Постанова

від 16.01.2007 по справі 8/409-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/409-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"16" січня 2007 р.                                                           Справа № 8/409-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом'якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Долинський"  

про  стягнення 11466грн. 66коп.

за участю представників сторін:  

від  позивача - гол. спеціаліст - ю/к Білоущенко Н.О., дов. №2495/08 від 05.12.05.

від  відповідача - представник Литовка С.В., дов. від 10.08.06.

Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (позивач) звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Долинський” (відповідач) 11466 грн. 66 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах трьом колишнім  працівникам,  а саме Юзькову В.П., Валдєєву М.О., Обуховському В.І. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на положення  законів України “ Про пенсійне забезпечення”,  “Про збір  на обов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та на Інструкцію “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003р.  Заборгованість  обчислена станом на 25.10.06.

Відповідач проти позову заперечує, вважає  позовні вимоги  неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню. Стверджує, що  управління ПФУ  перевищило свої повноваження, звертаючись з позовом до суду, оскільки не є органом  стягнення відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Законодавство, на яке посилається позивач ( ст. 12 та пп. «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») було змінено, а деякі приписи скасовані, тому з 15 березня 2000 року не існує законодавчо встановленого обов'язку і порядку покриття підприємствами витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Працівники, вказані в позовній заяві вийшли на пенсію раніш встановленого законом пенсійного віку з власної ініціативи на підставі п. «в»ч. 1 ст. 13 Закону  «Про пенсійне забезпечення», а не за списком № 2, який не включає професію «тракторист-машиніст, що безпосередньо зайнятий у сільськогосподарському виробництві». Інструкція “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України  є локальним, підзаконним актом, носить суто внутрішньовідомчий характер і не може застосовуватись до спірних правовідносин. Прикінцеві положення Закону № 1058 суперечать положенням спеціального Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334. Згідно ж з пп. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону № 2181 в такому випадку рішення приймається на користь платника податків.           Витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не передбачені як обов'язковий платіж жодним законом України про оподаткування. Єдиний обов'язковий платіж, що його має сплачувати підприємство позивачу як органу Пенсійного  фонду України  є збір  на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування.  „Плату по пільговим пенсіям" або „плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що пішли на пенсію за віком на пільгових умовах", як окремий загальнодержавний податок або збір (обов'язковий платіж) жодним із законів України про оподаткування не передбачено. Також в законодавстві України не закріплений обов'язок підприємств покривати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :           

Відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив “Долинський” з 01.01.2005 року перебуває на загальній системі оподаткування. На підприємстві відповідача  працювали та пішли на пенсію на пільгових умовах працівники, а саме:

Юзьков Василь Петрович працював на підприємстві СВК “Долинське” трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарських культур на протязі 7 років і 6 місяців, що становить 38% від необхідного стажу для призначення пенсії та пішов з даного підприємства на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.  За період вересень –листопад 2005 року сума  заборгованості  СВК “Долинський” по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадянину Юзькову В.П. становить 414 грн. 51 коп.1508 грн. 47 коп.

          Валдєєв Микола Олексійович працював на підприємстві відповідача трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарських культур на протязі 25 років і 10 місяців, що становить 100% від необхідного стажу для призначення пенсії та пішов з даного підприємства на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-“з” ст. 13 Закону України "Про “пенсійне забезпечення". За період вересень 2005 року –жовтень 2006 року сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат управління ПФУ на виплату та доставку пенсії Валдєєву М.О. становить 5256 грн. 50 коп.6836 грн. 75 коп.

Обуховський Віталій Іванович працював на підприємстві відповідача трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарських культур на протязі 19 років і 7 місяців, що становить 98,5% від необхідного стажу для призначення пенсій та пішов з даного підприємства на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. За період вересень 2005 року –жовтень 2006 року сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій громадянину Обуховському В.І. становить 5795 грн. 65 коп.            

Всього заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій перед УПФУ в Чаплинському районі становить  11466 грн. 66 коп.

          Ст. 13 абзацу «в»Закону “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ визначено працівники яких категорій мають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Це не тільки особи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, та особи зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 , а й особи, зайняті повний робочий день на певних роботах. Підпунктом „в” ч. 1 статті 13 Закону „Про пенсійне забезпечення„ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, не залежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до пунктів 2 та 2 статті 1  Закону „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (який продовжує свою дію в частині, що не суперечить Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”)  платниками такого збору є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР(в редакції Закону N 1461-III від 17.02.2000 р.), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено, що об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно з  абзацом третім  пункту 1 статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Отже, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 покриваються підприємством , роботи на якому дає право на пільгову пенсію.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах врегульовано також п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Позивач надсилав відповідачу на початку року повідомлення про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. А  також надсилав щомісячні повідомлення, які містили місячні суми  зобов'язань відповідача. Відповідач повинен був сплачувати щомісяця до 25 числа зазначені в повідомленнях місячні суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Плата, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками в розумінні Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті пенсійного фонду не передбачено. Посилання позивача на п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  є необґрунтованим, оскільки дана норма стосується пенсійного забезпечення осіб, які працювали на роботах за списками № 1 та № 2.

Доводи  відповідача на те, що орган ПФУ не є органом стягнення суд вважає  помилковим, оскільки витрати по виплаті пенсій на пільгових умовах несе саме Пенсійний фонд, який призначає, виплачує пільгові пенсії та здійснює контроль за сплатою підприємствами страхового збору в розмірі 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд також приймає до уваги ту обставину, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним пенсіонерам за попередній період (січень 2005 року –липень 2005 року) стягнуто судовим рішенням по справі № 9/332-05, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.  94, 159-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Долинський” (Херсонська обл., Чаплинський р-н, вул. Миру, 17, код 00856480, р/р 260045124 АППБ "Аваль", МФО 352093) на користь управління пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (Херсонська область, смт. Чаплинка, вул.Леніна, 38, р/р 256083011317, МФО 352457 в ОПЕРУ Ощадбанку, м.Херсон, код 21294909 ЄДРПОУ) 11466 грн. 66 коп.  заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виконавчий лист видати позивачу.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  В.В. Хом'якова

Постанову підписано 18 січня 2007 року.