Рішення

від 16.05.2014 по справі 915/251/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року Справа № 915/251/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дроботун Л.Ю.,

представників позивача: Семенова І.В.-дов. №5 від 24.03.2014,

Цудікової Т.В.-дов. №5 від 24.03.2014,

представника відповідача: Матяш В.А. - дов. №1 від 25.03.2014,

ОСОБА_5 - угода на надання правової допомоги та юридичних послуг адвокатом б/н від 07.04.2014.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха»

(54028, м.Миколаїв, Херсонське шосе, 96/2)

до відповідача : Приватного підприємства «Матяш»

(54031, м.Миколаїв, пров.Шевченко,85)

про : стягнення 8478,78 грн.

Згідно заяви б/н, б/д (вх. №6143/14 від 03.04.2014):

- зобов'язання відповідача повернути та встановити металопластикові двері у приміщенні, що орендувалось;

- стягнення з відповідача 4807,74 грн. орендної плати, 65,34 грн. витрат на освітлення, 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів, 423,55 грн. пені та 93,67 грн. - 3% річних, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8478,78 грн., з яких: 4807,74 грн. орендної плати, 65,34 грн. витрат на освітлення, 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів,423,55 грн. пені, 93,67 грн. - 3% річних та 3020,0 грн. компенсації вартості металопластикової двері.

До розгляду справи по суті, позивач, заявою б/н, б/д (вх. №6143/14 від 03.04.2014) змінив позовні вимоги та просить зобов'язати відповідача повернути та встановити металопластикові двері у приміщенні, що орендувалось; стягнути з відповідача 4807,74 грн. орендної плати, 65,34 грн. витрат на освітлення, 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів, 423,55 грн. пені та 93,67 грн. - 3% річних.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом змінити предмет позову, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача вх. №6143/14 від 03.04.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків зі сплати орендних та комунальних платежів, як того вимагають умови договору оренди приміщення від 25.12.2012. Крім того, при огляді орендованого приміщення, комісією позивача була встановлена відсутність у приміщенні металопластикової двері, яка по акту приймання-передачі від 01.01.2013 була прийнята у користування відповідачем разом з орендованими приміщенням. Звернення позивача до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості та відшкодування вартості знятої двері результатів не дали, що зумовило звернення позивача до суду.

Відповідач у відзиві на позов (а.с.30,31) визнав позовні вимоги в частині 2070,0 грн. орендної плати за червень 2013 року, 65,34 грн. витрат на освітлення та 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів. Решта позовних вимог відповідачем заперечується з посиланням на те, що металопластикові двері, повернення яких вимагає позивач, були ним виготовлені та встановлені за власні кошти до укладання договору оренди, тому їх зняття після розірвання договору оренди відповідач вважає цілком правомірним. Позовні вимоги в частині стягнення 2070,0 грн. орендної плати за липень 2013 року та 667,74 грн. за серпень 2013 року відповідач вважає безпідставними, оскільки внаслідок відключення позивачем 20.06.2013 орендованого приміщення від електропостачання, відповідач не мав можливості здійснювати господарську діяльність, а вказані дії позивача розцінює як припинення дії договору оренди. У липні та серпні відповідач приміщенням не користувався, тому нарахування орендної плати за вказаний період вважає неправомірним.

Під час розгляду справи, представники позивача та відповідача підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти нього.

У судових засіданнях 07.04.2014 та 13.05.2014 судом оголошувались перерви.

16.05.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

1. 25.12.2012 між ТОВ «Динха» та ПП «Матяш» був укладений договір оренди приміщення (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування неопалюване приміщення загальною площею 69 кв.м, розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м.Миколаїв, Херсонське шосе, 96/2 (а.с.9).

Згідно п.5.1, п.8.1 Договору, приймання-передачі об'єкта, що орендується здійснюється двохсторонньою комісією по акту, який підписується членами комісії (додаток 1). Договір вступає в силу з 01.01.2013 та діє до 01.12.2013.

01.01.2013 сторонами оформлений та підписаний акт приймання-передачі в оренду приміщення загальною площею 69 кв.м, розташованого на першому поверсі адміністративної будівлі та металоплатикової двері у кількості 1 шт. (а.с.10).

Факт передання майна в оренду представником відповідача підтверджений.

Пунктом 4.1.3 Договору сторони обумовили обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі передбачені договором.

Пунктами 6.1, 6.4, 6.7 Договору встановлено, що розмір орендної плати за користування майном становить 2070,0 грн. на місяць. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок або вноситься у касу орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця. Орендар відшкодовує орендодавцю фактичні витрати за опалення приміщення та інші комунальні послуги згідно поданих рахунків орендодавця.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно приписів ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором (найму) оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п.8.3, 8.5 Договору, орендодавець має право припинити дію даного Договору достроково та вимагати повернення об'єкту оренди у разі прострочення орендарем сплати орендної плати більше ніж на 20 календарних днів. При розірванні Договору з ініціативи однієї із сторін, сторона, що є ініціатором розірвання повинна попередити про це другу сторону не пізніше ніж за один місяць.

Листом №35 від 09.07.2013 позивач довів до відома відповідача, що станом на 09.07.2013 за ним рахується заборгованість з орендної плати за червень та липень 2013 року в загальній сумі 4140,0 грн., 65,34 грн. витрат на освітлення та 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів. При цьому, прострочена більше ніж 20 календарних днів оплати оренди становить 2070,0 грн. У зв'язку з чим, позивач повідомив про розірвання договору оренди з 10.08.2013 та просив погасити заборгованість (а.с.11,12).

Листом №40 від 01.08.2013 позивач запросив відповідача з'явитись в офіс ТОВ «Динха» 12.08.2013 о 9:00 для здачі орендованого приміщення по акту приймання-передачі (а.с.13).

Вказаний лист було направлено на адресу відповідача, що підтверджується поштовою квитанцією (а.с.14), однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідач для передачі майна не з'явився.

12.08.2013 комісією у складі директора ТОВ «Динха» Семенова І.В., товарознавця ОСОБА_6, орендарів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було відкрито та оглянуто приміщення, що орендувалось ПП «Матяш», складено опис майна, що є в наявності та товарно-матеріальних цінностей. По факту огляду встановлено відсутність металопластикової двері у кількості 1 шт., що була передана у користування по акту приймання-передачі від 01.01.2013 (а.с.15).

Враховуючи приписи п.8.5, Договір оренди від 25.12.2012 припинив свою дію у зв'язку з його розірванням за ініціативи позивача з 10.08.2013.

Посилання відповідача на припинення дії договору оренди з 20.06.2013, судом відхиляються, оскільки вказані твердження, в порушення приписів ст.ст.33, 34 ГПК України, не підтверджені жодними належними доказами.

Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам пунктів 6.1, 6.4, 6.7 Договору, відповідач не здійснив орендні платежів за червень, липень та 10 днів серпня 2013 року, загальна суму яких становить 4807,74 грн.; 65,34 грн. витрат на освітлення та 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів, незважаючи на виставлені йому рахунки (а.с.18-21).

Відповідачем заборгованість зі сплати орендних та комунальних платежів, стном на час подання позову погашена не була.

Твердження відповідача щодо існування усної домовлесті стосовно зарахування вартості встановленої відповідачем двері та інших здійснених орендарем поліпшень (ремонт тощо) в рахунок орендної плати, не підтверджені належними доказами, тому не можуть братись судом до уваги.

Під час розгляду справи, відповідачем також не надано суду доказів погашення заборгованості зі сплати орендних платежів у сумі 4807,74 грн., 65,34 грн. витрат на освітлення та 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних (за період з 06.06.2013 по 25.02.2014) у сумі 93,67 грн.

Розрахунок 3% річних відповідачем не заперечено.

Перевіривши розрахунки нарахування 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили обов'язок відповідача сплатити позивачу у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення.

На підставі п.7.1 Договору та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня за період з 06.06.2013 по 25.02.2014 у сумі 423,55 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем пені нарахована за період з 13.08.2013 по 25.02.2014, тобто за 197 днів, що суперечить приписам п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги в частині стягнення пені уточнені судом, виходячи з наступного розрахунку:

- станом на 13.08.2013 заборгованість відповідача становила 4807,74 грн.

з 13.08.2013 по 10.02.2014 (182 дн., ставка НБУ- 6,5%, подвійна ставка НБУ - 13%)

4807,74 грн. х 13% х 182 дн. / 365 = 311,65 грн.

Враховуючи викладене, стягненню підлягає пеня за період з 06.06.2013 по 10.02.2014 у загальній сумі 397,89 грн.

2. Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності до відповідача необхідною умовою є наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, факт зняття відповідачем металопластикових дверей підтверджується актом №12/08 від 12.08.2013 (а.с.15), постановою слідчого від 13.11.2013 (а.с.32) та не заперечується самим відповідачем.

При цьому, відповідач зазначає, що вказані дії були вчинені ним внаслідок того, що наявні у орендованому приміщення металопластикові двері були ним виготовлені та встановлені за власні кошти до укладання договору оренди, в підтвердження чого суду було надано бланк замовлення магазину «Оконний дворик» від 21.09.2012 на металопластикові двері вартістю 2992,13 грн. (а.с.86). Доказів оплати вказаного виробу відповідачем, акту приймання-передачі його від виробника замовнику або акту на встановлення дверей у орендованому приміщенні відповідачем суду не надано.

Наявні на бланку замовлення відмітки: «оплачено: 2500 грн. остаток: 492 грн.» не є належними докази оплати в розумінні ст.34 ГПК України.

Слід також зазначити, що за умовами п.5.4 Договору від 25.12.2012, всі поліпшення об'єкта оренди, зроблені орендарем залишаються у власника об'єкта безкоштовно.

Таким чином, навіть у разі доведення відповідачем факту виготовлення, оплати та встановлення металопластикових дверей за свій рахунок, вказане поліпшення, в силу умов Договору, не могло бути відокремлено від об'єкту оренди при припиненні між сторонами орендних правовідносин.

Таким чином, докази, які містяться в матеріалах справи свідчать про вчинення відповідачем неправомірних дій, які призвели до пошкодження належного позивачу майна, тобто наявність вини відповідача у заподіянні позивачу збитків через зменшення майнових прав останнього та причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Доказів відшкодування заподіяної позивачу шкода з боку відповідача або третіх осіб, суду під час розгляду справи не надано.

Відповідно до ч.1 ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

Враховуючи, що позивачем у повній відповідності до приписів чинного законодавства обрано спосіб відшкодування завданих йому збитків в натурі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом спонукання ПП «Матяш» повернути ТОВ «Динха» та встановити металопластикові двері у приміщенні, що орендувалось по договору оренди від 25.12.2012, за адресою: м.Миколаїв, Херсонське шосе, 96/2.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Спонукати Приватне підприємство «Матяш», 54031, м.Миколаїв, пров.Шевченко,85 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 37698168) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Динха», 54028, м.Миколаїв, Херсонське шосе, 96/2 (р/р 2600930001328 в МОУ ПАТ «Ощадбанк» м.Миколаєва, МФО 326461, код ЄДРПОУ 32997034) та встановити металопластикові двері у приміщенні, що орендувалось по договору оренди від 25.12.2012, за адресою: м.Миколаїв, Херсонське шосе, 96/2.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Матяш», 54031, м.Миколаїв, пров.Шевченко,85 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 37698168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха», 54028, м.Миколаїв, Херсонське шосе, 96/2 (р/р 2600930001328 в МОУ ПАТ «Ощадбанк» м.Миколаєва, МФО 326461, код ЄДРПОУ 32997034) 4807,74 грн. орендної плати, 65,34 грн. витрат на освітлення, 4,61 грн. витрат на вивезення твердих побутових відходів, 397,89 грн. пені, 93,67 грн. - 3% річних та 1827,0 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 21 травня 2014 року.