Ухвала

від 15.05.2014 по справі 813/4704/-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 р. Справа № 876/12215/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників позивача Завалишина Ю.О., Саноцького Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у адміністративній справі №813/4704/13-а за позовом Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Державне територіально - галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 року №0000053300/2907 та №0000043300/2906.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, реальність правовідносин між позивачем та ПП «Центр Безпеки Бізнесу», ДП «Львівтранспроект», ТзОВ «Орпет» ЛТД, ТзОВ «Сорбполімер-аналітик» підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними. Позивач зазначає, що податковий орган не вправі встановлювати недійсність (нікчемність) правочинів, тому при складенні акту від 12.02.2013 №80/33-00/01059900, перевищив свої повноваження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 26 лютого 2013 №0000053300/2907 та №0000043300/2906. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» 2294,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин у справі, зокрема посилається на висновки акту перевірки та вважає, що судом невірно застосовано норми податкового законодавства. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, тому з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. На підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС № 255 від 21.12.2012 р., на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1. ст.75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДТГО «Львівська залізниця» з питань взаєморозрахунків із ПП «Центр Безпеки Бізнесу» (ЄДРПОУ 33618403) за грудень 2009 року, березень, червень-липень, вересень-грудень 2010 року, липень, листопад-грудень 2011 року, травень-липень 2012 року, ДП «Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України «Львівтранспроект» (ЄДРПОУ 01095801) за грудень 2010 року, ПП «Дунайюгмет» (ЄДРПОУ 33663152) за березень-квітень 2010 року, ТзОВ «Орпет» ЛТД (ЄДРПОУ 19165258) за серпень 2011 року та ТзОВ «Сорбполімер-аналітик» (ЄДРПОУ 36408462) за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки ДТГО «Львівська залізниця» від 12.02.2013 № 80/33-00/0105990. Проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема, пп..7.2.3 п.7.2, пп..7.4.4, 7.4.5 п.7.4, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.14.1.185, п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по ПП «Центр Безпеки Бізнесу», ДП «Львівтранспроект», ТзОВ «Орпет» ЛТД, ТзОВ «Сорбполімер-аналітик» в сумі 384725,0 грн., у т.ч. за грудень 2009 року - 39791,0 грн., березень 2010 року - 14500,0 грн., червень 2010 року - 27015,0 грн., липень 2010 року - 24759,0 грн., вересень 2010 року - 4695,0 грн., жовтень 2010 року - 29457,0 грн., листопад 2010 року - 16000 грн., грудень 2010 року - 132941,0 грн., липень 2011 року - 23619,0 грн., серпень 2011 року - 8470,0 грн., листопад 2011 року - 15273 грн., грудень 2011 року - 24649,0 грн., травень 2012 року - 1353 грн., червень 2012 року - 14611,0 грн., липень 2012 року - 7592,0 грн., чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 320285,0 грн., у т.ч. за березень 2010р. - 14500,0 грн., червень 2010р. - 27015 грн., липень 2010р. - 24759 грн., вересень 2010р. - 4695 грн., жовтень 2010р. - 29457 грн., листопад 2010р. - 16000,0 грн., грудень 2010р. - 132941,0 грн., липень 2011р. - 23619,0 грн., серпень 2011р. - 8470,0 грн., листопад 2011р. - 15273,0 грн., травень 2012р. - 1353,0 грн., червень 2012р. - 14611,0 грн., липень 2012р. - 7592,0 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за грудень 2011 року на суму ПДВ 24649,0 грн. (ряд.19 Декларації).

На підставі акта перевірки від 12.02.2013 №80/33-00/0105990 відповідно до пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п.123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0000053300/2907, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість підприємств і організацій державного підпорядкування, 3014010100» у розмірі 480427,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 320285,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 160142,50 грн., та податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 року №0000043300/2906 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 24649,0 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач двічі оскаржував їх в адміністративному порядку до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (скарга від 28.02.2013 р.) та до Міністерства доходів і зборів України (скарга від 14.05.2013 р.), проте скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за №168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Між відокремленими підрозділами ДТГО «Львівська залізниця» - «Самбірська дистанція колії», «Стрийська дистанція колії», «Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт», «Чернівецька дистанція колії», «Тернопільська дистанція колії», «Чортківська дистанція колії», «Мукачівська дистанція колії», «Коломийська дистанція колії», «Львівська дистанція сигналізації та зв'язку», «Рівненська дистанція електропостачання», «Служба капітальних складень», «Львівська дистанція колії», «Пасажирське вагонне депо Тернопіль» та ДП «Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України «Львівтранспроект» було укладено договори на проектування та розрахунок вартості будівельних робіт.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: договори, протоколи погодження договірної ціни, зведені кошториси, завдання на проектування, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт калькуляцію.

Оплата за отримані товари та послуги з ремонту проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується виписками банку, призначенням платежів в повній відповідності до отриманих послуг.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні, складені ДП «Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України «Львівтранспроект», що не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні, які отримані від ДП «Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України «Львівтранспроект», внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних.

Крім цього, між відокремленими підрозділами ДТГО «Львівська залізниця» «Самбірська дистанція колії», «Локомотивне депо Ковель», «Вокзал Ужгород», «Господарська служба», «Локомотивне депо Здолбунів», «Ужгородська дирекція залізничних перевезень», «Пансіонат «Львівський залізничник», «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4», «Моторвагонне депо Тернопіль», «Кам'янка-Бузька дистанція колії», «Рівненська дистанція електропостачання», «Моторвагонне депо Коломия», «Рівненський територіальний відділ матеріально-технічного постачання», «Служба капітальних складень», «Вагонне депо Тернопіль», «Локомотивне депо Чернівці», «Вокзал станції Львів», «Львівська дистанція сигналізації та зв'язку», «Львівська дистанція колії», «Служба матеріально-технічного постачання», «Локомотивне депо Мукачево», «Вагонне депо Коломия», «Вагонне депо Ужгород», «Вагонне депо Клепарів», «Інформаційно-обчислювальний центр», «Локомотивне депо Львів-Захід», «Локомотивне депо Львів», «Ужгородський територіальний відділ матеріально-технічного постачання», «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1», «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 2», «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління №6», «Моторвагонне депо Королево», «Завод залізобетонних конструкцій та будівельних деталей», «Львівський центр механізації колійних робіт», «Львівська дирекція залізничних перевезень», «Чортківська дистанція колії», «Львівська дистанція водопостачання» та ПП «Центр безпеки бізнесу» було укладено договори на встановлення охоронної та протипожежної сигналізації та поставку комплектуючих до них.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні, складені ТзОВ ПП «Центр безпеки бізнесу», що не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні, які отримані від ПП «Центр безпеки бізнесу», внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ПП «Центр безпеки бізнесу», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. ПП «Центр безпеки бізнесу» має дозволи та ліцензії, видані уповноваженими державними органами, на проведення господарської діяльності, має на балансі приміщення, транспортні засоби, основні засоби та понад 20 працівників. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість ПП «Центр безпеки бізнесу», чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ПП «Центр безпеки бізнесу», відповідачем не представлено.

Також між відокремленими підрозділами ДТГО «Львівська залізниця» ВП «Локомотивне депо Чернівці», «Локомотивне депо Мукачево», «Локомотивне депо Здолбунів» та ТзОВ «Сорбполімер-аналітик» було укладено договори поставки Приладу спеціалізованого визначення концентрації парів етанолу в видихаємому повітрі «Алконт-01СМ». Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: картку погодження проекту договору, видаткові накладні, акти прийому-передачі матеріалів, рахунки, акти введення в експлуатацію. Оплата за отримані товари та послуги з ремонту проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується виписками банку, і призначенням платежів в повній відповідності до отриманих послуг.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні, складені ТзОВ «Сорбполімер-аналітик», що не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні, які отримані від ТзОВ «Сорбполімер-аналітик», внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ «Сорбполімер-аналітик», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість.

Між відокремленим підрозділом ВП «Пансіонат «Львівський залізничник» ДТГО «Львівська залізниця» та ТзОВ «Орпет» ЛТД» було укладено договори поставки обладнання ОКС №7, програмного забезпечення до нього та послуг з тестування, а саме: договори, рахунки, видаткові накладні, виписки банку, акти виконаних робіт, податкові накладні.

Факт поставки обладнання ОКС №7, програмного забезпечення до нього та послуг з тестування від ТзОВ «Орпет» ЛТД» до ВП «Пансіонат «Львівський залізничник» підтверджується актом приймання робіт по тестуванню обладнання та програмного забезпечення до нього від 23.08.2011, накладною № 02 від 23.08.2011.

Оплата за отримані товари та послуги з ремонту проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 01.09.2011 № 1606 із призначенням платежів в повній відповідності до отриманих послуг.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ «Орпет» ЛТД», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ «Орпет» ЛТД», чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТзОВ «Орпет» ЛТД», відповідачем не представлено.

З урахуванням невареного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факти реальності здійснення господарської операції між його відокремленими підрозділами та ПП «Центр Безпеки Бізнесу», ДП «Львівтранспроект», ТзОВ «Орпет» ЛТД, ТзОВ «Сорбполімер-аналітик», а тому відповідач необґрунтовано дійшов висновку про заниження позивачем суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Центр Безпеки Бізнесу», ДП «Львівтранспроект», ТзОВ «Орпет» ЛТД, ТзОВ «Сорбполімер-аналітик».

Що стосується доводів відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ПП «Центр Безпеки Бізнесу», ДП «Львівтранспроект», ТзОВ «Орпет» ЛТД, ТзОВ «Сорбполімер-аналітик» не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Щодо доводів відповідача про відсутність контрагентів за юридичною адресою, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, то суб'єктам господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому платник податків не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано доказів правом правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Приймаючи рішення у даній справі, суд брав до уваги висновки Європейського Суду щодо справедливого судового рішення, постановлення якого є передумовою дотримання права особи на справедливий суд, гарантованого кожному статтею 6 Конвенції. Ці вимоги цілком суголосні положенням ч. 1 ст. 159 КАС України, відповідно до якого судове рішення має бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у адміністративній справі №813/4704/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 20.05.2014 р.