Рішення

від 19.05.2014 по справі 924/398/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 924/398/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Дідик Н.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Софійський", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укротэкс", м. Хмельницький

про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОТЭКС» допустити ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» до предметів застави за Договором застави товарів в обігу №32/1-1-2-24-ТО-29 від 31.07.2012 р. для встановлення охорони по внутрішньому периметру території місцезнаходження складу (резервуарів) паливно-мастильних матеріалів за адресою: Донецька область, м. Донецьк. вул. Малова, б.35 "в",

Представники сторін:

від позивача: Олексійчук О.П. - за довіреністю №25/2 від 17.02.2014 р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача допустити позивача до предметів застави за Договором застави товарів в обігу №32/1-1-2-24-ТО-29 від 31.07.2012 р. для встановлення охорони по внутрішньому периметру території місцезнаходження складу (резервуарів) паливно-мастильних матеріалів за адресою: Донецька область, м. Донецьк. вул. Малова, буд.35 "в".

В обґрунтування своїх вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору застави в частині доступу представників банку для перевірки наявності та стану зберігання заставного майна, в частині забезпечення страхування предметів застави. Вказує, що відповідач чинить перепони банку в доступі до предмету застави протягом тривалого часу. Також посилається на невиконання відповідачем умов генеральної кредитної угоди від 13.07.2012р., кредитних договорів від 07.09.2012р., та 12.07.2013 р., що укладені в її межах, зокрема, в частині виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом в частині зобов'язання інформувати банк про зміну відомостей про власників, органи управління та місцезнаходження юридичної особи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвалу про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його юридичною адресою. Однак, ухвали повернуто відділенням поштового зв'язку із відмітками "за закінченням терміну зберігання", "за даною адресою організація не значиться". Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, повідомлення за юридичною адресою відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011р. є належним повідомленням відповідача про розгляд справи в суді.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне:

31.07.2012 р. між публічним акціонерним товариством "Банк "Софійський" та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРОТЭКС" укладено договір застави товарів в обігу №32/1-1-2-24-ТО-29.

Відповідно до п.1.1 Договору застави, цей договір забезпечує вимоги Банку, що випливають та/або можуть виникнути у майбутньому з генеральної кредитної угоди №32/1-1-2-24-ТО-29 від 13.07.2012 (далі - Генеральна кредитна угода) та кредитних договорів,

В межах генеральної кредитної угоди №32/1-1-2-24-ТО-29 (далі - Генеральна кредитна угода) з позичальником, зокрема, було укладено: кредитний договір від 07.09.2012 №32/1-1-2-24/2 із строком повернення до 11.07.2014р. (договір 1); кредитний договір від 12.07.2013 р. №010/32/009 із строком повернення до 11.07.2014р. (договір 2).

Згідно з умовами Кредитних договорів Позичальнику надано Банком кредити на умовах відновлювальної кредитної лінії з наступними лімітами: 370 000.00 доларів США за Кредитним договором - 1; 3 000 000,00 гривень за Кредитним договором - 2, На підтвердження отримання коштів надано, меморіальні ордер.

За час дії Кредитних договорів Позичальником було частково повернуто кредит та станом на 25.03.2014 р. сума невиконаних грошових зобов'язань позичальника з повернення кредиту становить:

200 000.00 доларів США за Кредитним договором -1; 1 376 500.00 гривень за кредитним договором - 2.

У забезпечення виконання вищезазначених зобов'язань, між сторонами укладено договір застави товарів в обігу, відповідно до умов якого п. 1.1 договору, цей договір забезпечує вимоги, що випливають та/або можуть виникнути у майбутньому, виходячи з положень Генеральної кредитної угоди № 32/1-1-2-24 від 13 липня 2012 року та кредитних договорів, що укладені та будуть укладатися в її межах, а також додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому за умовами якої заставодержатель надає Заставодавцю кредит у сумі 2000000,00 гривень, а заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути кредит, а також сплачувати відсотки за користування кредитом із розрахунку 22% річних щомісячно, неустойку, штрафи, пені в розмірі, :- строки та випадках, передбачених Кредитним договором.

Строк виконання Кредитного договору - не пізніше 10 липня 2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань вказаних у п. 1.1 цього договору Заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу належні йому на праві власності товари в обігу, а саме: (бензин А-92, в кількості, 212,00 т., балансова вартість 2544000,00 грн. ; бензин А-95 в кількості, 190,39 т., балансова вартість 2456000,00 грн.) всього в кількості 402,39 т., балансова вартість 5000000,00 грн. (п. 1,2 договору застави).

Відповідно до п. 1.3 договору предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 5 000 000,00 грн., і знаходиться на складі Заставодавця, за адресою: 83085, м. Донецьк, вул. Малова, буд. 35 «в».

Відповідно п. 2.1 . право застави виникає з моменту укладання цього договору.

Зобов'язання забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо кредит погашений, сплачені проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції та виконані інші умови кредитного договору, а також сплачені інші видатки, що пов'язані з його виконанням (п.2.2 договору).

Заставодавець зобов'язаний щомісячно надавати заставодержателю довідку про стан збереження предмету застави його кількість та вартість (п. 3.1.4 договору).

Заставодавець зобов'язується забезпечити цілісність заставленого майна та створити належні умови для його зберігання. Забезпечили в будь-який час вільний доступ та необмежені можливості представників заставодержателя для здійснення перевірок розміру та умов зберігання заставленого майна, а також у разі звернення останнього надати йому не пізніше трьох робочих днів необхідні документи щодо підтвердження виконання умов цього договору.(п. 3.1.5 договору застави). Відповідно до п. 3.2.1. заставодержатель має право перевіряти цільове використання виданого під заставу кредиту, стан та умови зберігання заставленого Майна.

Пунктом 3.2.4 зазначено, що при порушенні Заставодавцем умов кредитного договору або цього договору в тому числі перешкоді в проведенні перевірки заставленого майна Заставодавець з підписанням цього договору надає право Заставодержателю за власним розсудом виставити охорону предмета застави, як своїми силами, так і на договірних умовах, з третіми особами при цьому витрати з охороною заставного майна несе Заставодавець. Вимагати від від Заставодавця вжиття заходів необхідних для зберігання майна. (п. 3.2.5 договору).

Згідно з п. 5.12 генеральної кредитної угоди, п. 3.3.5 кредитних договорів, позичальник зобов'язався забезпечити можливість перевірки предметів застави представникам банку, допускати працівників банку в службові, виробничі, складські приміщення, здійснювати необхідні дії для надання можливості банку перевірки цільового використання кредиту, його забезпеченості.

При спробах банку здійснити перевірки наявності та стану зберігання заставного майна (акти про відмову в допуску до об'єкту застави (іпотеки) від 24.01.2014 р., 11.11.2013 р., 01.11.2013 р., 15.10.2013 р., 04.10.2013 р., 26.09.2013р., 24.09.2013 р., 20.09.2013 р. представників банку не було допущено на територію позичальника.

Майно, що є предметом застави за Договором застави знаходиться на території Позичальника (м. Донецьк, вул. Малова, буд.35 «в») , доступ до якої обмежено парканом та брамою.

Востаннє, перевірку заставного майна здійснено Банком 30.09.2013 (акт перевірки наявності, стану та умов зберігання заставного майна від 30.09.2013) та виявлено факт його недостачі, що не заперечується Позичальником. Згідно з довідкою (вих.№128 від 30.09.2013), наданою директором Позичальника, на складі станом на 30.09.2013 наявне майно в недостатній кількості та вартості, що не відповідає умовам Договору застави (332710л, вартістю - 3 247 980,80 грн.).

Позичальник не повідомив банк про усунення допущеного порушення та про забезпечення належної кількості заставного майна на складі.

Зі змісту п. 5.9 генеральної кредитної угоди, п. 3.3.7 кредитних договорів, п. 2.11 договору застави слідує обов'язок позичальника застрахувати заставлене майно на користь банку, на весь термін дії договорів застави від ризиків випадкового знищення, пожежі, пошкодження, псування, тощо; надати банку договори страхування та підтвердження сплати страхових платежів.

Позичальником надано до банку договір серії МЗ №037892 добровільного страхування майна від 17.07.2013р., умовами якого встановлено обов'язок позичальника здійснити черговий страховий платіж.

Згідно листа від 04.12.2013р. вих. №1642) ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" позичальник не здійснив вищезазначений черговий страховий платіж.

Відповідно до п. 3.2.4 договору застави, визначено що при порушенні Заставодавцем умов кредитного договору або цього договору в тому числі перешкоді в проведенні перевірки заставленого майна Заставодавець з підписанням цього договору надає право Заставодержателю за власним розсудом виставити охорону предмета застави, як своїми силами, так і на договірних умовах, з третіми особами при цьому витрати з охороною заставного майна несе Заставодавець.

07.02.2014р. банк (замовник) уклав з ТОВ „Кронос Сервіс" (виконавець) договір на надання послуг по здійсненню заходів безпеки на об'єкті за адресою: м. Донецьк, вул. Малова, 35 „в" і „д", згідно умов якого виконавець зобов'язався за завданням замовника надавати послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (послуги з охорони службових приміщень/пости) двома денними та нічними постами з режимом роботи з 9:00 до 09:00, включаючи вихідні та святкові дні, за вказаною адресою: м. Донецьк, вул. Малова, 35 „в" і „д", а замовник зобов'язується приймати ці послуги та своєчасно здійснювати їх оплату.

Про рішення банку встановити охорону заставного майна позичальника було повідомлено (лист за вих. №25/04 від 07.02.2014р.). У вказаному листі банк звернувся з проханням надати доступ до місця знаходження майна зазначивши, що відсутність відповіді на звернення банку у строк до 14.02.2014р. буде розцінено, як відмова від договірних зобов'язань. Між тим, позичальником відповіді на вказане звернення не надано. Натомість, 14.02.2014р. представників банку не було допущено на територію позичальника, про що складено акт.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору застави, укладеного в якості забезпечення виконання умов генеральної кредитної угоди та кредитних договорів.

Зважаючи на статус сторін спору та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-2 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема, ЦК України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема заставою.

Згідно ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1. ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 3.2.4 договору застави визначено, що при порушенні Заставодавцем умов кредитного договору або цього договору в тому числі перешкоді в проведенні перевірки заставленого майна Заставодавець з підписанням договору надає право Заставодержателю за власним розсудом виставити охорону предмета застави, як своїми силами, так і на договірних умовах, з третіми особами при цьому витрати з охороною заставного майна несе Заставодавець.

Оскільки, зазначений договір застави підписаний та скріплений печатками сторін, відповідач погодився зі змістом зазначеного договору, отже підтвердив свою згоду з його умовами, зокрема, з умовою про можливість позивача за власним розсудом здійснювати охорону предмета іпотеки.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного Кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджуються неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогою надати можливість представникам банку провести належну перевірку наявності та умов зберігання заставного майна, проте працівників банку не було допущено до проведення перевірки, про що складені відповідні акти.

Отже, відповідач допустив порушення умов договору, позбавляючи позивача, як заставодержателя, права на здійснення контролю за станом та умовами зберігання заставного майна. Зазначені протиправні дії відповідача порушують визначені Законом України "Про заставу" та договором застави товарів в оббігу права позивача, що позбавляє його можливості адекватно та своєчасно реагувати на можливе пошкодження майна та відповідно зменшення його вартості, що може завдати шкоди його законним інтересам, оскільки заставним майном забезпечуються вимоги банку за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами.

Отже, за висновками суду, порушені права позивача як заставодержателя за договором застави підлягають захисту способом, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а саме - у спосіб спонукання до примусового виконання обов'язку в натурі, шляхом забезпечення доступу до предметів обтяження.

Обраний ним спосіб захисту відповідає способам захисту, встановленим ст.20 ГК України, ст.16 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2011р. по справі №9/162-10.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Софійський", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укротэкс", м. Хмельницький про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОТЭКС» допустити ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» до предметів застави за Договором застави товарів в обігу №32/1-1-2-24-ТО-29 від 31.07.2012 р. для встановлення охорони по внутрішньому периметру території місцезнаходження складу (резервуарів) паливно-мастильних матеріалів за адресою: Донецька область, м. Донецьк. вул. Малова, буд.35 "в", задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРОТЭКС» (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд. 109, код 31377168) допустити публічне акціонерне товариство "Банк "Софійський" (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 54; код 38061253) до предметів застави за договором від 31.07.2012р. застави товарів в обігу №32/1-1-2-24-ТО-29 для встановлення охорони по внутрішньому периметру території місцезнаходження складу (резервуарів) паливно-мастильних матеріалів: Донецька область, м. Донецьк, вул. Малова, буд.35 "в".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОТЭКС" (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109; код 31377168) на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 54; код 38061253) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Повне рішення складено 22.05.2014 р.

Суддя М.В.Музика

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 54), 3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109)-рек.листом з повід. про вруч.