Ухвала

від 19.05.2014 по справі 805/3155/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року справа №805/3155/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового

засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Городова Т.К. - за дов. від 18 лютого 2014 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі

м. Донецька Головного управління Міндоходів

у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 7 квітня 2014 року (повний текст складений та

підписаний 12 квітня 2014 року)

по адміністративній справі № 805/3155/14 (суддя Чучко В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Вневідомча охорона»

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі

м. Донецька Головного управління Міндоходів

у Донецькій області

про визнання протиправними дій щодо корегування показників

податкової звітності за січень-березень 2013 року в

АІС «Податковий блок» підсистеми «Податковий аудит»

та зобов'язання відновити показники податкової звітності, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2014 року задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» (надалі позивач, товариство, платник податків) до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі відповідач, податковий орган, інспекція) про визнання протиправними дій щодо корегування показників податкової звітності за січень-березень 2013 року в АІС «Податковий блок» підсистеми «Податковий аудит» та зобов'язання відновити показники податкової звітності. Визнані протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності товариства за січень, лютий, березень 2013 року в АІС «Податковий блок» - підсистемі «податковий аудит» на підставі акту від 17 лютого 2014 року № 135/05-69-22-0/31616053 про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході взаємовідносин із приватним підприємством Фірма «Укрпромтрейд» (ідентифікаційний код 34734302) за період 1 січня 2013 року по 31 січня 2013 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс» (ідентифікаційний код 38113594) за період з 1 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року, приватним підприємством «Нікос» (ідентифікаційний код 32098089) за період з 1 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс плюс» (ідентифікаційний код 36095448) за період з 1 березня 2013 року по 31 березня 2013 року. Зобов'язано податкову інспекцію відновити в АІС «Податковий блок» - підсистемі «Податковий аудит» показники податкової звітності товариства за січень, лютий, березень 2013 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість (том 3 арк. справи 41-45).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що реальність спірних господарських операцій підтверджена первинними документами, наявними у матеріалах справи.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову (том 3 арк. справи 49-55).

Апелянт наполягає на нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона», як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 5 вересня 2001 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31616053, перебуває на податковому обліку податкового органу з 17 вересня 2001 року, є платником податку на додану вартість з 17 жовтня 2003 року (том 1 арк. справи 142, 163-164).

Відповідач у справі Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

В період з 5 лютого 2014 року по 10 лютого 2014 року податковою інспекцією проведено позапланову перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході взаємовідносин із приватним підприємством «Укрпромтрейд» (код ЄДРПОУ 34734302) за період з 1 січня 2013 року по 31 січня 2013 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс» (код ЄДРПОУ 38113594) за період з 1 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року, приватним підприємством «Нікос» (код ЄДРПОУ 32098089) за період з 1 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 36095448) за період з 1 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, про що складено акт від 17 лютого 2014 року № 135/05-69-22-0/31616053 (надалі акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 168 055 грн., у тому числі: у січні 2013 року - на суму 17 351 грн.; у лютому 2013 року - на суму 17 351 грн., у березні 2013 року - на суму 133 353 грн.; завищені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 168 055 грн., у тому числі: у січні 2013 року - на суму 17 351 грн.; у лютому 2013 року - на суму 17 351 грн., у березні 2013 року - на суму 133 353 грн. Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки податковим органом не приймались.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що згідно первинним документам товариством отримані товари (паливо, електроприлади) від приватного підприємства «Фірма «Укрпромтрейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс», приватного підприємства «Нікос» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» використані позивачем під час надання послуг контрагентам-покупцям (отримувачам послуг), зокрема: товариству з обмеженою відповідальністю «Першотравенський Ремонтно-Механічний Завод», товариству з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп», пулічному акціонерному товариству «Промінвестбанк», публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк», товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» тощо.

Проте, ґрунтуючись на актах перевірки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та Криворізької об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, відповідачем визначено, що проведеною перевіркою не встановлено фактичне здійснення позивачем господарських операцій по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників до контрагентів-покупців, а документування операцій проводилось з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов'язань на загальну суму 168 055грн. (у тому числі: у січні 2013 року - на суму 17351 грн.; у лютому 2013 року - на суму 17 351 грн., у березні 2013 року - на суму 133353 грн.) та завищення податкового кредиту на такі ж самі суми.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності коригування податковим органом показників податкової звітності підприємства.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За вимогами статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим же Кодексом.

За приписами пункту 58.1. статті 58 цього ж Кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у даному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовується доводами апеляційної скарги, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» у перевіряємому періоді (січні-березні 2013 року) мало господарські взаємовідносини з приватним підприємством «Фірма «Укрпромтрейд», товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс», приватним підприємством «Нікос» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» за усними договорами.

У січні 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Вневідомча охорона» на підставі усної угоди придбано у приватного підприємства «Фірма «Укрпромтрейд» бензин А-95 та вугілля антрацит АМ на суму 104107 грн. 20 коп. (у тому числі ПДВ - 17351 грн. 20 коп.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, платіжні доручення про оплату придбаних товарно-матеріальних цінностей, наявні в матеріалах справи.

На підставі усного договору товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс» у лютому 2013 року продано позивачу «Вневідомча охорона» бензин А-95 та вугіль антрацит АМ на суму 104107 грн. 20 коп. (у тому числі ПДВ - 17351 грн. 20 коп.), про що свідчать податкові та видаткові накладні, платіжні доручення про оплату, наявні в матеріалах справи.

У березні 2013 року товариством придбано у приватного підприємства «Нікос» електрообладнання на суму 714608 грн. 76 коп. (у т.ч. ПДВ - 119101 грн. 46 коп.), у товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» придбано бензин А-95 на суму 85512 грн. (у т.ч. ПДВ - 14252 грн.). Факт здійснення господарських операцій підтверджено податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Наведені суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «Фірма «Укрпромтрейд», товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс», приватним підприємством «Нікос» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» відображені позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних за січень-березень 2013 року та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за зазначені податкові періоди, що також підтверджено актом перевірки.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують постачання придбаних у контрагентів електрообладнання та палива, оскільки судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що вугілля поставлено за рахунок приватного підприємства «Фірма «Укрпромтрейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс» на адресу позивача та використане для опалення будівлі офісу підприємства, яке має автономне опалення (котли для твердого палива (вугілля) (том 1 арк. справи 227-230, 232). Придбане позивачем паливо у приватного підприємства «Фірма «Укрпромтрейд», товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрейдсервіс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс» талонами у кількості літрів, вказаних у видаткових накладних, використані у виробничій діяльності при заправці автомобілів, які є власністю позивача (том 3 арк. справи 19, том 2 арк. справи 119-125).

Охоронні послуги, у тому числі встановлення електрообладнання, надавались підприємствам, з якими позивачем укладені відповідні договори про охорону об'єктів, а саме: договір від 1 грудня 2011 року № 3499 з публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»; договір від 6 грудня 2007 року № 07/377-У/1594 з товариством з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод»; договори від 30 грудня 2011 року № 254-ОХР-2011-ДС/3650, від 30 грудня 2011 року № 255-ОХР-2011-ДС/3651, від 10 серпня 2012 року № 114/1-ОХР-2012-ДС/4096, від 26 липня 2012 року № 106/1-ОХР-2012-ДС/4041 з товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс»; договір від 1 грудня 2012 року № 4295 з товариством з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп»; договір від 1 листопада 2010 року № 2699 з акціонерним товариством «Український інноваційний банк», та іншими підприємствами (том 2 арк. справи 148-200, том 3 арк. справи 1-18). Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

Аналіз долучених до матеріалів справи первинних документів (податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, актів списання товарів, дорожніх листів, платіжних доручень, виписок з рахунку), на підставі яких позивачем сформовані показники податкової звітності за січень, лютий, березень 2013 року у податкових деклараціях з податку на додану вартість доводить їх відповідність вимогам первинних документів, які містять відомості про господарські операції та підтверджує їх здійснення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що факт здійснення господарських операцій з переліченими вище контрагентами підтверджено належними документами, що свідчить про наявність права позивача на включення сум за цими господарським операціями до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування його податкових зобов'язань) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Отже вказані дії відповідача порушують охоронювані законом права та інтереси позивача, оскільки органи державної податкової служби України використовують Систему «Податковий блок» у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Враховуючи, що за результатами проведеної перевірки товариства податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось та, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, то податковим органом безпідставно анульовано показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з січня по березень 2013 року за актом перевірки.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 41, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2014 року у справі № 805/3155/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2014 року у справі № 805/3155/14 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 19 травня 2014 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 19 травня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко