ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4889/14 15.05.14
За позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця";
до Приватного підприємства "АЛЬКОР КОНСАЛТІНГ ГРУП";
про стягнення 9 230,16 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Кузікова А. С., представник, довіреність № 1549-НЮ від 18.04.2014 р.;
Від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 6 149,92 грн. боргу за договором оренди нерухомого майна від 21.03.2006 року № 2909, 461,25 грн. пені, 72,40 грн. інфляційних збитків, 296,92 грн. трьох відсотків річних, 1 978,65 грн. боргу за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна №ПЗ/РПЦ-116307/НЮ від 07.07.2011 р., 148,98 грн. пені, 100,96 грн. 3% річних, 21, 08 інфляційних збитків, а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2014 р. порушено провадження у справі №910/4889/14 та призначено розгляд справи на 10.04.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.14 р. відкладено розгляд справи до 06.05.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.14 р. відкладено розгляд справи до 15.05.2014 р.
У судовому засіданні 15.05.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
В С Т А Н О В И В:
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ПП «Алькор Консалтінг Груп» (орендар) укладено договір оренди від 21.03.2006 № 2909 нерухомого майна (далі -Договір №1), що належить до державної власності, розміщеного за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, загальною площею - 24 кв.м., з метою розміщення конструкцій для розташування об'єктів торгівлі продовольчими товарами. Орендоване майно знаходиться на балансі Відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Центру регіональних перевезень пасажирів (далі - балансоутримувач).
Відповідно до п. 2.1. договору №1 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.
Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
21.03.06 р. позивачем передано майно в оренду орендареві на підставі акта приймання - передачі нерухомого майна площею 24,0 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1.
Відповідно до п. 3.1 договору №1, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.1995 р. № 786 (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2006 р.- 1219,00 грн.
Пунктом 3.2. визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.3 передбачено, що перерахування орендних платежів здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу: 70% орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету; 30 % орендної плати на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.
Пунктом 5.2. договору визначено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
В договір оренди неодноразово вносилися зміни до договору в частині та порядку сплати орендних платежів, а саме:
07.12.2011 р. внесено зміни - пунктом 3.1. договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і становить за базовий місяць оренди без урахування індексу інфляції та ПДВ по договору становить за базовий місяць оренди-серпень - 3662,30 грн. Розмір орендної плати змінено за домовленістю сторін, відповідно до п.1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і становить - 4134,33 грн. У подальшому розмір орендної плати корегується у залежності від індексу інфляції згідно Методики розрахунку.
Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не сплачував своєчасно та в повному обсязі орендні платежі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за період травень - серпень 2012 р. в розмірі 6 149,92 грн.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Таким чином, укладаючи спірний договір оренди нежилого приміщення, відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в частині сплати орендних платежів у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за період травень - серпень 2012 р. в розмірі 6 149,92 грн.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач боргу не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 33 ГПК України позивачем доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 2909 від 21.03.2006 року, надано суду первинні документи на підтвердження суми боргу. Відповідачем, в свою чергу, доказів виконання зобов'язань за договором щодо повного та своєчасного внесення ним орендної плати, суду надано не було. За таких обставин позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 6 149,22 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 461,25 грн. пені, 72,40 грн. інфляційних збитків та 3 % річних в розмірі 296,92 грн.
Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Пунктом 3.5. договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 461,25 грн. пені, 72,40 грн. інфляційних збитків та 3 % річних в розмірі 296,92 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Між залізницею в особі відокремленого підрозділу залізниці Центр регіональних перевезень пасажирів та Приватним підприємством "АЛЬКОР КОНСАЛТІНГ ГРУП" укладено договір про відшкодовування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 07.07. 2011 р. № ПЗ/РПЦ-116307/ НЮ (далі- договір №2).
Згідно п. 2.2.3. договору №2 орендар зобов'язаний не пізніше 20 числа поточного місяця вносити плату на розрахунок балансоутримувача. Вартість наданих послуг відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною договору, складає 469,92 за місяць з ПДВ.
Строк дії договору №2 на відшкодовування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна встановлений відповідно до строку дії договору оренди.
Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не сплачував своєчасно та в повному обсязі платежі по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за період квітень - серпень 2012 р. в розмірі 1 978,65 грн.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно статті 33 ГПК України позивачем доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна №ПЗ/РПЦ-116307/НЮ від 07.07.2011 р., надано суду первинні документи на підтвердження суми боргу. Відповідачем, в свою чергу, доказів виконання зобов'язань за договором щодо повного та своєчасного внесення ним платежів, суду надано не було. За таких обставин позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 978,65 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача 148,98 грн. пені, 21,08 грн. інфляційних збитків та 3 % річних в розмірі 100,96 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна №ПЗ/РПЦ-116307/НЮ від 07.07.2011 р.
Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 148,98 грн. пені, 21,08 грн. інфляційних збитків та 3 % річних в розмірі 100,96 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевказане, вимоги Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства "АЛЬКОР КОНСАЛТІНГ ГРУП" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 61, код ЄДРПОУ 30866716) на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) суму боргу за договором оренди нерухомого майна від 21.03.2006 р. № 2909 в розмірі 6 149 (шість тисяч сто сорок дев'ять) грн. 92 коп., 461 (чотириста шістдесят одну) грн. 25 коп. пені, 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 92 коп. 3 % річних, 72 (сімдесят дві) грн. 40 коп. інфляційних збитків, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Стягнути з Приватного підприємства "АЛЬКОР КОНСАЛТІНГ ГРУП" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 61, код ЄДРПОУ 30866716) на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) суму боргу за договром про відшкодовування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 07.07.2011 р. № ПЗ/РПЦ-116307/ НЮ в розмірі 1 978 (одна тисячу дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 65 коп., 148 (сто сорок вісім) грн. 98 коп. пені, 100 (сто) грн. 96 коп. 3 % річних та 21 (двадцять одну) грн. 08 коп. інфляційних збитків. Видати наказ.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО. В. Мандриченко Дата складання рішення 16.05.2014 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2014 |
Оприлюднено | 26.05.2014 |
Номер документу | 38852142 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні