Рішення

від 20.05.2014 по справі 913/517/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

20 травня 2014 року Справа № 913/517/14

Провадження №1пд/913/517/14

За позовом позивача - Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"

до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гудок", м. Луганськ

про спонукання відповідача укласти договір

Головуючий Зюбанова Н.М.

Суддя Середа А.П.

Суддя Фонова О.С.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

В засіданні брали участь:

від позивача - Варака І.В., юрисконсульт за довіреністю від 03.07.2013 №82-д; Айрапетян Д.Ю., юрисконсульт за довіреністю від 14.10.2013 №1111-д;

від відповідача - Божинов І.Б., представник за довіреністю від 23.04.2014 б/н;

Суть спору: про спонукання відповідача укласти договір № 909-ТЭ/9-13 на поставку теплової енергії в редакції позивача.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови суду від 07.05.2014 по цій справі на підставі статей 24, 25 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 4 6 Господарського процесуального кодексу України призначено колегію у складі суддів: Зюбанова Н.М. - головуючий у колегії, Середа А.П., Фонова О.С.

З урахуванням п. 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами та доповненнями, розгляд спору почався спочатку у зв'язку з призначенням колегіального розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 ГК України та полягає у наступному. Господарський договір за загальним правилом виклада ється у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скрі пленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний доку мент, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору у т.ч. на підставі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а ч. 7 вказаної статті передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно п. 4 Правил користування тепловою енергією, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Також згідно з п. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2013 року позивач - Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" - надіслав на адресу відповідача проект договору № 909-ТЭ/9-13 на поставку теплової енергії від 23.12.2013 з додатками та пропозицією укладання договору у строки, передбачені законодавством, але відповідач договір не уклав, про причини відмови не повідомив.

Оскільки встановлений строк для надіслання відповіді сплинув, позивач звернувся до суду, тому між сторонами у справі є спір на стадії укладення договору на поставку теплової енергії, можливість передачі якого до суду передбачена ст. 187 ГК України (договір є обов'язковим на підставі закону).

Відповідач за листом від 29.04.2014 у відзиві на позовну заяву та додаткових запереченнях за листом від 07.05.2014 проти її задоволення заперечує, посилаючись на те, що ОСББ "Гудок" не є балансоутримувачем будинку та споживачем відповідних послуг, Статутом об'єднання не передбачено надання житлово комунальних послуг мешканцям будинку та за чинним законодавством відсутня пряма вказівка щодо необхідності укладання такого договору. У додаткових запереченнях за листом від 07.05.2014 відповідач зазначає, що на загальних зборах об'єднання не приймалось рішення про наміри власників квартир бути колективним замовником послуг з поставки теплової енергії від позивача та правлінню не надавались повноваження на укладання цього договору.

Позивач у письмових поясненнях за листами від 05.05.2014 та 07.05.2014 в обґрунтування своїх доводів посилається на відповідні приписи Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-ІІІ, зокрема, за ст. 10 Закону саме до компетенції правління відноситься укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, надають послуги. Також позивач звертає увагу суду на те, що згідно мети створення об'єднання, визначеної п. 2 Статуту, воно фактично виконує функції управителя, а у відповідності до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, а позов таким, у задоволенні якого слід відмовити,, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії здійснюється Законом України "Про теплопостачання". За приписами ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

У той же час, спірні правовідносини регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV, згідно зі ст. 13 якого залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги, у т.ч. з централізованого опалення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач користується послугами по наданню теплової енергії, що виробляється Луганським МКП "Теплокомуненерго", по опаленню будинку № 8, який розташований за адресою: м. Луганськ, вул. 41-ий квартал. За таких обставин мешканці цього будинку є споживачами житлово-комунальних послуг, які забезпечують їх перебування у квартирах за відповідним переліком (арк.. справи 37).

Відповідно до абз. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

- точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, позивач є виробником житлово-комунальної послуги, який постачає теплоносій у вигляді гарячої води на обігрів житлового будинку за адресою: м. Луганськ, вул. 41-ий квартал, б. 8.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-ІІІ, - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

У статті 4 цього Закону зазначено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Так, у ході розгляду справи судом було досліджено Статут ОСББ "Гудок", який передбачає метою діяльності об'єднання, у т.ч. забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами (п. 2.1), для чого у розділі "Органи управління Об'єднання" до компетенції правління віднесено укладання договорів з підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, виконують будівельні роботи тощо, та здійснення контролю за виконанням (п. 11.11.4 Статуту).

Поряд з цим, суд дійшов висновків, що вимоги позивача не узгоджуються з приписами законів "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV та "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-ІІІ.

У відповідності до ст. 22 Закону від 29.11.2001 № 2866-ІІІ, яка регулює питання оплати комунальних послуг членами об'єднання, у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя , воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. Згідно зі ст. 19 цього ж Закону законодавцем передбачено, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель , які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Як свідчить зміст Статуту ОСББ "Гудок", його фінансові документи, протокол № 1 установчих зборів співвласників квартир від 11.04.2003, відповідач не є балансоутримувачем будинку, а також управителем, який визначений у порядку, передбаченому п. 1.4 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затв. наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 02.02.2009 № 13, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27.04.2009 за № 377/16393.

Суд також звертає увагу сторін на необхідність застосування при розгляді даної справи господарським судом на підставі ст. 111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України у подібних правовідносинах по справі № 28/5005/640/2012 від 20.11.2012, у якій наголошується, що оскільки на балансі відповідача не перебуває будь-яких житлових будівель, останній не відноситься до суб'єктного складу осіб, з якими відповідно до закону підприємства питного водопостачання безпосередньо повинні укладати договори про надання відповідних послуг.

Щодо приписів Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV у редакції Закону від 1198-VІІ від 10.04.2014 , то ст. 29 доповнено новою частиною, а саме: договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг .

У відповідності до п. 1.4 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затв. наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005 № 60, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 541/10821, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.

Як свідчать матеріали справи, ні позивач, ні відповідач не визначені виконавцями послуг у будинку № 8, в м. Луганськ по вул. 41-ий квартал.

В обгрунтування позову позивач посилається на рішення Луганської міської ради від 24.04.2014 № 42/24 "Про деякі питання щодо надання пільг та субсидій мешканцям житлових будинків, у яких створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (житлово-будівельні кооперативи), у додатку до якого до Переліку об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів, які виконують функції управителя в т.ч. вказано ОСББ "Гудок".

Але у зв'язку з тим, що матеріалами справи не підтверджується наявність у відповідача статусу управителя, суд не приймає до уваги вказане рішення на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп. покладається на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 4, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гудок", м. Луганськ про спонукання відповідача укласти договір № 909-ТЭ/9-13 на поставку теплової енергії в і д м о в и т и.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 26.05.2014.

Головуючий Н.М.Зюбанова

Суддя А.П.Середа

Суддя О.С.Фонова