Постанова

від 15.05.2014 по справі 5010/1130/2012-п-6/5-14/8

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р. Справа № 5010/1130/2012-П-6/5-14/8

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Бонк Т.Б. Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ №05/2-773 вих-13 від 29.11.2013р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2013р.

у справі № 5010/1130/2012-П-6/5-14/83

за позовом : Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективного сільськогосподарського підприємства рибгосп "Княгиничі", с. Загір'я

про стягнення шкоди в сумі 248 440 грн. 85 коп.

за участі представників:

від прокуратури: не з»явився

від позивача: не з"явився

від відповідач: Яш П.К. - представник

Представникам сторін та прокурору в судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Розпорядженням голови суду від 24.04.2014р. у склад колегії для розгляду даної справи введено замість судді Гриців В.М.. - суддю Бонк Т.Б..

Відповідно до п. 9-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку розгляду апеляційної скарги, що визначений статтею 102 ГПК України.

Зважаючи на проведені зміни в складі колегії суддів, двохмісячний строк розгляду апеляційної скарги слід вважати таким, що розпочав перебіг заново з 24.04..2014р.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2013р. у справі №5010/1130/2012-П-6/5-14/83 (суддя Булка В.І.) відмовлено в позові заступнику прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до відповідача ТОВ "Колективного сільськогосподарського підприємства рибгосп "Княгиничі" про стягнення шкоди в сумі 248 440,85грн. Стягнуто з Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4 968,82грн .

Прокуратурою Івано-Франківської області подано апеляційну скаргу №05/2-773 вих-13 від 29.11.2013р., в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального права та з неповним з»ясуванням обставин справи, висновки суду не грунтуються на доказах, що досліджені в судовому засіданні.

Зокрема, скаржник посилається на те, що судом зроблено помилкове припущення, що дозвіл від 24.05.2012р. на спецводокористування, який діє термін з 24.05.2012 року по 03.04.2015 року був виданий за заявою відповідача, поданою в кінці 2011 року і був чинним на час вчинення правопорушення. Також, скаржник вважає, що судом безпідставно зроблено висновок, що відповідач не вчиняв самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, оскільки видача дозволу затягувалась з підстав, незалежних від відповідача. На думку скаржника, саме відповідач подавав до державних органів неналежно оформлені документи, тому вина у неоформленні дозволу лежить на ньому.

Як зазначає скаржник, тільки 20.03.2012 року ТОВ «КСП рибгосп «Княгиничі» (через обласний дозвільний центр) подано в обласне управління водних ресурсів належним чином оформлений пакет документів та 03.04.2012 року отримано погодження клопотання для видачі дозволу на спеціальне водокористування. Надалі ТОВ «КСП рибгосп «Княгиничі» 26.04.2012 року повторно подано документи для отримання дозволу на спецводокористування. На підставі вказаних документів, 24.05.2012р. відповідачу у відповідності до Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затв. постановою Кабінету Міністрів України №321від 13.03.2002р. у місячний строк з дня отримання документів видано новий дозвіл на спец водокористування №Укр-2661-А-Ів-Фр. Також, скаржник зазначає, що судом не застосовано до спірних правовідносин норми ст.111 Водного кодексу України та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №289від 20.07.2009р., зареєстр. в Мінюсті 14.08.2009р. №767/16783, які підлягали застосуванню, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.

Окрім того, на думку скаржника, посилання відповідача на атмосферні опади, як на причину наповнення ставів, спростовується копією звіту про використання води за ІІ кв. 2012 року, згідно якого відповідач здійснив забір води у квітні 2012 року в кількості 637,5 тис.куб води, у травні в кількості 173,6 тис. куб із р. Свірж, актом перевірки від 15.05.2012р., згідно якого усі стави обладнані гідротехнічними пристроями для забору води, які перебувають у задовільному технічному стані, джерелом живлення є природні водні об»єкти р. Свірж та безіменний струмок, поясненнями директора підприємства та іншими доказами, зібраними у справі.

Також скаржник вважає, що не може бути підставою для звільнення від відшкодування збитків посилання відповідача на те, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку і звільнений від сплати збору за спецводокористування.

ТОВ «Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп «Княгиничі» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що дії Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області щодо виставлення 13.07.2012 року претензії №133/12 на суму 248 440,84грн. про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного водокористування є незаконним, оскільки проведення другої планової перевірки 15.05.2012р. через півтора місяця після того як було проведено планову перевірку 28.03.2012р. суперечить вимогам гл.8 Податкового кодексу України, яка визначає види і порядок проведення перевірок, закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007р. та ряду підзаконних нормативних актів.

Окрім того, товариство зазначає, що будь-яких порушень дозвільних умов чи правил спеціального водокористування не вчиняло, не вчиняло самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів.

Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі", предметом діяльності якого є рибальство, надання послуг у рибальстві та рибництво і надання послуг у рибництві, оптова і роздрібна торгівля рибою, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області було надано дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2390-А-Ів-Фр від 03.03.2011 року з терміном дії до 16.01.2012 року.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 15.05.2012 №346 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі", про що свідчить акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.05.2012р. (І том а.с.16-19). Як вбачається із акту, планова перевірка проведена на вимогу прокуратури Івано-Франківської області від 11.05.2012 за №07/4-318.

Актом перевірки встановлено, що дія раніше виданого ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" дозволу на спецводокористування №Укр-2390-А-Ів-Фр від 03.03.2011 року закінчилася 16.01.2012 р. Станом на день перевірки нового дозволу відповідач не отримав, тому проведений ним забір води із р. Свірж та безіменного струмка слід вважати самовільним, з порушенням ст..44 Водного кодексу України.

Як наслідок, за вчинене правопорушення директора відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст.48 КУпАП, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення №00758 та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності №00759 від 08.06.2012р. (І том а.с.216-219).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі прийшов до висновку, що висновки Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області в зазначеному акті не відповідають дійсності, оскільки згідно акту планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.03.2012р. №52 (І том а.с.23-25) проведеної на території ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" встановлено, що відповідач отримав дозвіл на спеціальне водокористування, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області за №Укр.2390-А-Ів-Фр. від 30.03.2011 з терміном дії до 16.01.2012 і на момент перевірки термін дії його закінчився. Проте, перевіркою встановлено, що відповідач здав всю необхідну документацію в обласний дозвільний центр при обласній державній адміністрації (опис документації від 02.03.2012р. реєстраційний запис №629 та від 20.03.2012 №777 знаходяться в матеріалах справи) на продовження строку дії договору , про що свідчать листи відповідача №№45,46 від 19.12.2011 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області та Івано-Франківське обласне управління по міліорації і водному господарству з проханням продовжити дію дозволу на спеціальне водокористування на 2012 рік.

Зазначені вище факти, що відображені в акті планової перевірки від 28.03.2012р., на думку суду, свідчать про те, що відповідач заздалегідь до закінчення строку дозволу на спеціальне водокористування у встановленому законом порядку звернувся до компетентних органів з метою продовження дії дозволу.

Щодо вищенаведеного судова колегія зазначає наступне.

Порядок надання та продовження дії дозволів регулюється Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р. «Про затвердження порядку погодження та видачі дозволів та спеціальне водокористування».

Як вбачається із матеріалів справи, 19.12.2011р. відповідач звернувся до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області з листом №45 від 19.12.2011р. (І том а.с.181), в якому просив надати умови погодження на продовження дії дозволу спец водокористування.

Листом №05-05/4045 від 19.01.2012р. (том ІІ а.с.20) державного управління охорони навколишнього природного середовища роз»яснено відповідачу положення Постанови Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р. «Про затвердження порядку погодження та видачі дозволів та спеціальне водокористування» та повідомлено, що для продовження дозволу на спеціальне водокористування останньому необхідно надати оригінал дозволу на спец водокористування та відповідні матеріали необхідні для продовження терміну дії дозволу.

Окрім того, ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" звернулось з листом №46 від 19.12.2011р. (том І а.с.179) до Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству з клопотанням повідомити умови погодження на продовження дії дозволу спец водокористування.

Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів листом №06-8/65 від 12.01.2012р. (том ІІ а.с.37) надано відповідачу перелік документів, які необхідно подати для отримання погодження клопотання про продовження дозволу на спец водокористування.

02.03.2012р. ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" подано до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів заяву з проханням надати погодження на продовження дії дозволу, за відсутності самого клопотання встановленого зразка, яке підлягало погодженню, розрахункових матеріалів у потребі забору води та інших необхідних документів, що порушує вимоги ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (том ІІ а.с.35).

Листом №07-14/375 від 15.03.2012р. (том ІІ а.с.34) Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів вдруге роз»яснено відповідачу перелік документів, які необхідно подати для отримання погодження.

Також, 02.03.2012р . ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" звернулось до обласного дозвільного центру державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області із заявою про видачу нового дозволу на спец водокористування (том ІІ а.с.24).

Як вбачається із зазначеної заяви, остання подана без погодження державного органу водного господарства, що є порушенням ст.49 Водного кодексу України та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р. «Про затвердження порядку погодження та видачі дозволів та спеціальне водокористування».

Листом №05-05/878 від 19.03.2012р. державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області відмовлено відповідачу у видачі дозволу та повернуто подані документи для усунення зауважень (том І а.с.187).

20.03.2012р. ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" повторно звернулось до обласного дозвільного центру державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області із заявою про видачу нового дозволу на спецводокористування з належним чином оформленим пакетом документів та 03.04.2012р. отримало погодження клопотання для видачі дозволу на спеціальне водокористування (том ІІ а.с.29).

26.04.2012р. ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" повторно надано документи для отримання дозволу на спе водокористування та 24.05.2012р. одержано новий дозвіл на спец водокористування №Укр-2661-А-Ів-Фр. з терміном дії до 03.04.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно із п.3 постанови Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р. «Про затвердження порядку погодження та видачі дозволів та спеціальне водокористування» дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується, зокрема, у разі використання поверхневих вод - з Республіканським комітетом по водному господарству Автономної Республіки Крим, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації (далі - органи водного господарства).

Відповідно до п.4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, дозволи видаються органами у місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання.

У відповідності до п.3 ч.5 ст.5 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» державний адміністратор має право, зокрема, відмовити у прийнятті заяви на одержання документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, у разі подання суб'єктом господарювання документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, не в повному обсязі з наданням обґрунтованої відповіді.

Враховуючи наведене, матеріалами справи спростовується висновок суду першої інстанції щодо того, що дозвіл №Укр-2661-А-Ів-Фр від 24.05.2012р. на спеціальне водокористування видано ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" на підставі документів, поданих в кінці 2011 року, оскільки таких документів позивачем не подавалось, із листів (наведених вище) вбачається, що відповідачем направлялись запити про надання умов для продовження дії дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл №Укр-2661-А-Ів-Фр від 24.05.2012р. виданий в порядку ст.49 Водного кодексу України, а не продовжено дію старого дозволу відповідно до ст.51 Водного кодексу України, що свідчить про здійснення відповідачем діяльності в період з 17.01.2012р. по 23.05.2012р. без дозволу на спецводокористування..

В акті перевірки Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області про дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.05.2012р. зазначено, що забір води для наповнення ставів проведено в період з 28.03.2012р. по 15.05.2012р. за відсутності у підприємства дозволу на спецводокористування. Ставки №7,№8, №9, №11, №15 та № 16 були наповнені до нормативно припустимого рівня, відповідно до паспортів ставків, став №14, об»ємом згідно паспорту 727,95 тис. м. куб. заповнений частково (не заповнений до НПР на 1 м), в зв»язку із чим фактичний об»єм води у ставку№;14 встановлено згідно замірів , проведених ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» і становить 631 903 куб. м.

Отже розмір шкоди у розрізі сільських рад становить:

Княгиницька - 195 267,16грн. (637503 куб. м води);

Васючинська - 34 795,68грн. (113600 куб.м води)

Воскресинцівська - 18378грн. (60 000 куб. м води)

Загальна сума збитків, згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи, становить 248 440,85грн.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області надіслано відповідачу претензію №133/12 (вих.№02-4/906 від 13.07.2012) з вимогою про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного водокористування.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Як вбачається з акту перевірки від 15.05.2014р. відповідачем протягом періоду з 17.01.2012р. по 15.05.2012р. (момент проведення перевірки) здійснювалось спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу.

Приписами ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (частина 2, 3 статті 111 Водного кодексу України).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України , відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

При цьому, шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Виходячи із змісті ст.1172 ЦК України позивач повинен довести сам факт заподіяння шкоди, обґрунтувати її розмір, а також довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, розрахунок збитків, заподіяних державі відповідачем порушенням водного законодавства, проводився за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованою в Мінюсті України 14.08.2009 р. за N 767/16783, якою визначено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування).

Пунктом 1.2 Методики (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод та обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів.

За приписами 9.1 розділу IX Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою

З сам = 100 х W х Тар, (23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м 3;

Тар - розмір, грн/100м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Відповідно до п.9.2 Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою .

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування, геометричний об»єм заповнення ставків №№7, 8, 9, 11,15,16 визначався відповідно до даних паспортизації ставків та становить 179 200 м куб., розмір заподіяної шкоди від заповнення вищенаведених ставків становить 53 173,68 грн.

Щодо розрахунку суми збитків в розмірі 195 267,16грн. по ставку №14 судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, актом перевірки від 15.05.2012р. встановлено, що став №14 згідно паспорту ставка №14 складеного за матеріалами інвентаризації 21.02.2012р. є русловим, а фактично наливним, джерелом постачання є річка Свірж, геометричний об»єм ставка при найвищому підпірному рівні становить 727,95тис.м.куб. Водорегулюючі споруди знаходяться у відкритому стані, підпір води в річці Свірж відсутній. Вода у водоподаючий канал не поступає. Канал зарослий рослинністю. Фактично станом на день перевірки став був не заповнений до найвищого підпірного рівня на 1,0м.

Для встановлення ступеня фактичного заповнення водою ставка №14 (вирахування об»єму води) було залучено ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру», яким після виконання комплексу робіт вираховано об»єм води, що становить 631 903 м.куб. та визначено, що розмір шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування окремо по ставку №14 становить 195 267,16грн..

Однак, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підставі чого ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» здійснювало комплекс робіт із встановлення ступеня заповнення водою ставка №14 та яким чином здійснено розрахунок суми збитків в розмірі 195 267,16грн.. по ставку №14. Звіт про використання води за ІІ квартал 2012 року (а.с.158-159) не може бути належним та допустимим доказом заподіяння державі шкоди внаслідок самовільного водокористування окремо по ставку №14 в сумі 195 267,16грн., оскільки перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" проводилась в травні 2012 року, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складено 15.05.2012р., розрахунок шкоди заподіяної самовільним водокористуванням при здійсненні господарської діяльності відповідачем складно 21.05.2012 року, а вищезазначений звіт складено 30.06.2012р. .

Таким чином, судом встановлено недоведеність позовної вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди в сумі 195 267,16грн.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування ТОВ „КСП" Рибгосп "Княгиничі" в сумі 53 174,68грн.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абз. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду слід скасувати частково, в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 53 173,68грн..

Оскільки збитки заподіяні внаслідок самовільного водокористування на території Васючинської та Воскресинцівської сільських рад, відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", з врахуванням положень ч.3 ст.29 та ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, суму стягуваних збитків слід розподілити на одержувачів: 50% до фонду охорони навколишнього природного середовища Васючинської сільської ради та Воскресинцівської сільської ради, на території яких вчинено правопорушення, 20% до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету, 30% до спеціального фонду Державного бюджету України.

Щодо вирішення питання розподілу судових витрат за розгляд апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Згідно із п.2 ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Оскільки позивач у даній справі Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області, є органом, який безпосередньо уповноважений державою на здійснення функцій управління в спірних правовідносинах та у відповідності до Закону України "Про судовий збір" не звільнена від сплати судового збору.

Витрати по відшкодуванню судового збору покладаються на Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області та відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суди ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ №05/2-773 вих-13 від 29.11.2013р. задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2013р. у справі №5010/1130/2012-П-6/5-14/83 скасувати частково в частині відмови у стягненні 53 173,68 грн. шкоди. В цій частині позовні вимоги задоволити.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп «Княгиничі», с.Загір»я Рогатинського району Івано-Франківської області, інд. 77030 (код ЄДРПОУ 23801783) 53 173,68грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування одержувачам:

17 397,84 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Васючинської сільської ради (77033, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с.Васючин, вул.Р.Левицького,96а, код ЄДРПОУ 04354806);

9 189,00 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Воскресинцівської сільської ради (77034, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с.Воскресинці, вул.Шевченка,26 , код ЄДРПОУ 20550406 );

10 634,74грн. до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету;

15 952,10 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

531,74 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області області (Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська,11, інд.код 37952307) в доход Державного бюджету України суму 3 905,35грн . за розгляд справи в суді першої інстанції, 1 952,67грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги (код класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620; Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО) 825014; рахунок отримувача31216206782006).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп «Княгиничі», с.Загір»я Рогатинського району Івано-Франківської області, інд. 77030 (код ЄДРПОУ 23801783) в доход Державного бюджету України суму 1 063,47грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 531,74 грн. за розгляд апеляційної скарги (код класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007620; Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО) 825014; рахунок отримувача 31216206782006).

Місцевому господарському суду видати накази.

Рішення суду в частині відмови в стягненні 195 267,16 грн. шкоди залишити без змін.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.Матеріали справи повернути до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.05.2014р.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Орищин Г.В.