Рішення

від 13.05.2014 по справі 911/1441/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"13" травня 2014 р. Справа № 911/1441/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАР-777», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія», Броварський район, с. Плоске про стягнення 33289,52 грн. за участю представників:

позивача:Корнійчук А.Г. - дов. від 12.05.2014р. № 15 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАР-777» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія» (далі - відповідач) про стягнення 33289,52 грн., з яких 30605,43 грн. основний борг, 758,40 грн. 5% річних та 1925,69 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором перевезення вантажу від 21.10.2013р. № АК-627 щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу у строки визначені договором.

Під час розгляду справи представник позивача подав до суду заяву від 13.05.2014р., якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 30605,43 грн. основного боргу, 620,49 грн. 5% річних та 1613,28 грн. пені.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 30605,43 грн. основного боргу, 620,49 грн. 5% річних та 1613,28 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 13.05.2014р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір перевезення вантажу від 21.10.2013р. № АК-627 (далі - Договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач - перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем - замовником вантаж, (надалі іменується «Вантаж» (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «Вантажоодержувач»), а замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених, цим договором або додатками до нього (п. 1.1 договору).

Відповідно до 1.3, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.10.2013р. до договору, сторони узгодили наступні маршрути перевезення вантажу - насіння. Маршрут: с. Плоске, Броварський р-н, Київська обл. - м. Пирятин, Полтавська обл. (155 км). Упаковка вантажу - насипом.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 3.5 договору замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані рахунки.

Відповідно до п. 4.1, в редакції додаткової угоди № 1 від 21.10.2013р. до договору, вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу за маршрутом за 1 тонну/км вантажу становить 1,06 грн. (у т.ч. ПДВ).

У відповідності до п. 4.2 договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника, при цьому замовник оплачує перевізнику 50% передплату від вартості партії вантажу що перевозиться (кількість партії вантажу за яку сплачується передплата визначається згідно з додатком до даного договору) на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку замовником. Остаточний розрахунок між сторонами проводиться після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку замовником.

Цей договір вважаться укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31.12.2013р. (п. 7.1, 7.2 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги пов'язані з перевезенням вантажу, що підтверджується актом надання послуг від 26.10.2013р. № 2464 на суму 30605,43 грн., який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірені копії якого залучена до матеріалів справи.

Для оплати наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунок від 26.10.2013р. № 2464 на суму 30605,43 грн., який був отриманий відповідачем 12.11.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за надані послуги з перевезення вантажу не розрахувався, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 14.04.2014р. № 32 про сплату заборгованості у сумі 30605,43 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.04.2014р. та фіскальним чеком «Укрпошта» від 15.04.2014р. № 5485. Завірені копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану претензію про сплату заборгованості залишив без відповіді та без задоволення, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 30605,43 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з перевезення вантажу, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 30605,43 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 30605,43 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за перевезення вантажу, позивач просить суд стягнути з відповідача 5% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.13 договору за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник платить перевізнику 5 % річних за кожен день затримки оплати.

Згідно розрахунку позивача 5 % річних за період прострочення з 18.11.2013р. по 14.04.2014р. складають 620,49 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 5% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення 620,49 грн. 5% річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 5.13 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату наданих послуг пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що обчислюється від вартості неоплачених послуг за кожен день затримки оплати, розмір якої за розрахунком позивача за період прострочення з 18.11.2013р. по 14.04.2014р. складає 1613,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення 1613,28 грн. пені підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30605,43 грн. основного боргу, 620,49 грн. 5 % річних та 1613,28 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська молочна компанія» (07450, Київська обл., Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, 2, ідентифікаційних код 38250156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКАР-777» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 12, офіс 5, ідентифікаційний код 36303499) 30605 (тридцять тисяч шістсот п'ять) грн. 43 коп. основного боргу, 620 (шістсот двадцять) грн. 49 коп. 5% річних, 1613 (одну тисячу шістсот тринадцять) грн. 28 коп. пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 21.05.2014р.