Рішення

від 21.05.2014 по справі 912/1197/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 рокуСправа № 912/1197/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Є.М. Наливайко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1197/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Верхвугілля"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Буга"

про стягнення 81 751,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - юрисконсульта Шаповал І.А., довіреність №11 від 01.05.14,

від відповідача - Речиць В.В., довіреність від 14.05.14.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верхвугілля" (надалі - ТОВ "Верхвугілля") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Буга" (надалі - ТОВ "Каолін-Буга") заборгованості в сумі 81 751,11, з яких: 73 750,00 грн. основного боргу, 3 687,50 грн. штрафу, 3 065,02 грн. інфляційних витрат, 1 248,59 грн. - 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Каолін Буга" умов договору про надання послуг №02/06 від 01.06.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У відзиві на позов ТОВ "Каолін Буга" не заперечило наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 81 751,11 грн., однак позов просило задовольнити частково та витребувати подорожні листи до актів здачі- прийняття робіт (надання послуг).

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги в сумі 81 751,11 грн. визнав в повному обсязі.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.06.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Верхвугілля" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Каолін Буга" (замовник) укладено договір №02/06 (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню автотранспортних послуг екскаватора марки АТЛАС 1704.

Сторони погодили в п. 1.2. договору, що заявка про надання послуг подається замовником не пізніше 24 годин виконання замовлення.

Відповідно до п. 2.1.договору оплата за надані послуги здійснюється за погодженням сторін, не пізніше 5 банківських днів з моменту надання послуг.

Договір скріплено підписами повноважних представників сторін та печатками підприємств.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарський суд встановив, що між позивачем та відповідачем укладено договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (пункт 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов зазначеного вище договору ТОВ "Верхвугілля" були надані, а відповідачем прийняті відповідні послуги на загальну суму 73 750,00 грн., що підтверджується наступними актами:

- актом № ОУ-0000007 від 01.07.2013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 14 000,00 грн.;

- актом № ОУ-0000008 від 31.07.2013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 27 750,00 грн.;

- актом № ОУ-0000022 від 30.08.2013 здачі-прийняття робіт (надання послуг), на суму 32 000,00 грн.;

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с. 10-12).

Наявність заборгованості в сумі 73 750,00 грн. відповідачем не заперечено та підтверджено актом звірки між сторонами станом на 31.12.2013 року (а.с. 13).

Відповідачем оплату за надані послуги не здійснено, у зв'язку з чим заборгованість відповідача, станом на момент розгляду спору, за договором № 02/06 від 01.06.2013 склала 73 750,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3.2. договору сторони передбачили, що за невиконання будь-яких зобов'язань, передбачених даним договором, винна сторона сплачує неустойку в розмірі до 5% суми оплати за послуги.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За письмовим та обґрунтованим розрахунком позивача неустойка у розмірі 5% від вартості неоплачених послуг на суму 73 750,00 грн. становить 3 687,50 грн. (а.с.14).

З огляду на те, що боржником зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконано, то позивач правомірно вимагає сплати передбаченої договором неустойки.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Каолін Буга" 3 687,50 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3 065,02 грн. інфляційних витрат за період з жовтня 2013 по березень 2014 та 1 248,59 грн. 3% річних за період з 07.09.2013 по 31.03.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача (а.с.14), що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 07.09.2013 по 31.03.2014 складає 1 248,59 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань господарський суд враховує те, що заявником позову без доведення правових підстав нарахована сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляцію, при нарахуванні "інфляційних" за наступний місяць на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за попередній місяць, тобто "інфляційні" нараховані на "інфляційні".

Господарський суд приймаючи до уваги листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", визнає, що сума на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з жовтня 2013 по березень 2014, складає 3065,01 грн.

Крім того, господарський бере до уваги, що відповідно до частин 1, 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При розгляді даної справи господарський суд враховує визнання позову відповідачем, оскільки дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, позовні вимоги ТОВ "Верхвугілля" про стягнення з ТОВ "Каолін Буга" 81 751,11, з яких: 73 750,00 грн. основного боргу, 3 687,50 грн. штрафу, 3065,02 грн. інфляційних витрат, 1 248,59 грн. - 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму 88 751,10 грн., з яких: 81 751,10, з яких: 73 750,00 грн. основного боргу, 3 687,50 грн. штрафу, 3 065,01 грн. інфляційних витрат, 1 248,59 грн. - 3% річних.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каолін Буга" (26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 4, ідентифікаційний код 36654418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Верхвугілля" (51600, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м.Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 8, кімн. 84, ідентифікаційний код 36933723) - 81751,10грн., з яких: 73 750,00 грн. основного боргу, 3 687,50 грн. штрафу, 3 065,01 грн. інфляційних витрат, 1 248,59 грн. - 3% річних, а також 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 23.05.2014.

Суддя Є. М. Наливайко