Рішення

від 20.05.2014 по справі 914/1276/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2014 р. Справа № 914/1276/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім сім сім», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 1920грн. 67коп.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м.Львова;

від позивача: Терех-Логодюк О.М. - представник;

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників прокуратури та позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім сім сім» про стягнення основного боргу в сумі 1885грн. 20коп., пені у розмірі 1грн. 01коп., інфляційних втрат в розмірі 7грн. 82коп. та 3% річних у розмірі 26грн. 64коп.

Ухвалою суду від 10.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.05.2014р.

20.05.2014р. представник позивача, через канцелярію суду (вх.№21812/14) подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які містяться у додатках. Також представник позивача, через канцелярію суду (вх.№21855/14 від 20.05.2014р.) подав клопотання із долученням оригіналу фіскального чеку №7905401514927.

В судове засідання 20.05.2014р. прокурор та представник позивача явку забезпечили, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві і просять суд позов задоволити повністю.

В судове засідання 20.05.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7903102594563. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 20.05.2014р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

01.10.2003р. між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сім сім сім» (покупець) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1503 (далі по тексту - договір). Цей договір набув чинності з дня його підписання та діяв до 01.10.2004р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.10.1, 10.4 договору).

Відповідно до розділу 1 договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається покупцеві в обсягах, згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води (п.2.1. договору).

Згідно п.6.3. договору покупець зобов'язується проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку №1 до цього договору. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться покупцем згідно рахунку енергопостачальної організації на протязі 5 операційних днів з дня надання рахунку.

На виконання договірних зобов'язань позивачем з 01.12.2012р. по 01.03.2014р. надано послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 4680грн. 66коп., що підтверджується актами реалізації теплової енергії, проведеними розрахунками та виставленими рахунками на оплату наданих послуг. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати на виконання умов укладеного договору виконував неналежним чином, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 1885грн. 20коп., яка станом на день подання позову не була оплачена.

Між позивачем та відповідачем був складений акт звірки розрахунків, станом на 15.05.2014р., підписаний та скріплений печатками обох сторін. З цього акту звірки вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1885грн. 20коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 1885грн. 20коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2.3. договору сторони встановили, що покупець несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Так, згідно п.7.2.3. договору позивач за період з січня 2014року по лютий 2014 року нарахував відповідачу пеню у розмірі 1грн. 01коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 7грн. 82коп. та 3% річних в розмірі 26грн. 64коп. за період з січня 2013 року по лютий 2014 року.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Частиною третьою ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки, прокуратура м.Львова звільнена від сплати судового збору та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судовий збір в розмірі 1827грн. 00 коп., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім сім сім» (79031, м.Львів, вул.Скорини, 6а/51, код ЄДРПОУ 30649795) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м.Львів, вул.С.Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ 20784943) 1885грн. 20коп. - основного боргу, 1грн. 01коп. - пені, 7грн. 82коп. - інфляційних втрат та 26грн. 64коп. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім сім сім» (79031, м.Львів, вул.Скорини, 6а/51, код ЄДРПОУ 30649795) в дохід Державного бюджету України - 1827 грн. 00коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 22.05.2014р.