Постанова

від 26.05.2014 по справі 908/239/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2014 справа №908/239/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіна Н.О. Агапова О.Л., Кододової О.В. за участю представників: від скаржника не з'явився від кредитораЗарецький І.Г. - за довіреністю від боржникаліквідатор Іванников В.А. розглянувши апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Запорізькій області на постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року у справі№ 908/239/14 (Суддя Ніколаєнко Р.А.) за заявою боржникаТовариство з обмеженою відповідальністю "Бекіс", м. Бердянськ, Запорізької області пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекіс" (71100, м.Бердянськ Запорізької області, вул.Горбенка, 26, код ЄДРПОУ 23793309) банкрутом;

відкрито ліквідаційну процедуру;

ліквідатором банкрута призначено Іваннікова Володимира Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідент.№ НОМЕР_1);

зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до закону;

оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ТОВ "Бекіс" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Мін доходів у Запорізькій області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року по справі № 908/239/14 та припинити провадження.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що постанова господарського суду Запорізької області винесена з порушенням матеріального та процесуального права.

Так, апелянт вказує на те, порядок призначення розпорядника майном регламентовано статтею 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України.

Відповідно до автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України було обрано арбітражним керуючим Тіщенко Ю.В. у справі № 908/239/14 про банкрутство ТОВ «Бекіс».

На підставі абз.3 ч.1 ст.114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Тищенко Ю.В. була подана заява про згоду на призначення її ліквідатором у справі № 908/239/14 про банкрутство ТОВ «Бекіс». Однак, у зв'язку з неявкою в судове засідання, суд першої інстанції відмовив Тіщенко Ю.В. в прийнятті заяви про згоду на призначення її ліквідатором по справі № 908/239/14, проте Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено, що неявка в судове засідання та не надання переваг своєї кандидатури є підставою для відмови в прийнятті заяви про згоду на призначення її ліквідатором.

Апелянт зазначає, що відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

Однак, суд першої інстанції в порушення норм матеріального права не врахував подану заяву арбітражного керуючого Тіщенко Ю.В., та не врахував те, що призначений судом ліквідатор Іванников В.А. взагалі відсутній в автоматизованій системі з числа осіб внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України.

Ухвалою від 13.03.2014р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

15.04.2014 року через канцелярію суду надійшов відзив від Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в якому кредитор просить:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Запорізькій області щодо скасування постанови господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року задовольнити частково щодо призначення ліквідатором Іванникова В.А. та відмовити в задоволенні - в частині припинення справи про банкрутство ТОВ «Бекіс».

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року скасувати в частині призначення ліквідатором Іванникова В.А. у справі № 908/239/14 та призначити ліквідатором ТОВ «Бекіс» арбітражного керуючого Тіщенко Ю.В.

В частині визнання ТОВ «Бекіс» банкрутом постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року залишити без змін.

21.05.2014 року в судове засідання з'явився представник кредитора Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», який частково підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив Постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року скасувати в частині призначення ліквідатором Іванникова В.А. у справі № 908/239/14 та призначити ліквідатором ТОВ «Бекіс» арбітражного керуючого Тіщенко Ю.В. а в частині визнання ТОВ «Бекіс» банкрутом постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року залишити без змін.

21.05.2014 року в судове засідання з'явився ліквідатор ТОВ «Бекіс» Іванников В.А., який заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та зазначив, що вважає її такою що не підлягає задоволенню. Крім того в судовому засіданні ліквідатор надав відзив на апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Запорізькій області.

Представники інших кредиторів у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

ТОВ "Бекіс" у відповідності до положень ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ) подано заяву про порушення справи про банкрутство товариства.

За підсумками підготовчого засідання ухвалою від 05.02.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бекіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, на 12.02.2014 призначено судове засідання для вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014року визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекіс" (71100, м.Бердянськ Запорізької області, вул.Горбенка, 26, код ЄДРПОУ 23793309) банкрутом;

відкрито ліквідаційну процедуру;

ліквідатором банкрута призначено Іваннікова Володимира Анатолійовича (АДРЕСА_1, ідент.№ НОМЕР_1);

зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до закону;

оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ТОВ "Бекіс" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Мін доходів у Запорізькій області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року по справі № 908/239/14 та припинити провадження.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 95 Закону передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з частинами 1 - 3, 5 статті 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи .

За таких обставин, при поданні заяви про визнання боржника банкрутом згідно статті 95 Закону, заявник зобов'язаний надати господарському суду докази прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, докази письмового повідомлення про прийняття такого рішення органу, що здійснює державну реєстрацію, докази розміщення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення запису до ЄДРПУО щодо прийняття рішення про припинення юридичної особи-боржника. При цьому, заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника за статтею 95 Закону має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного відповідно до частини 5 статті 105 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом .

За приписами частин 7, 8 статті 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи .

Пунктом 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, встановлено, що юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід, у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. №8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. №6-ОПП; оригінал довідки за ф. №4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Отже, враховуючи зазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. Обов'язкова перевірка проміжного ліквідаційного балансу податковими органами, відповідно до частини 5 статті 60 ГК України, не передбачена.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів апеляційної інстанції, встановлено, що 17.10.2013 засновником ТОВ "Бекіс" прийнято рішення за № 2 припинити діяльність товариства у зв'язку з відсутністю можливості займатися прибутковою підприємницькою діяльністю протягом тривалого періоду і відсутністю перспектив такої діяльності, ліквідатором призначено Іванникова В.А., строк для заявлення вимог кредиторів встановлено у два місяці з дня публікації повідомлення про ліквідацію.

В Бюлетені державної реєстрації № 263(28) від 21.10.2013 опубліковано повідомлення про припинення ТОВ "Бекіс" шляхом ліквідації.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено кредиторську заборгованість перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 2585003,68 грн. (2477185,00 грн. - основний борг, 107818,68 грн. - пеня), яка виникла з кредитного договору № 010/17-22/542 від 01.08.2007, а також перед Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Запорізькій області в розмірі 160191,53 грн. (127975,02 грн. - основний борг та 32216,51 грн. - штрафні санкції), яка виникла з податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість боржником не оспорюється, обліковується у відповідній бухгалтерській документації. Про визнання заборгованості боржник повідомив кредиторів, направивши листи від 23.01.2014 з визнанням сум заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред'явлених кредиторами вимог кредиторів, результати їх розгляду.

23.01.2014 до суду першої інстанції був представлений проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Бекіс", який відповідає встановленим вимогам.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджено рішенням засновника від 23.01.2014 № 3, за наслідками розгляду вирішено звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Бекіс" в зв'язку з відсутністю майна для задоволення кредиторських вимог.

Згідно з актом інвентаризації та за даними бухгалтерського обліку основні фонди, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні та інші активи у боржника відсутні, дебіторська заборгованість відсутня.

Таким чином, колегія суддів апеляційної вказує на те, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку стосовно того, що боржник не спроможний розрахуватися з кредиторами.

Згідно з ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ) за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Що стосується призначення судом першої інстанції розпорядником майна ТОВ «Бексі» Іванникова В.А. та посилань апелянта стосовно того, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права не врахував подану заяву арбітражного керуючого Тіщенко Ю.В., та не врахував те, що призначений судом ліквідатор Іванников В.А. взагалі відсутній в автоматизованій системі з числа осіб внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) України, то суд апеляційної інстанції вказує наступне:

Відповідно до ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, згідно з якою здійснюється провадження у даній справі, не передбачає призначення розпорядника майна. Натомість, ця норма передбачає покладення обов'язків ліквідатора на голову ліквідаційної комісії чи ліквідатора за рішенням власника.

До того ж, слід відзначити, що з 26.09.2005 до 25.09.2010 Іванніков В.А. здійснював професійну діяльність арбітражного керуючого на підставі ліцензії серії НОМЕР_3 від 26.09.2005, потім, з 27.07.2010 до 13.02.2012 - на підставі ліцензії серії НОМЕР_4, являється спеціалістом в області банкрутства, а тому здатний належним чином виконати зобов'язання ліквідатора у справі.

11.02.2014 до суду було подано заяву арбітражного керуючого Тіщенко Ю.В. (свідоцтво Мінюсту України НОМЕР_2 від 09.04.2013) про згоду на призначення її ліквідатором у справі № 908/239/14 про банкрутство ТОВ "Бекіс".

Однак, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в засідання суду першої інстанції Тіщенко Ю.В. не з'явилася, будь-яких переваг своєї кандидатури не обґрунтувала.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що ліквідатором боржника, що ліквідується власником, може бути голова ліквідаційної комісії або арбітражний керуючий, який призначається в порядку, встановленому Законом для призначення розпорядника майна, тобто кандидатура арбітражного керуючого на призначення ліквідатором визначається судом за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство (частина друга статті 95 Закону).

За таких обставин, враховуючи повноваження господарського суду щодо альтернативності визначення особи ліквідатора банкрута та заяву ТОВ «Бекіс» висновку про призначення ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії Іваннікова В.А.

Таким чином, згідно з вищенаведеним та з врахуванням приведених вище характеристик Іваннікова В.А. (обізнаність у справах підприємства-боржника, компетентність та інш.), заяву арбітражного керуючого Тіщенко Ю.В. судом першої інстанції було відхилено правомірно.

Тому, доводи апелянта в цій частині колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 по справі № 908/239/14 року винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Запорізькій області на постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 по справі № 908/239/14 залишити без задоволення.

Постанову господарського Запорізької області від 12.02.2014 по справі № 908/239/14 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова