Справа № 510/675/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.05.2014 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача - Орлівської сільради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія довідки відділу Держземагенства у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок; копії витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 21.01.2014р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1; копія інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 20.01.2014р.; копія державного акту серії ЯИ № 396799 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія державного акту серії ОД № 008495 від 19.01.2005р. на право власності на земельні ділянки загальною площею 2,82 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія державного акту серії ЯИ № 396911 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0329 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2014р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є рідним братом нині померлого ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 належало наступне майно:
- житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1;
- на підставі державного акту серії ЯИ № 396799 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0, 2500 га, розташована по АДРЕСА_1, виділена для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- на підставі державного акту серії ОД № 008495 від 19.01.2005р. про право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальним розміром 2,82 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- на підставі державного акту серії ЯИ № 396911 від 05.05.2010р. про право власності на земельну ділянку - земельна ділянка загальним розміром 0,0329 га, розташована по АДРЕСА_1, виділена для ведення особистого селянського господарства.
На випадок смерті ОСОБА_2 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. - помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, позивач (як спадкоємець за законом) звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів (відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок) на вищевказані земельні ділянки та витягу про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, про що 17.03.2014р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та житловий будинок, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
На день смерті ОСОБА_2 разом із ним мешкав тільки позивач у справі, він є спадкоємцем другої черги на майно брата за законом, своєчасно подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_2 немає, спадкоємців, які б могли успадкувати обов'язкову частку у спадщині - також.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем другої черги за законом (ст. 1262 ЦК України). Він у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса. Крім того, на час смерті ОСОБА_2 позивач мешкав разом із ним.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_2 не було отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та не зареєстровано належним чином право власності на нерухомість у зв'язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:
- житловий будинок із надвірними спорудами (окрім самочинно побудованих), розташований по АДРЕСА_1;
- земельну ділянку площею 0, 2500 га (із кадастровим номером 5124183600:02:002:0062), розташовану АДРЕСА_1, виділену для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯИ №396799 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку;
- земельні ділянки загальною площею 2,82 га (площею 2,30 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0233 та площею 0,52 га із кадастровим номером 5124183600:01:005::0028), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД № 008495 від 19.01.2005р. про право власності на земельну ділянку;
- земельну ділянку загальним розміром 0,0329 га, розташовану по АДРЕСА_1, виділену для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯИ № 396911 від 05.05.2010р. про право власності на земельну ділянку,
- що належали ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В.І. Дудник
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2014 |
Оприлюднено | 27.05.2014 |
Номер документу | 38837438 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Дудник В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні