Рішення

від 21.05.2014 по справі 917/509/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Справа №917/509/14

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру, вул. Бутиріна, 14, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення грошових коштів в сумі 1 935,47 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 13.05.2014.

Представники сторін 13.05.2014:

від позивача: Щепілов О.В., дов. №172/01-21 від 08.01.2014,

від відповідача: Бесчастна О.М., дов. № 1052 від 07.04.2014, Арнаутов Г.М., дов. № 1052 від 07.04.2014.

Представники сторін в судове засідання 21.05.2014 не з'явились.

Суть справи: розглядається позовна заява про відшкодування переплати пенсії в сумі 1 935,47 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25 березня 2014 року порушено провадження у справі №917/509/14 та призначено до розгляду в засіданні на 8 квітня 2014 року на 10:30 год. у приміщені господарського суду Полтавської області.

В судовому засіданні 08.04.2014 представник позивача виклав зміст позовних вимог, які підтримує в повному обсязі. Представник відповідача виклав заперечення, що містяться у відзиві на позовну заяву. Судом оглянуто оригінали документів, доданих до позовної заяви, розгляд справи відкладено на 13.05.2014.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається, зокрема, на пропуск позивачем строку позовної давності, в межах якого останній міг звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права. Відповідач зазначив, що довідки від 26.07.2004 про заробітну плату ОСОБА_4, протягом дев'яти років знаходилась у позивача, а тому він мав можливість своєчасно здійснити перевірку та вимагати стягнення шкоди. Крім того, позивачем проводились в диспансері перевірки 29.09.2008 та 23.11.2012, а тому позивач мав можливість виявити цей факт і усунути недоліки.

Позивач стверджує, що позовну заяву подано в строки, встановлені статтею 257 Цивільного кодексу України. Про розмір переплати пенсії позивач дізнався 10.09.2013 року - дата на штампі вхідної кореспонденції на копії розрахунку переплати пенсії, який складено Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. В Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці відсутній відділ виплати пенсій. Формування відомостей про виплату пенсій проводиться в Полтавській області централізовано Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Таким чином, початок перебігу строку позовної давності починається з 10.09.2013, позовну заяву направлено до Господарського суду Полтавської області 20.03.2014 року.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 вказаного Кодексу унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами статті 260 цього ж Кодексу передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 названого Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 названого Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки позов подано до суду в межах такого строку.

20.05.2014 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноважених представників. Клопотання сторін судом задоволено.

Згідно статті 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви.

Судом враховано рекомендації, викладені у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких у разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того п. 3.9.2 містить рекомендацію, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.07.2004 року ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1., мешкає у АДРЕСА_1) звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (надалі - Позивач, УПФУ в м. Кременчуці) з заявою про перерахунок пенсії. Для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_4 надані довідки про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року. Довідки про заробіток видані Кременчуцьким обласним протитуберкульозним диспансером (надалі - Відповідач) 26.07.2004 року за вих. №79 та №80. Пенсію перераховано відповідно до вказаних довідок з 01.01.2004 року.

10.04.2013 року працівниками УПФУ в м. Кременчуці складено Акт №414 перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітну плату. Перевірка проводилась з питань обґрунтованості видачі довідок про заробіток для обчислення пенсії від 26.07.2004 року за №79 та №80. За результатами перевірки заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії ОСОБА_4 за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року встановлено завищення в сумі 0 грн. 80,000 коп. Відповідачем 10.04.2013 року надано нову довідку №561/03-12 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_4 за період 01.01.1992 року по 31.12.1996 року. Дані, викладені в довідці №561/03-12 від 10.04.2013 року, відповідають даним первинних документів Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру.

Таким чином, як стверджує Позивач, внаслідок перерахунків пенсії за період з 13.04.2008 року по 31.07.2013 року виникла переплата пенсії у розмірі 1935,47 грн. Переплата пенсії виникла у зв'язку з поданням Кременчуцьким обласним протитуберкульозним диспансером (страхувальником) недостовірних даних про заробітну плату ОСОБА_4, які викладені у довідках про заробіток для обчислення пенсії від 26.07.2004 року №79 та №80.

Позивач зазначив, що ним на адресу Відповідача за вих. №15628/06-21 від 03.10.2013 року направлено лист, в якому зазначено, що сума в розмірі 1935,47 грн. переплати пенсії за період з квітня 2008 року по липень 2013 року, підлягає відшкодуванню.

Відповідач у своїх поясненнях зазначив, що 10.04.2013 надано нову довідку №561/03-12 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_4 за період 01.01.1992 по 31.12.1996 рр. Враховуючи викладене Відповідач вважає, що Позивач зобов'язаний зменшити суму позову на 118,60 грн., враховуючи надлишкову виплату пенсії ОСОБА_4 з вини Позивача за період з квітня по липень 2013 року.

При винесенні рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як було встановлено судом, надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок видачі Відповідачем недостовірної довідки, в якій Відповідачем було вказано завищені розміри заробітної плати ОСОБА_4, що враховується при обчисленні пенсій. Доказів в спростування вищевикладеного Відповідач суду не надав.

Встановлені обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 1846,52 грн. за період з квітня 2008 року по квітень 2013 року відбулася внаслідок неправомірних дій Відповідача. Відшкодування вказаної шкоди покладається на Відповідача за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим Відповідачем наголошено, що 10.04.2013 після проведеної перевірки ним видано довідку №561/03-12, у якій вказано дані, що відповідають первинним документам Відповідача. Вказана обставина Позивачем не заперечується.

У процесі розгляду справи Позивачем у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину Відповідача у завданні шкоди у вигляді переплати пенсії в розмірі 88,95 грн. за період з травня по липень 2013 року.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статей 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Таким чином, Позивач довів, а Відповідач не спростував підстави для матеріальної відповідальності в розмірі 1846,52 грн., а тому позов підлягає частковому задоволенню. В іншій частині позов задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Судові витрати, згідно статті 49 ГПК України, покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру (вул. Бутиріна, 14, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код 01999603) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (вул. 50-річчя СРСР, 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код 37895789) переплати пенсії в розмірі 1846,52 грн.

3. Стягнути з Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру (вул. Бутиріна, 14, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код 01999603) в дохід Державного бюджету 1743,04 грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Плотницька Н.Б.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.