташований за адресою: 11708. Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вулиця Борисова, 4 вказаний в дислокації /додатку №1/, який є невід'ємною частиною даного Договору. Вид охорони визначається за угодою Сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони.

Охорона здійснюється 5 (п'ятьма) цілодобовими постами (п.1.2 договору).

Згідно п.1.3 договору вартість охоронних послуг становить 34000,00 грн., у тому числі ПДВ за один місяць охорони.

Охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації, /Додаток №1/, до даного Договору (п.1.4 договору). Система охорони об'єкту та дислокація постів визначається охороною та узгоджується замовником.

Відповідно до розділу 7 Договору замовник сплачує охороні щомісячно суму оплати, обумовлену Сторонами у п.1.3 Договору. Оплата щомісячної суми договору здійснюється безготівковим розрахунком до 5 числа місяця, наступного за звітним. Акт про надання охоронних послуг підписується замовником в останній день місяця.

Водночас, п.8.3 Договору передбачає право Сторін Договору на розірвання Договору в односторонньому порядку за умови невиконання однією зі Сторін умов Договору. За даних умов, Сторона-ініціатор розірвання Договору зобов'язана проінформувати іншу Сторону про таке в письмовій формі не менше як за 10 діб до дати розірвання Договору.

Договір був укладений на строк до 31 грудня 2013 року з подальшою його пролонгацією на невизначений термін за умови фактичного виконання умов Договору після закінчення строку його дії.

12 квітня 2013 року ТОВ "Олександр-Гарант-Груп" у визначеному договором порядку прийняв під охорону об'єкт відповідача.

Послуги охорони позивачем надавались належним чином згідно умов договору, що підтверджується відповідними Актами здачі-прийому наданих послуг за період з січня по жовтень 2013 року.

Проте відповідач, починаючи з липня 2013 року припинив виконання своїх зобов'язань, передбачених розділом 7 Договору, тобто припинив сплачувати в порядку та розмірах, обумовлених Договором суму коштів як плату за фактично надані послуги охорони.

05.08.2013р. позивач на адресу відповідача направив листа за вих.№10, яким попередив, що у зв'язку з не виконанням умов п. 7.2 Договору про надання послуг охорони №02 від 12.04.2014 року, позивачем, у відповідності до п. 8.3 Договору о 09 годині 00 хвилин 15.08.2013 року буде здійснено зняття постів охорони з охоронюваного об'єкта. На виконання чого позивач просив Відповідача забезпечити на об'єкті присутність уповноваженого представника для підписання актів зняття постів та провести остаточний розрахунок до 15.08.2013 року.

Як зазначив позивач, відповідач в телефонній розмові, мотивуючи тимчасовими фінансовими ускладненнями, обіцяв якнайшвидше розрахуватись за надані послуги та просив не знімати охорону з об 'єкту.

Враховуючи подальше невиконання відповідачем обов'язків щодо оплати наданих послуг, позивач неодноразово надсилав відповідачу листи від 22.08.2013 року за вих. №12, від 11.09.2013 року за вих. №17, від 11.10.2013 року №22 та від 21.10.2013 року за вих. №25.

Слід зазначити, що листом від 21.10.2013 року за вих. № 25 відповідач був повідомлений про розірвання позивачем договору через систематичне невиконання відповідачем п. 7.2 Договору, та зняття позивачем постів охорони з охоронюваного об'єкта о 09.00 годині 01 листопада 2013 року. Остаточний розрахунок Позивач просив провести до 01.11.2013 року.

01.11.2013 року об'єкт охорони відповідача був зданий голові правління ПАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" без зауважень, що підтверджується Актом зняття постів охорони від 01.11. 2014 року (а.с.14).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за договором про надання охоронних послуг №02 від 12.04.2013 року станом на час розгляду справи становить 148000,00грн., що підтверджується довідкою позивача від 16.05.2014р.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання охоронних послуг №02 від 12.04.2013 року є договором про надання послуг.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, борг за надані позивачем послуги охорони становить 148000,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі приймання робіт.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення 148000,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (10001, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Борисова, 4, код 00443424)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр-Гарант-Груп" (21032, м. Вінниця, вул. Київська, 78, оф.75, код 38254150) - 148000,00грн. боргу, а також 2960,00грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23 травня 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за заявою:21032, м.Вінниця, вул.Київська, 78, оф.75)

3 - відповідачу (рек. з повід.)