Рішення

від 29.04.2014 по справі 910/2564/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р.Справа № 910/2564/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарья-Україна", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 65133,30 грн. які були передані за підсудністю до господарського суду Харківської області, згідно ухвали господарського суду міста Києваі від 19.02.2014 року. за участю :

Представник позивача - Бугрименко В.А. довіреність б/н від 28.03.2014 року;

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" у лютому 2014 року звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарья-Україна" заборгованості у розмірі 66960,30 грн., мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за Договором поставки №КО-02/01.2013/5 від 02.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 року позовну заяву ПП "Торговий дім "Золота миля" з доданими до неї матеріалами було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2014 року підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.03.2014 року, місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарья-Україна" є: 61121, м. Харків, вул. Тракторобудівників, будинок 140 Б.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, яка надсилались на юридичну адресу відповідача повернута до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (згідно довідки поштового відділення арк. с. 71).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством "Торговий дім "Золота миля" - Постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарья-Україна" - Покупець (відповідач у справі) 02 січня 2013 року було укладено Договір поставки №КО-02/01.2013/5, відповідно до умов якого позивач зобов"язався поставити, а відповідач прийняти й оплатити на умовах дійсного Договору продукти харчування (Товар).

Найменування Товару, що поставляється, його кількість і вартість відображаються у видаткових накладних, що становлять невід"ємну частину даного Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що ціна на кожне найменування і на кожну партію Товару вказується в накладній і рахунку-фактурі з урахуванням податку на додану вартість.

На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу арахіс, що підтверджується видатковою накладною №3638 від 11.06.2013 року у кількості 10000 кг. на суму 167000,00 грн. скріпленою печатками підприємств та підписами представників сторін.

Згідно з п. 4.2 Договору, за Товар, що поставляється, відповідач здійснює розрахунок протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня на підставі рахунку-фактури наданого позивачем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як стверджується позивачем та вбачається з матеріалів справи, за переданий за Договором товар відповідач розрахувався лише частково у сумі 133165,00 грн.,

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №13.06/645 від 13.11.2014 року про сплату заборгованості за переданий товар (арк. с.20), яку будо отримано ТОВ "Дарья-Україна" 27.11.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с.21). Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарья-Україна" перед Приватним підприємством "Торговий дім "Золота миля" становить 33835,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 33835,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 31298,30 грн..

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.5.3 Договору за порушення строків оплати передбачених п. 4.2 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочення, від суми заборгованості в наступному розмірі: - 0,5% за прострочення від 1 до 7 календарних днів; - 1.0% за прострочення від 8 до 14 календарних днів; - 0,5% за прострочення від 15 до 21 календарних днів; - 2,0% за прострочення понад 22 календарних дні.

Проте, відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, перевіривши нарахування пені за несвоєчасну оплату товару в розмірі 31298,30 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 2267,41 грн. В решті вимог щодо пені суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарья-Україна" (61121, м. Харків, вул. Тракторобудівників, будинок 140 Б, Код ЄДРПОУ 33788320) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (61002, м. Харків, вул. Петровського, буд. 7, Код ЄДРПОУ 34470937, р/р 26008033905 в ПАТ "Банк "Грант", м. Харків, МФО 351607) суму основного боргу в розмірі 33835,00 грн., пеню в розмірі 2267,41 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 29030,89 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 30.04.2014 р.

Суддя Т.С. Денисюк