Рішення

від 19.05.2014 по справі 913/1136/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 травня 2014 року Справа № 913/1136/14

Провадження № 15пд/913/1136/14

За позовом прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська , м.Луганськ

в інтересах держави в особі:

позивача - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-96", м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 27.01.2004, державна реєстрація від 01.03.2004 за № 4886

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Хижа К.Й. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 024981 від 20.03.2014;

від позивача - Шинкарьова О.А. - начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління, довіреність № И01/03-31/5159/0/2-13 від 20.08.2013;

від відповідача - Скрильнікова Л.О. - представник, довіреність б/н від 31.12.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Кам'янобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 27.01.2004, державна реєстрація від 01.03.2004 за № 4886, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-96", відносно земельної ділянки площею 0,0315 га під будівництво та розміщення будівель та сопруд, яка знаходиться за адресою: вул.Об'їздна, 7, м.Луганськ, а саме: викласти п.2.1 розділу 2 "Об'єкт оренди" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.04.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 19.05.2014.

Заявою про зміну предмету позову б/н від 19.05.2014 прокурор просив викласти абзац 1 п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки".

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду.

Клопотанням б/н від 19.05.2014 позивач зазначив, що надсилання відповідачеві пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі є право, а не обов'язком позивача.

Відповідач запереченням на позов б/н від 15.05.2014 вимоги позову відхилив та просив провадження у справі припинити на підставі п.1. 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що повноваження прокурора Кам'янобрідського району м.Луганська не поширюються на відповідача, оскільки він зареєстрований в Артемівському районі м.Луганська і земельна ділянка знаходиться в Артемівському районі м.Луганська; що позивач в порушення приписів ст.30 Закону України "Про оренду землі" та ст.188 Господарського кодексу України не звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі.

Клопотанням б/н від 15.05.2014 відповідач просив припинити провадження у справі на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не надав доказів направлення відповідачу повідомлення з пропозицією щодо внесення змін до договору оренди землі.

У судовому засіданні 19.05.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Підставою звернення прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до абзацу 2 пп.1.3 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3рп/99 справа № 1-1/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас, абзацом 10 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" передбачено, що закон не обмежує право прокурора на подання позову в інтересах держави в особі того її органу, що перебуває поза територією, на яку поширюються повноваження даного прокурора.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурор Кам'янобрідського району міста Луганська правомірно звернувся з даним позовом до суду, з огляду на що доводи відповідача, викладені у запереченні, відносно того, що прокурор Кам'янобрідського району міста Луганська не має права звертатися з даним позовом до суду в інтересах позивача є необґрунтованими.

Рішенням Луганської міської ради від 13.08.2003 № 299/59 вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз-96" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0315 га під будівництво та розміщення будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Об'їздна, 7.

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-96" було укладено договір оренди землі від 27.01.2004, державна реєстрація від 01.03.2004 за № 4886.

В п.1.1 договору сторони визначили предмет договору - земельна ділянка площею 0,0315 га, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Об'їздна, 7.

В п.1.2 договору сторони визначили передбачили, що земельна ділянка надається орендарю терміном на 49 років під будівництво та розміщення будівель та споруд.

Згідно до п.2.1 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 № 7/9 (довідка про розмір земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до договору та є його невід'ємною частиною).

Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 договору на момент укладення договору річна орендна плата складає 1452 грн 18 коп., що не перевищує 10 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

У п.4.2 договору сторони встановили, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, що набирають чинність після державної перереєстрації договору і є невід'ємними частинами даного договору.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу позивача про викладення абзацу першого п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Рішенням Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську" встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки. У додатку до цього рішення зазначено, що якщо земельна ділянка використовується під інші об'єкти, застосовується договірний коефіцієнт 3.

Відповідно до абзацу 1 п.п.2.19. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин

Статтею 144 Конституції України та ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рішення, прийняті органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Враховуюче викладене, суд зазначає, що мінімальний розмір орендної плати за землю не може бути меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки, тому прокурор правомірно просить встановити саме такий розмір орендної плати.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.4.2 договору).

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Доводи відповідача щодо неотримання позивачем приписів ст.30 закону України "Про оренду землі" ст.188 Господарського кодексу України суд вважає необґрунтованими, враховуючи те, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а отже і надсилання відповідачу в даному випадку пропозиції про внесення змін до договору оренди землі від 27.01.2004, державна реєстрація від 01.03.2004 за № 4886 є виключно правом, а не обов'язком позивача. Дана правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.11.2012 і відповідно до приписів ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Абзацом 4 п.п.2.19 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Відносно клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не надав доказів направлення відповідачу повідомлення з пропозицією щодо внесення змін до договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абзацу 4 пп. 3.12 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Абзацом 1 пп.4.4 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань

Враховуюче викладене, суд зазначає, що провадження у справі може бути припинено за п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення між сторонами після порушення провадження у справі в установленому законодавством порядку додаткової угоди про внесення змін у договір оренди землі, але між сторонами такої угоди укладено не було, а отже предмет спору у даній справі наразі наявний.

Таким чином, клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованим і суд відмовляє у його задоволенні.

Судовий збір покладається на позивача та відповідача порівну, враховуючи приписи ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначив прокурор, на підставі заяви відповідача № 3 від 23.01.2012 Луганською міською радою було прийнято рішення № 21/156 від 28.02.2012 "Про внесення змін до договору оренди землі від 27.01.2004, державна реєстрація від 01.03.2004 за № 4886, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-96", п.2 якого зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-96" в місячний термін звернутись до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладення договору про внесення змін, але відповідач цього своєчасно не зробив.

В подальшому позивач не повідомляв відповідача про дату, час та місце укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.

Відповідач в свою чергу не повідомляв позивача коли і де має відбутися укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі.

Таким чином, жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди землі від 27.01.2004, державна реєстрація від 01.03.2004 за № 4886, в добровільному порядку.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора Кам'янобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-96" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 27.01.2004, державна реєстрація від 01.03.2004 за № 4886, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-96", відносно земельної ділянки площею 0,0315 га під будівництво та розміщення будівель та сопруд, яка знаходиться за адресою: вул.Об'їздна, 7, м.Луганськ, виклавши абзац перший п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у наступній редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки".

3. Стягнути з Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 609 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Ленінській об'єднаній Державній податковій інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-96", вул.Об'їздна, б.7, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24189502, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 609 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Державній податковій інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.2014.

Суддя С.В. Смола