Рішення

від 29.04.2014 по справі 509/5727/13-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5727/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарях Сідих С.П., Черкасові Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

17 грудня 2013 року, АТ «Альфа-Банк», яке, згідно із Законами України «Про акціонерні товариства» та «Про банки та банківську діяльність», 19.08.2009 р. змінило назву з ЗАТ на ПАТ «Альфа-Банк», звернулися до суду з позовними вимогами, які в подальшому збільшили та в яких просили суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 800003977 від 29.05.2008 р. у розмірі 10190798,13 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1 площею 0,250 га, кадастровий № 5123781300:02:001:0261 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, шляхом продажу ПАТ «Альфа-Банк» від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, що буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна з наданням ПАТ «Альфа-Банк» права на вчинення дій, пов'язаних з укладенням договору купівлі-продажу, а саме : підписувати та подавати від імені ОСОБА_1, в тому числі заяви про належність майна на праві особистої приватної власності, отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, подавати та отримувати необхідні довідки та документи, в тому числі довідку про відсутність об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, про нормативну вартість земельної ділянки, експертний звіт про вартість ділянки, довідку про відсутність обмежень за даними Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру земель, інші документи, необхідні для відчуження зазначеної земельної ділянки, а також оплачувати необхідні платежі за них, підписувати відповідні договори, правочини, документи, що пов'язані з реалізацією земельної ділянки, право отримати витяг з Державного земельного кадастру з послідуючим оформленням права власності на земельну ділянку на ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та стягнути з відповідачки на свою користь судовий збір у сумі 3441 грн., мотивуючи це порушенням відповідачкою умов кредитного договору.

Представник позивачів, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, особисто під розсипку, в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, надіславши до суду свої заяви, в яких, з посиланням на ч. 2 ст. 158 ЦПК України підтримав уточнені (збільшені) позовні вимоги, просив суд їх задовольнити і слухати справу у його відсутності, не заперечуючи проти заочного розгляду справи (а.с. 54,66,77).

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання повторно, без поважних причин не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлена належним чином, у відповідності до ст.ст. 74,76,77 ЦПК України, за останньою відомою судові адресу її проживання (перебування), враховуючи довідку АДП ГУДМС УДМС України в Одеській області № 28 від 08.01.2014 р., якою підтверджується, що місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться, а також поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду 2 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та 1 з відміткою «відмова від отримання», повістки вважаються доставленими, навіть якщо особа відмовилася від отримання судової повістки (ч. 8 ст. 76 ЦПК України), вважається належним сповіщенням відповідачки, а також шляхом розміщення оголошень в офіційних друкованих виданнях України «Одеські вісті» та «Урядовий кур`єр» з інформацією про дату, час та місце судового розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутністю суду не надала (а.с. 57,59-62,76,78-82).

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або якщо причини неявки відповідача на думку суду є неповажними, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 258,266 ЦК України - позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки).

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено - у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із статтею 15 цього ж Закону, іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним Кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

У відповідності до приписів ст. 3 ч. 6 Закону України «Про іпотеку» - у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.ст. 33,35 вказаного Закону, згідно з якими у випадку порушення основного зобов'язання ат/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця - письмову вимогу про усунення порушення у менш ніж 30-ти денний строк, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Стаття 38 вказаного Закону вказує, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Одночасно, п. 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання - не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає ст. 124 Конституції України.

Крім цього, п. 9 вказаної Постанови вказує право вибору способу захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 3,4 ЦПК України).

Пунктом 42 вказаної Постанови передбачено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки - має відповідати як вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. ст. 215 ЦПК України, а саме, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому, суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Судом з`ясовано, що 29.05.2008 р., між ЗАТ «Альфа-Банк», назва якого була змінена на ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 800003977, відповідно до умов якого позивачі надали, а відповідачка прийняла кредит у сумі 153000 дол. США під 14,8 % річних з остаточним терміном повернення 29.05.2023 р. Строки та умови повернення кредиту, були передбачені самим договором та додатком № 1 до нього з графіком погашення кредиту (а.с. 7-20).

Позивачі належним чином виконали договірні умови та надали відповідачці вищевказаний кредит, що підтверджується виписками з особових рахунків відповідачки (а.с. 35-41).

Однак, в порушення умов кредитного договору, відповідачкою не виконувалися його умови, щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитним коштами, що підтверджується графіком заборгованості по кредиту, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 29.11.2013 р. складає - 10190798,13 грн., з яких : 151977,13 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.11.2013 р. становить 1214753,20 грн. - заборгованість за кредитом, 133254,72 дол. США (1065104,98 грн.) - заборгованість за відсоткам та 989733,51 дол. США (7910939,95 грн.) - пеня, які на час розгляду справи не погашені позичальницею ОСОБА_1, і детальний та у відповідності з чинним законодавством України розрахунок якої був зроблений і наданий суду позивачами та перевірений судом, з урахуванням застосування спеціальних строків позовної давності і відповідно зменшення розміру пені згідно із ст.ст. 258,266 ЦК України - за останні 12 місяців (а.с. 33-34).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальниці ОСОБА_1, між нею, як іпотекодавцем та банком, як іпотекодержателем, був укладений нотаріально-посвідчений іпотечний договір від 29.05.2008 р. (реєстровий № 2162), відповідно до ст. 3 якого, в іпотеку банку було передано нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 0,250 га, кадастровий № 5123781300:02:001:0261 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка стане власністю ОСОБА_1 після отримання державного акту про право власності на земельну ділянку у майбутньому згідно нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки (реєстр. № 2157) від 29.05.2008 р. і право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому чинним законодавством України (а.с. 21-27).

Відповідно до п.п. 3.3. вказаного іпотечного договору, сторони, за домовленістю, оцінили предмет іпотеки у розмірі 937280 грн., що за курсом НБУ, станом на 29.05.2008 р. становить 193253 дол. США.

Згідно із п. 6.3 іпотечного договору - звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку позасудового врегулювання може здійснюватися, зокрема - шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. За згодою іпотекодержателя продаж предмету іпотеки здійснюється за ціною, зазначеною у п.п. 3.3 цього договору. При чому, п.п. 6.4 іпотечного договору передбачає, що право вибору способу звернення на предмет іпотеки з числа передбачених у цьому договорі та у законодавстві України належить іпотекодержателю.

В порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та на виконання умов іпотечного договору, позивачами на адресу відповідачки була направлена письмова вимога № 64194-34 від 13.08.2013 р. про дострокове повернення кредиту і попередженням, що у разі невиконання цієї вимоги, банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки згідно із Законом України «Про іпотеку», шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 42-43).

Однак, як встановив суд, до цього часу, вказана письмова вимога банку, яка була направлена особисто відповідачці рекомендованим листом, що підтверджується списком поштових відправлень зі штампом пошти, була залишена відповідачкою без відповіді та задоволення (а.с. 44).

На думку суду, позов підлягає задоволенню, як обґрунтований та такий, що ґрунтується на нормах вищевказаних приписів Закону, а також, зважаючи на умови ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку» та умови нотаріально-посвідченого іпотечного договору, укладеного між банком та відповідачкою.

Крім того, на підставі ст.ст. 79,88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачів підлягають стягненню витрати з оплати судового збору у розмірі 3441 грн., які були підтверджені документально, у дольовому порядку - по 950,69 грн. з кожної (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,79,81,88,169,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 258,266, 525,526,530,541,549,625,651,1054,1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити ;

2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1) за кредитним договором № 800003977 від 29.05.2008 р. у розмірі 10190798,13 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1 площею 0,250 га, кадастровий № 5123781300:02:001:0261 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), шляхом продажу ПАТ «Альфа-Банк» від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, що буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна з наданням ПАТ «Альфа-Банк» права на вчинення дій, пов'язаних з укладенням договору купівлі-продажу, а саме : підписувати та подавати від імені ОСОБА_1, в тому числі заяви про належність майна на праві особистої приватної власності, отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, подавати та отримувати необхідні довідки та документи, в тому числі довідку про відсутність об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, про нормативну вартість земельної ділянки, експертний звіт про вартість ділянки, довідку про відсутність обмежень за даними Державного земельного кадастру, витяг з Державного реєстру земель, інші документи, необхідні для відчуження зазначеної земельної ділянки, а також оплачувати необхідні платежі за них, підписувати відповідні договори, правочини, документи, що пов'язані з реалізацією земельної ділянки, право отримати витяг з Державного земельного кадастру з послідуючим оформленням права власності на вказану земельну ділянку на ім.`я ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

3. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій