Постанова

від 13.05.2014 по справі 810/2109/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 року м. Київ 810/2109/14

12:28

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Башта М.І.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні засоби та системи»

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні засоби та системи" про стягнення заборгованості у сумі 360787,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, проте податкові зобов'язання не сплатив. У зв'язку з цим, підприємству нараховано пеню і надіслано податкову вимогу про сплату заборгованості. Станом на день звернення до суду відповідач заборгованість не сплатив.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання не з'явились. Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать дані наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0113318311543. Від відповідача будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні засоби та системи» зареєстроване юридичною особою і перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла з таких підстав.

12.04.2013 відповідачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2012 у сумі 278965,00 грн.

22.04.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2013 року у сумі 5562,00 грн.

20.05.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2013 року у сумі 2350,00 грн.

19.06.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень у сумі 555,00 грн.

22.07.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року у сумі 1338,00 грн.

20.08.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року у сумі 255,00 грн.

20.09.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 213,00 грн.

21.10.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 713,00 грн.

20.11.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у сумі 1606,00 грн.

20.12.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2013 року у сумі 2269,00 грн.

17.01.2014 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013 року у сумі 1831,00 грн.

19.02.2014 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 364,00 грн.

Як зазначив суду представник позивача, оскільки суми самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість не були сплачені відповідачем, податковий орган керуючись приписами статті 129 Податкового кодексу України нарахував пеню за період з 12.04.2013 по 30.12.2013 у сумі 19933,38 грн.

При цьому, підприємством самостійно сплачено податкових зобов'язань у сумі 19772,89 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 304550,49 грн., з них 284617,11 грн. за основним платежем і 19933,38 грн. - пеня.

Податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств виникла з таких підстав.

08.02.2013 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 9087146553, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2012 рік у сумі 87995,00 грн. і авансові внески у березні - грудні 2013 року і січні - лютому 2014 року в сумі 7333,00 грн.

23.01.2014 посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт від 23.01.2014 № 5/1502/35998344.

Відповідно до зазначеного акта перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ «Телекомунікаційні засоби та системи» порушено граничні терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0000861501, відповідно до якого відповідачу визначено штраф у розмірі 10% грошового зобов'язання погашеного із затримкою у сумі 2177,56 грн. за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено уповноваженій особі відповідача 23.01.2014, про що свідчать дані підпису на наявній в матеріалах справи копія корінці податкового повідомлення-рішення.

30.01.2014 відповідачем нараховано позивачу авансові внески відповідно до податкової декларації № 9087146553 з податку на прибуток підприємств у сумі 7333,00 грн.

10.02.2014 відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2013 у сумі 39435,00 грн.

28.02.2014 відповідачем нараховано позивачу авансові внески відповідно до податкової декларації № 9087146553 з податку на прибуток підприємств у сумі 7333,00 грн.

Під час судового розгляду представник відповідача пояснив, що у відповідача була наявна переплата податку на прибуток підприємств у сумі 7,07 грн. і авансових внесків у сумі 34,39 грн.

Таким чином сума заборгованості з податку на прибуток підприємств становить 39427,93 грн.

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області складено податкову вимогу від 23.07.2013 № 431-19 про сплату податкового боргу у сумі 301661,31 грн. зазначена вимога надсилалась відповідачу за юридичною адресою.

Наявність у відповідача заборгованості по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств підтверджується даними облікових карток відповідача по даним податкам.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про наступне.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як було зазначено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідачем подані до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, у яких відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань, які підлягає сплаті в бюджет.

Враховуючи наведене, відповідач повинен був сплатити податкове зобов'язання визначене у податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Проте, зазначені суми відповідачем у строк встановлений чинним законодавством самостійно не сплачені.

Крім того, відповідачем не було сплачено у встановлений чинним законодавством термін штраф відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0000861501.

Право органів податкової служби звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін передбачене підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідач у судове засідання не з'явився та ненадав суду доказів погашення заборгованості, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні засоби та системи» (ідентифікаційний код 35998344) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 360787 (триста шістдесят тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 травня 2014 р.