Постанова

від 16.05.2014 по справі 757/9473/14-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9473/14-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2014 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві № 26-06-37/441-20 від 07.04.2014 про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 КАСУ на ОСОБА_1 та визнання оскаржуваної постанови протиправною.

Позивач мотивує позов тим, що при винесенні оскаржуваної постанови були порушені вимоги законодавства, які регулюють відносини у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку, у зв'язку із чим просить скасувати оскаржувану постанову, оскільки підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не було.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з викладених підстав. Надала для залучення до матеріалів справи Довідку про погашення заборгованості з виплати заробітної плати під час здійснення процедури тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Даніель» від 15.05.2014 № 1-01-3004.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 14.05.2014 надійшли письмові заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1, в яких відповідач просить розглянути справу без участі представника Інспекції, адміністративний позов залишити без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення Інспекції, матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 07.04.2014 державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у місті Києві Лєсковою О.В. була винесена Постанова №26-06-37/441-20 про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою на ОСОБА_1, який 17.01.2014 приступив до виконання обов'язків Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Комерційний банк «Даніель», накладено штраф у розмірі 850,00 грн.

Підставою для винесення постанови стало невиконання ОСОБА_1 п.1 припису від 03.03.2014 №26-06-33/265-112, а саме: в порушення вимог ч.ч.1,2 ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата працівникам підприємства не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, не виплачується. Внаслідок порушення строків виплати заробітної плати у банку виникла заборгованість із заробітної плати перед 116 працівниками (частково за листопад 2013 року, частково за грудень 2013 року, частково за січень 2014 року) та 72 звільненими працівниками банку (частково за листопад 2013-березень 2014 р.) становить 2 014 654,57 грн.

Посилання позивача в адміністративному позові на наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження з огляду на наступне.

Постановою Правління НБУ від 16.01.2014 №14 ПАТ « Комерційний банк «Даніель» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.01.2014 прийнято рішення № 1 про здійснення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Фонду у ПАТ « Комерційний банк «Даніель».

Уповноваженою особою Фонду призначено ОСОБА_1, який займає посаду провідного професіонала відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідності до статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

03.03.2014 державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у місті Києві Дзюбенко С.В. за результатами проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю в ПАТ «КБ «Даніель» винесено Припис №26-06-33/265-11 щодо приведення у відповідність до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 259 КЗпП України в частині відмови у наданні документів та матеріалів, необхідних для виконання повноважень посадових осіб ТДІзПП.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання даного припису Уповноваженою особою ПАТ «КБ «Даніель» листом від 28.03.2014 №1-01-1945 проінформовано відповідача за кожним пунктом припису про порядок виплати заробітної плати та заходи, які вживаються для погашення заборгованості з заробітної плати.

Відповідачем отримано зазначений лист 31.03.2014, але при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не прийняв до уваги викладені в листі обставини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним законом, яким відповідно до частини третьої преамбули регулюються відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечать цьому Закону.

Пунктом 1 частини 4 статті 16 Закону встановлено, що посадові особи Фонду, в тому числі члени адміністративної ради Фонду, члени виконавчої дирекції Фонду, працівники Фонду, визначені частиною 1 цієї статті, під час виконання покладених на Фонд функцій перебувають під захистом закону: посадові особи Фонду не несуть особистої відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли добросовісно і на законних підставах. Позови, подані проти посадових осіб Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Порядок виплати заробітної плати при здійсненні тимчасової адміністрації визначений п. 3 ч. 6 ст. 36 Закону, відповідно до якого обмеження під час тимчасової адміністрації не поширюються на зобов'язання банку щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

Зобов'язання банку, передбачені пунктами 2 і 3 виконуються у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

З зазначеного випливає, що Законом встановлено пріоритетність виконання Фондом зобов'язань відповідно до частини 6 статті 36 Закону та обов'язкова умова виконання - наявність фінансової можливості.

В той же час, пунктами 16, 17 частини 5 статті 12 Закону визначений вичерпний перелік витрат банку, за якими, за умови недостатності коштів у банку, виконавча дирекція Фонду приймає рішення про оплату таких витрат за рахунок коштів Фонду, тобто підстав для здійснення фінансування діяльності неплатоспроможного банку в частині оплати заробітної плати та нарахувань на заробітну плату працівникам такого банку за рахунок коштів Фонду в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду, немає. Тому такі виплати мають здійснюватись виключно за рахунок коштів банку в межах його фінансових можливостей.

Починаючи з 17.01.2014 (з дня запровадження тимчасової адміністрації) Уповноваженою особою Фонду заробітна плата працюючим працівникам сплачується в повному обсязі та у встановлені строки, за період тимчасової адміністрації уповноваженою особою здійснювались всі можливі заходи щодо своєчасної виплати заробітної плати, погашення заборгованості по заробітній платі, яка виникла до введення тимчасової адміністрації, виходячи з фінансових можливостей банку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час процедури тимчасової адміністрації станом на 15.04.2014 року виплачено основну заробітну плату, оплачено листки тимчасової непрацездатності (на підтвердження чого у судовому засіданні представник позивача надав для залучення до матеріалів справи довідку про погашення заборгованості з виплати заробітної плати під час здійснення процедури тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Даніель» від 15.05.2014 № 1-01-3004, в якій викладено, в тому числі і інформацію, зазначену в листі-відповіді від 28.03.2014 № 1-01-1945 про виконання припису № 26-06-33/265-112).

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З боку відповідача суду не надано належних та допустимих доказів на спростування посилань позивача, тоді як письмові заперечення з доданими до них матеріалами, не підтверджують врахування державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у місті Києві при винесенні оскаржуваної постанови особливостей регулювання виплати заробітної плати, погашення заборгованості по заробітній платі, яка виникла до введення тимчасової адміністрації, встановлених ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, обставини викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Даніель» ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом, тому підстави для притягнення даної особи до адміністративної відповідальності відсутні, у зв'язку із чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд відмовляє у решті позовних вимог, оскільки положення ст. 105 КАС України не передбачають такого способу захисту права як визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною.

Керуючись ч. 3 ст. 2, ст. 71, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Територіальної державної інспеції з питань праці у м. Києві (код ЄДРПОУ 38004808) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову Територіальної державної інспеції з питань праці у м. Києві № 26-06-37/441-20 від 07.04.2014 про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 - скасувати.

У решті задоволення вимог позову - відомовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Середа