Рішення

від 17.01.2007 по справі 16/480-06-13004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/480-06-13004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2007 р.Справа  № 16/480-06-13004

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Македонський І.Д. по дов. №48 від 22.06.2006р.;

Від відповідача:  Щепін А.В. по дов. №37 від 22.08.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кара Марін” до закритого акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном, -  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кара Марін” ( далі по тексту ТОВ „Кара Марін”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до    закритого акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” (далі по тексту ЗАТ  „Болградський виноробний завод”) про визнання за позивачем права власності на виноградники,  що були об'єктом продажу за договором купівлі-продажу б/н від 27.12.2005р. та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди ТОВ „Кара Марін” у володінні та користуванні  зазначеними об'єктами.  В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ „Кара Марін” посилається на  невиконання ЗАТ  „Болградський виноробний завод” умов договору купівлі-продажу б/н від 27.12.2005р. в частині фактичної передачі покупцеві за зазначеною угодою об'єктів купівлі-продажу та обмеження з боку відповідача доступу ТОВ „Кара Марін” до зазначених об'єктів.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву № 14 від 11.01.2007р., наданого представником  ЗАТ  „Болградський виноробний завод”  у судовому засіданні 17.01.2007р., проти позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між  ЗАТ  „Болградський виноробний завод” (Продавець) та ТОВ „Кара Марін” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу б/н від 27.12.2005р., відповідно до умов п. 1 якого  Продавець   продав, а Покупець  купив - виноградники,  що розташовані на земельній ділянці, площею 182 га, які знаходяться на полях  № 1 та № 2,  що мають характеристику виснажених, з низкою врожайністю, посадкою виноградників 1982- 1983 року, на полях 2- ої категорії, наступних сортів  поле № 1- виноград білих сортів; бриг. № 2 –Совіньон, Аліготе, Мускат –55 % від загальної кількості насаджень, Одеській черний, Каберне –45%  від загальної кількості насаджень; поле № 3 –виноград білих сортів; бриг. № 3 –Совіньон –55% білих сортів від загальної кількості насаджень; Одеський черний, 45 % червоних сортів від загальної кількості насаджень, межа яких проходить за північною частиною села шлях Дмитрівка-Вільне, на кордоні з Тарутинським районом, по східному кордону села –Толакова  балка. 27.12.2005р. зазначений договір був посвідчений у нотаріальному порядку за реєстровим № 7545.

Крім того, пунктом 1 договору купівлі-продажу б/н від 27.12.2005р. визначено, що зазначені виноградники - об'єкти продажу за цим договором, належать Продавцю на підставі акту приймання-передачі багаторічних рослин –виноградників між СВК “Дмитрівка” та ЗАТ  „Болградський виноробний завод” від 30.09.2005р.

Умовами п. 6 договору купівлі-продажу б/н від 27.12.2005р. сторони домовилися, що право власності на об'єкти продажу виникає у  Покупця  з  моменту нотаріального посвідчення договору.

Згідно  з п. 2 договору вартість об'єктів продажу була обумовлена сторонами у сумі 380034,00 грн., яка була перерахована позивачем на розрахунковий рахунок ЗАТ  „Болградський виноробний завод” платіжними дорученнями № 2 від 03.11.2006р, № 3 від 03.11.2006р., № 5 від 03.11.2006р.

Однак, відповідачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі за актом приймання-передачі спірних об'єктів виконані не були. Стверджуючи, що відсутність акту приймання-передачі обумовлює, за думкою відповідача,  відсутність у позивача право власності на об'єкти продажу, ЗАТ „Болградський виноробний завод” утворюються перешкоди у користуванні ТОВ “Кара Марін” зазначеними об'єктами шляхом обмеження доступу працівників ТОВ „Кара Марін” до виноградників. Наведене  змусило позивача  звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому,  докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у  визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Статтею 328 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV передбачено, що  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 21 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ                                  (з наступними змінами та доповненнями), однією з підстав виникнення права власності                       є укладення  цивільно-правових угод.

Статтею  655 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV також  визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, як вбачається з умов п. 6 договору купівлі-продажу б/н від 27.12.2005р. сторони домовилися, що право власності на об'єкти продажу переходить Покупцю з моменту  нотаріального посвідчення цього  договору.

Наведене дозволяє суду дійти висновку,  що позивачем  право власності  на об'єкти продажу згідно з договором б/н від 27.12.2005р. було набуто з моменту нотаріального посвідчення зазначеного договору, тобто з 27.12.2005р.

Положеннями ч. 1 –3 ст. 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р.                 №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що Україна   законодавчо   забезпечує  громадянам, організаціям  та  іншим  власникам  рівні  умови   захисту   права власності. При цьому, власник  може  вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення  і  не  були  поєднані  з  позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист  права  власності  здійснюється  судом,  господарським судом або третейським судом.

У зв'язку з чим, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги ТОВ „Кара Марін”  про визнання права власності на об'єкти вищезазначеного договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України „Про власність” право  власності - це  врегульовані  законом  суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право  власності  в Україні охороняється законом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до положень ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд  володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Частиною 1 ст. 320 ЦК України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 321 ЦК України право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися  до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право,  або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Крім того, відповідно до ст. 391 ЦК України власник  майна  має  право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями) власник  на   свій   розсуд   володіє,   користується   і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не  суперечать закону.  Він  може  використовувати  майно  для здійснення   господарської   та  іншої,  не  забороненої  законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно  або  за  плату у володіння і користування іншим особам, у зв'язку з чим будь-які неправомірні дії третіх осіб, які обмежують повноту використання власником наданих йому законом повноважень володіння, користування і розпорядження належним йому майном, на думку суду, є порушенням чинного законодавства України.

З огляду на викладене, невиконання відповідачем зобов'язань за договором  купівлі-продажу від 27.12.2005р. щодо здійснення фактичної передачі спірних об'єктів та відмова у допуску позивача до виноградників оцінюється судом як створення відповідачем перешкод у здійсненні ТОВ „Кара Марін” свого права користування та розпоряджання спірним майном.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності набуття позивачем на підставі  договору купівлі-продажу від 27.12.2005р. права власності на  виноградники,  що розташовані на земельній ділянці, площею 182 га, які знаходяться на полях  № 1 та № 2,  що мають характеристику виснажених, з низкою врожайністю, посадкою виноградників 1982- 1983 року, на полях 2- ої категорії, наступних сортів  поле № 1- виноград білих сортів; бриг. № 2 –Совіньон, Аліготе, Мускат –55 % від загальної кількості насаджень, Одеській черний, Каберне –45%  від загальної кількості насаджень; поле № 3 –виноград білих сортів; бриг. № 3 –Совіньон –55% білих сортів від загальної кількості насаджень; Одеський черний, 45 % червоних сортів від загальної кількості насаджень, межа яких проходить за північною частиною села шлях Дмитрівка-Вільне, на кордоні з Тарутинським районом, по східному кордону села –Толакова  балка, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог також в частині зобов'язання відповідача не чинити перешкоди ТОВ „Кара Марін” у володінні та користуванні зазначеними об'єктами, які належать позивачу  на праві власності.

Підсумовуючи наведене, враховуючи ті обставини, що визнання за юридичною особою у судовому порядку права власності на придбане за цивільно-правовою угодою майно не суперечить вимогам чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ „Кара Марін” та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 321, 328, 386, 391, 392, 526, 620, 662 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, ст.ст.1, 2 –4, 21, 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та  доповненнями), у зв'язку з чим за позивачем слід визнати право власності на придбане на підставі договору купівлі-продажу б/н від 27.12.2005р. майно, а саме: виноградники,  що розташовані на земельній ділянці, площею 182 га, які знаходяться на полях  № 1 та № 2,  що мають характеристику виснажених, з низкою врожайністю, посадкою виноградників 1982- 1983 року, на полях 2- ої категорії, наступних сортів  поле № 1- виноград білих сортів; бриг. № 2 –Совіньон, Аліготе, Мускат – 55 % від загальної кількості насаджень, Одеській черний, Каберне –45%  від загальної кількості насаджень; поле № 3 –виноград білих сортів; бриг. № 3 –Совіньон –55% білих сортів від загальної кількості насаджень; Одеський черний, 45 % червоних сортів від загальної кількості насаджень, межа яких проходить за північною частиною села шлях Дмитрівка-Вільне, на кордоні з Тарутинським районом, по східному кордону села –Толакова  балка, зобов'язати відповідача  не чинити перешкоди позивачу у володінні та користуванні зазначеними спорудами.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю “ Кара Марін” / 68724, Одеська область, Болградський район, с. Голиця, вул. Леніна, 91, код ЄДРПОУ 32625378 / на виноградники,  що розташовані на земельній ділянці, площею 182 га, які знаходяться на полях  № 1 та № 2,  що мають характеристику виснажених, з низкою врожайністю, посадкою виноградників 1982- 1983 року, на полях 2- ої категорії, наступних сортів  поле № 1- виноград білих сортів; бриг. № 2 –Совіньон, Аліготе, Мускат –55 % від загальної кількості насаджень, Одеській черний, Каберне –45%  від загальної кількості насаджень; поле № 3 –виноград білих сортів; бриг. № 3 –Совіньон –55% білих сортів від загальної кількості насаджень; Одеський черний, 45 % червоних сортів від загальної кількості насаджень, межа яких проходить за північною частиною села шлях Дмитрівка-Вільне, на кордоні з Тарутинським районом, по східному кордону села –Толакова  балка.

3.          Зобов'язати закрите акціонерне товариство „Болградський виноробний завод” / 68700, Одеська обл., м. Болград, вул. А. Христєва, 99, код ЕДРПОУ 00411938 / не перешкоджати товариству з обмеженою відповідальністю “Кара Марін” / 68724, Одеська область, Болградський район, с. Голиця, вул. Леніна, 91, код ЄДРПОУ 32625378 / у володінні та користуванні виноградниками,  що розташовані на земельній ділянці, площею 182 га, які знаходяться на полях  № 1 та № 2,  що мають характеристику виснажених, з низкою врожайністю, посадкою виноградників 1982- 1983 років, на полях 2- ої категорії, наступних сортів  поле № 1- виноград білих сортів; бриг. № 2 –Совіньон, Аліготе, Мускат –55 % від загальної кількості насаджень, Одеській черний, Каберне –45%  від загальної кількості насаджень; поле № 3 –виноград білих сортів; бриг. № 3 – Совіньон –55% білих сортів від загальної кількості насаджень; Одеський черний, 45 % червоних сортів від загальної кількості насаджень, межа яких проходить за північною частиною села шлях Дмитрівка-Вільне, на кордоні з Тарутинським районом, по східному кордону села –Толакова  балка.

     Наказ видати.

4.          Стягнути з закритого акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” / 68700, Одеська обл., м. Болград, вул. А. Христєва, 99, р/р 26008301351003 в філії ПІБ м. Одеси, МФО 328135, код ЕДРПОУ 00411938 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кара Марін” / 68724, Одеська область, Болградський район, с. Голиця, вул. Леніна, 91, код ЄДРПОУ 32625378 / -  85 грн. /вісімдесят пять грн.00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення підписане 30.01.2007р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.