Рішення

від 21.05.2014 по справі 927/311/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"21" травня 2014 року Справа № 927/311/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ФРУТС"

02097, вул. Лісківська,б.12, кв.254, м.Київ,

поштова адреса: 04073, вул. Сирецька, б.5, оф. 221, м.Київ;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівстройсервіс"

14000, пр. Перемоги, 95, м.Чернігів;

поштова адреса: 14000, вул. Широка, б.2, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 54990,76грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явились;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Фрутс" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівстройсервіс" про стягнення боргу в сумі 109703,37грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 105726,15грн. основного боргу, 3163,09грн. пені, 741,14грн. інфляційних та 72,99грн. 3%річних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.03.2014р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 02.04.2014р., після чого розгляд справи відкладався до 09.04.2014р., 23.04.2014р., 14.05.2014р. та 21.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.04.2014р. строк вирішення спору за клопотанням позивача було продовжено до 26.05.2014р. включно.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення від 09.04.2014р., в яких повідомив, що товар отриманий відповідачем в повному обсязі, про що свідчить підпис директора на видатковій накладній №18 від 22.11.2013р., товар був прийнятий з урахуванням акту про псування, бій, недовезення та надлишок товару від 22.11.2013р.. Загалом відповідач фактично отримав 9853,50кг товару на суму 105726,15грн.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2014р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач зменшив суму основної заборгованості до 48063,15грн. та пеню до 2958,85грн., а також збільшив розмір інфляційних витрат до 3340,65грн. та 3%річних до 628,11грн. Всього позивач просить стягнути з відповідача 54990,76грн..

Заява прийнята була прийнята судом.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 23.04.2014р..

Відповідач в судові засідання представників не направив. Відзиву на позов не надав.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 22.04.2013р. ТОВ "Чернігівстройсервіс" зареєстровано за адресою: 14000, пр.Перемоги,95, м.Чернігів. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві. Крім того, позивачем повідомлено адресу для листування відповідача: 14000, вул. Широка, б.62, м.Чернігів.

Ухвали господарського суду від 13.03.2014р., від 02.04.2014р. та від 09.04.2014р., направлені на юридичну адресу відповідача: 14000, пр. Перемоги, 95, м.Чернігів, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Ухвали господарського суду від 13.03.2014р., від 02.04.2014р. та від 09.04.2014р., направлені на поштову адресу відповідача: 14000, вул. Широка, 2, м.Чернігів, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

14.11.2013р. між ТОВ "Чернігівстройсервіс" та ТОВ "АСС-Фрутс" укладено договір № б/н (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продовольчі товари відповідно до товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених у даному договорі.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.2.1. Договору, номенклатура товару, його кількість, ціна та загальна вартість вказані у відповідних товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару та мають силу специфікації до даного договору.

Відповідно до п.2.6. Договору, незалежно від перевірки якості товару, здійсненої до п.3.1. Договору, претензії до якості Покупець може пред'явити Постачальнику на протязі усього терміну придатності отриманого товару при умові належного зберігання. При виявленні не якісного товару, Покупець письмово повідомляє про це Постачальника. Уповноважений представник Постачальника зобов'язаний прибути до Покупця на протязі трьох календарних днів з моменту отримання Постачальником повідомлення, для огляду товару та укладення двостороннього акту. В разі неявки представника Постачальника в установлений термін, Покупець має право скласти акт в односторонньому порядку який буде мати доказову силу. На підставі такого акту Постачальник зобов'язаний усунути недоліки або здійснити заміну товару на протязі десяти календарних днів.

В письмових поясненнях від 09.04.2014р. позивач зазначив, що на виконання умов Договору, ним був переданий відповідачу товар, а саме мандарини сорту Clemenrubi в кількості 7110,0 кг на суму 78565,50грн, що підтверджується накладною №18 від 22.11.2013р., а інша частина продукції зазначеного сорту була замінена на мандарини сорту Satsuma - 2743,50кг на суму 27160,65грн., а загалом 9853,50кг на суму 105726,15грн.

Зазначені обставини підтверджуються на думку позивача актом про порчу, бій, недовіз та надлишок товару б/н від 22.11.2013р.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно п.5.1. Договору, Покупець оплачує 20% вартості товару, а 80% вартості товару протягом 14 днів з моменту відвантаження товару Постачальником.

Однак, обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем станом на час порушення провадження у справі був не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525, 692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару.

Позивач, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 48069,15грн.. частини заборгованості за поставлений товар.

Факт отримання товару за зазначену суму належним чином доведений т підтверджується матеріалами справи.

Заборгованість на час вирішення спору відповідачем не сплачена, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 48069,15грн. основного боргу за поставлений товар визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1. Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 07.12.2013р. по 14.05.2014р. в сумі 2958,85грн.

Нарахування пені за період з 07.12.2013р. по 14.05.2014р. в сумі 2958,85грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 07.12.2013р. по 14.05.2014р. в сумі 628,11грн. та інфляційних за період з 07.12.2013р. по 14.05.2014р. в сумі 3340,65грн..

Нарахування 3% річних за період з 07.12.2013р. по 14.05.2014р. в сумі 628,11грн. та інфляційних за період з 07.12.2013р. по 14.05.2014р. в сумі 3340,65грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 2500,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 1 Закону України "Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Частина 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1-2жовтня 1999 року № 6/VІ, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

В даному випадку договір укладено між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ "АСС-ФРУТС".

В матеріалах справи наявні: договір №03/14 про надання правової допомоги від 18.02.2014р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.03.2011р., рахунок фактура №00001/14 від 14.02.2014р., платіжне доручення №144 від 19.02.2014р. на суму 2500,00грн., розрахунок витрат на правову допомогу.

Відповідно до п.1. Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2014рік", мінімальну заробітну плату на 2014р. встановлено у розмірі 1218 гривень, а отже 40% від 1218грн. складає 487,20грн.

Адвокат ОСОБА_1 свій розрахунок здійснював виходячи з розміру 250,00грн./за годину роботи.

Враховуючи складність справи, кількість витрачених адвокатом годин на підготовку та подання даного позову, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги є обґрунтованими в сумі 2500,00грн. і такими, що підлягають стягненню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2194,07грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівстройсервіс" (14000, пр.Перемоги,95, м.Чернігів, р/р 26001000386045 в ПАТ "Фідобанк", МФО 300175, код ЄДРПОУ 38880899) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ФРУТС" (02097, вул. Лісківська,б.12, кв.254, м.Київ, р/р 26007001008009 в ПАТ "Радикал Банк" м.Київ, МФО 319111, код ЄДРПОУ 38894646) 48063,15грн. основного боргу, 2958,85грн. пені, 628,11грн. 3%річних, 3340,65грн. інфляційних, а всього 54990,76грн., а також 2194,07грн. судового збору та 2500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 23 травня 2014 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна