Рішення

від 19.05.2014 по справі 916/1107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.Справа № 916/1107/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників:

від позивача: Калініченко В.Г. згідно довіреності від 12.02.2014р. за № 34;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Алвема" (м. Макіївка, Донецької обл.)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (м. Ізмаїл, Одеської обл.);

про стягнення 197110,69грн.

24.03.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство "Алвема" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", в якій просить стягнути з відповідача 197110,69грн., із яких: 190546,00грн. основий борг, 2944,32грн. - 3% річних та 3620,37грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 25 березня 2014р. порушено провадження у справі №916/1107/14 за вищезазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач не сплатив борг, який визнав у акті звірки взаємних розрахунків. Заперечував проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, посилаючись на навмисне затягування судового процесу відповідачем та закінчення строків розгляду справи. Просив закінчувати розгляд справи та задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи закінчення строків розгляду справи, передбачених ст.69 ГПК України, відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Алвема" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (відповідач) було укладено договір № 19.

Предметом договору є зобов'язання постачальника передати у власність покупцю, а покупця прийняти й оплатити продукцію в кількості та асортименті відповідно до Специфікацій до договору, що є невід'ємними його частинами.

Специфікаціями №1 від 25.09.12., №2 від 25.09.12., № 3 від 08.11.12. та №4 від 03.12.12. (Додатки №1,2,3,4) сторони погодили найменування продукції, кількість, ціну та порядок оплати вартості продукції.

Відповідно п. 3.4 договору оплата за продукцію та відшкодування за транспортні послуги по даному договору здійснюються покупцем за умовами, визначним у додатках та специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Згідно специфікацій №, 1, 2, 3 (Додатків №1, №2, №3) оплата за продукцію здійснюється покупцем по факту поставки на підставі наданого постачальником рахунку та згідно із специфікації №4 (Додаток №4) - по факту поставки на протязі 30 календарних днів на підставі наданого постачальником рахунку.

Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складеться і підписується сторонами раз в місяць або за вимогою однієї з сторін (п.3.6 договору).

Відповідно п. 4.3 договору датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або/і акту прийому -передачі продукції.

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012р.

Позивач виконав умови договору № 19 від 25.09.2012р. належним чином, бо позивачем були здійсненні поставки продукції відповідачу на загальну суму 2567070,00грн. що підтверджується накладними наявними в матеріалах справи (а.с.18-37).

Проте, відповідач не оплатив вартість отриманої продукції в повному обсязі, тому у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отриманий товар в сумі 190546,00грн.

Також, про наявність заборгованості відповідача за отриманий товар свідчить підписаний сторонами, та підписи яких посвідчено печатками, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2014р. та станом на 01.03.14. на суму 190546,00грн.

17 січня 2014р. позивач надіслав відповідачу претензію за вихідним №14, з вимогою сплатити заборгованість, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, борг відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Алвема" становить 190546,00грн., і тому суд задовольняє позов в частині стягнення боргу.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2944,32грн. та суму індексу інфляції в розмірі 3620,37грн.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних в сумі 2944,32грн. та індексу інфляції в розмірі 3620,37грн.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив до суду не надіслав, доказів в підтвердження сплати заборгованості не надав, у актах звірки взаємних розрахунків основний борг визнав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позов підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача Публічне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", оскільки по вині останнього позивач вимушений був звернутись до суду за захистом порушених прав.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (вул. Нахімова, буд. 300, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 00278818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Алвема" (86140, Донецька область, м. Макіївка, вул. Літейна, пров. Газетний, та 86108, Донецька область, м. Макіївка, вул. Свердлова, 25, код ЄДРПОУ 20324162):

- 190546,00грн. - основної заборгованості,

- 3620,37грн - індексу інфляції,

- 2944,32 грн. - 3 % річних,

- 3942,20 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 22 травня 2014 року.

Суддя Брагіна Я.В.