Постанова

від 16.01.2007 по справі 11/417-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/417-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16.01.2007                                                           Справа № 11/417-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю прокурора Пуляєва І.В.

представників сторін:

від  позивача: Булгакової С.В.- нач. упр., Жданової Н.В.- гол. спец. юр., дов. № 2544/08 від 18.12.2006р.

від  відповідача:  Білої Т.Л.- керівника, Білого Є.О.- сільського голови

розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом прокурора Нижньосірогозького району Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України  в Нижньосірогозькому районі, смт. Нижні Сірогози

до Новоолександрівського сільського комунального підприємства "Надія",с. Новоолександрівка, Нижньосірогозький район  

про  стягнення 12396 грн. 85коп.

Провадження у справі відкрито за позовом про стягнення заборгованості з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - внески) наявність якої виявлена за актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 27 від 25.10.2006р., штрафу та пені, визначених за рішенням позивача № 12 від 02.11.2006р.

Прокурор та представники позивача підтримують позовні вимоги  у повному обсязі.

Відповідач повідомив, що погодився з вимогами про стягнення 326,54грн. заборгованості з внесків з числа заявленої  суми в  9566,21грн., проти решти вимог, в тому числі, щодо стягнення пені, штрафу надав письмові заперечення проти позовних вимог. Відповідач також вказав, що з визнаної суми в 326,54грн. вже сплатив 325,54грн. за платіжним дорученням № 129 від 05.12.2006р.

Суть заперечень відповідача проти позовних вимог зводиться до наступного.

У періоді, за який контролюючий орган визначив не визнані платником зобов'язання з внесків, штраф, пеню, СКП "Надія" не мало статусу платника таких внесків, оскільки було платником єдиного податку. Примірник, що надійшов до відповідача, акту перевірки, за результатами якої визначено зобов'язання з внесків, штраф, пеню, не має підпису службової особи, яка його склала.

Щодо вимог про стягнення штрафів і пені відповідач стверджує про закінчення передбаченого ст.258 ЦК України строку позовної давності в 1 рік.

Відповідач також зазначає, що контролюючий орган не мав права виносити рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки, поряд з непідписаністю акта перевірки не було акту звірки між Управлінням  Пенсійного фонду України у Нижньосірогозькому районі та Новоолександрівським СКП "Надія".

Відповідач повідомив, що спірні нарахування вчинені у зв'язку з виплатою заробітної плати особам, які не були в штаті підприємства, а залучалися до громадських робіт при перебуванні на обліку в центрі зайнятості, та працювали на об'єктах соціальної сфери сільської ради за клопотанням ради. Джерелом фінансування оплати таких робіт був центр зайнятості, який перераховував кошти підприємству, котре виплачувало їх таким працівникам.  Розрахунок планованої оплати такої праці, нарахувань на неї позивачем надавався центру зайнятості без включення спірних розмірів внесків. Відповідач вважає, що за вказаного джерела фінансування робіт він не може бути платником внесків, у зв'язку з такими внесками можливий спір безпосередньо між позивачем та центром зайнятості.

Не погоджуючись з наведеними відповідачем у запереченнях проти позову обставинами, представники позивача повідомили суду, що за розпорядженням керівникаУправління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі № 41 від 25.10.2006р. працівники цієї організації здійснювали виїзд в СКП "Надія" для підписання та вручення акта перевірки № 27 від 25.10.2006р. (а.с.1 т.2), склали акт № 29 "про відмову від підпису" від 30.10.2006р. керівником СКП "Надія" Білою Т.Л. (а.с.32 т.2), вручивши при цьому два примірника акта відповідачу. Обидва примірники відповідачем були повернуті контролюючому органу поштою з запереченнями на акт перевірки від 27.10.2006р. № 159, що підтверджується (а відповідно і їх попереднє вручення відповідачу) описом поштового вкладення від 27.10.2006р. від СКП "Надія" до Управління Пенсійного фонду України у Нижньосірогозькому районі, текстом заперечень на акт від 27.10.2006р. (а.с.12, 13 т.2). При цьому відповідач стверджує, що в конверті, датованому відтиском поштової печатки від 03.11.2006р. (а.с.141 т.1), вже вдруге направляв акт перевірки відповідачу (після попереднього вручення за розпорядженням від 25.10.2006р.), обидва рази відповідачу надавався акт перевірки, підписаний спеціалістом Рудою Г.О.; наданий же відповідачем суду екземпляр акта (а.с.135-137 т.1), в якому нема підпису Рудої Г.О., як буцім-то отриманий відповідачем у позивача, не є одним з примірників, що надавалися платнику контролюючим органом. За припущенням представників позивача цей екземпляр виготовлений відповідачем з використанням множильної техніки при навмисному некопіюванні підпису спеціаліста з метою створення плутанини при розгляді справи та надання штучних переваг своїй позиції у спорі.

С у д    в с т а н о в и в:

З 23.10.2006р. по 25.10.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі проведена перевірка правильності обчислення, повноти нарахування Новоолександрівським сільським комунальним підприємством "Надія" страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  за період з 27.05.2003р. по 01.10.2006р.

Встановлені контролюючим органом обставини та їх кваліфікацію в якості порушень за цим актом перевірки викладено наступним чином: "Підприємство  знаходиться на спрощеній системі оподаткування (сплачує єдиний податок). За перевіряємий період страхові внески в розмірі 32,3%, 31,8% та 4% не нараховуються.

Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-4 від 09.07.2003р., а саме п.1 ст.І4 Закону Новоолександрівське СКП "Надія" є страхувальником для осіб, що працюють на підприємстві. Згідно ст.19 Закону страхувальники зобов'язані обчислювати, нараховувати та сплачувати страхові внески на суми фактичних витрат на оплату праці працівників. З 01.04.2005 р. СКП "Надія" не нараховувало та не сплачувало 32,3%, 31,8% та 4% на фактичні витрати на оплату праці працівників. Фонд оплати праці з 01.04.2005р. по серпень 2006 згідно головної книги та звітів до Пенсійного фонду складає 42779-71 грн., відхилень не встановлено.

На ФОП працівників повинно бути нараховано страхових внесків у розмірі 32,3%, 31,8% - 13711,54 грн. Згідно звіту нараховано 32,3%, 31,8% - 0,00 грн. Різниця складає 13711,54 грн. Помісячний розрахунок донарахувань надано в інформативних додатках.

Загальна сума донарахованих внесків до ПФУ з 01.04.2005 року по 01.10.2006 рік складає 13711,54 грн.

Згідно наданих платіжних документів про сплату єдиного податку Пенсійним фондом проведено зарахування частини єдиного податку в рахунок сплати страхових внесків 32,3%, 31,8%  на суму 4471 -87грн.

Залишок несплачених страхових внесків у розмірі 32,3%, 31,8% та 4% станом на 23.10.2006 року складає 9239,67 грн.

При перевірці загальної суми виплат, з яких утримується збір та страхові внески у розмірі 1-5% зазначених у рядку 4 (дод. 22, дод. 23) порушень не виявлено.

При перевірці, сум зазначених в гр.5 додатку 23 (нарахувань 1-5%) встановлено порушення п.4.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообо'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, в зв'язку з чим донараховано внесків на суму 326,54 грн.".

Рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України № 12 від 02.11.2006р. у зв'язку з виявленими за актом порушеннями строків оплати внесків на суму 9566,21грн. постановлено застосувати до Новоолександрівського сільського комунального підприємства "Надія" 478,31грн. штрафу та пені в сумі 2352,33грн. Позивачем складено та направлено відповідачу "вимогу про сплату боргу" № Ю-5 від 02.11.2006р. щодо заборгованості з страхових внесків в сумі 9566,21грн., штрафу  в сумі 478,31грн., пені в сумі 2352,33грн.

Названі акт, рішення, вимога органу Пенсійного фонду України є чинними, примірник акту, наданий суду позивачем, підписаний повноважною особою, що провела перевірку, склала акт. Спір в більшій частині стосується питання про те, чи є платник єдиного податку платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися  лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не  суперечить. Виключно цим  Законом визначаються принципи та структура  системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які  підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік   платників   страхових   внесків,   їх   прана   та   обов'язки;   порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим ст.11 Закону № 1058-ІV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачення законодавством.

Згідно з п.1 ст.14 Закону № 1058-ІV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 ст.15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п.6 ч. 2 ст.17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У ст.18 Закону № 1058-ІV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших  обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавства, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким разом із Законом № 1058-ІV не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену  систему оподаткування.

Оцінюючи наведені норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільненім від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку  як суб'єкта підприємницької діяльності.          

Указ Президента України від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" регулює питання оподаткування   суб'єктів малого підприємництва.  Згідно з вимогами ст.15 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення ст.6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.

Статтею 19 Закону № 1058-ІV встановлено, що  страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Поряд з викладеним, обов'язок сплачувати страхові внески не залежить від джерела фінансування витрат підприємства на оплату працю тимчасових працівників: і у випадку фінансування таких витрат з власних коштів підприємства,  і у випадку компенсації таких витрат підприємству-роботодавцю органом служби зайнятості населення, внески підлягають оплаті роботодавцем.

Відповідно до ст.106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчисленні територіальними органами Пенсійного фонду України, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки, не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, відповідний орган може як подати вимогу до відповідного підрозділу державної виконавчої служби так і звернутися до суду з позовом  про стягнення недоїмки.

За частинами 8-ю, 9-ю цієї статті Закону № 1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а також до страхувальника застосовується штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків (у тому числі донарахованих контролюючими органами), розмір якого залежить від строку затримки платежу (10, 20 чи 50% зазначених сум).

Згідно з частиною 15 Закону № 1058 строк давності щодо вимог про стягнення недоїмки, пені, штрафів не застосовується.

З врахуванням викладеного позов стосовно тих складових ціни позову, які не сплачені позивачем добровільно до часу вирішення спору судом, підлягає задоволенню.

В частині вимоги про стягнення складової заявленої до стягнення недоїмки в 325,54грн., сплаченої відповідачем за платіжним дорученням № 129 від 05.12.2006р., у позові слід відмовити з-за відсутності підстав спонукати відповідача вдруге сплачувати цю частину заборгованості.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Новоолександрівського сільського комунального підприємства "Надія" (код ЄДРПОУ 31344525, Херсонська обл., Нижньосірогозький р-н, с. Новоолександрівка,  вул. Садова, буд.2, р/р 26006349522401 в Нижньосірогозькому відділенні Ощадбанку № 3148) на користь Управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі (код ЄДРПОУ 21294939, Херсонська обл., смт. Нижні Сірогози, вул. Свердлова, буд 36-г, р/р 25608312251, 25607313251 в Нижньосірогозькому відділенні Ощадного банку України № 3146, МФО 342014) 9240грн. 67коп. боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 478грн. 31коп. штрафу, 2352грн. 33коп. пені.

Виконавчий лист видати  після набрання постановою законної сили.  

3. В решті позову відмовити.

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                  В.В. Чернявський

                                                                              У повному обсязі постанову

                                                                               складено 18.01.2007р.