Ухвала

від 22.05.2014 по справі 826/10780/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10780/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖОК" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖОК" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000212202 від 10.01.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю, при цьому суд виходив з того, що наведені позивачем у позовній заяві обставини не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням всіх обставин.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "ЖОК" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносин з ТОВ «Трейд-Лаб», за результатами якої складено Акт від 26.12.2012 року №1230/22-2/23394970.

Згідно висновків даного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п. 185, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198, п.201.4, 201.10, ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму - 180 359 грн..

Зі змісту акту вбачається, що до таких висновків контролюючий органі дійшов з аналізу наданих до перевірки документів, зокрема податкових декларацій ТОВ «ЖОК» з ПДВ за червень 2012 року (з Додатком 5), договорів позивача з ТОВ «Трейд-Лаб»: №41 від 15.09.2011 року та №32 від 29.08.2011 року, податкових накладних, виписаних контрагентом, акту ДПІ у Святошинському районі «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Трейд-Лаб" (код за ЄДРПОУ 37227110) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.12 по 30.06.12 року», та інформації, що міститься в базах даних: АРМ "Звіт", АРМ "Аудит", "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів", АІС „Облік", АІС „Податки", ЦБД юридичних осіб ДПА України (ПДС), TAX.

При цьому, судова колегія зауважує, що в акті перевірки відповідачем не вказано на наявність будь-яких дефектів у наданих до перевірки документах, в той же час, в основу обґрунтувань власної позиції щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства покладено відомості з Акту ДПІ у Святошинському районі «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Трейд-Лаб" (код за ЄДРПОУ 37227110) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.12 по 30.06.12 року», згідно якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що TOB «Трейд-Лаб» присвоєно стан платника "9" - Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; висновок звіркою TOB «Трейд-Лаб» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами за січень - червень 2012 року; звіркою TOB «Трейд-Лаб» не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами за січень - червень 2012 року.

На підставі наведеного, відповідач вважає підтвердженим факт відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом за період, щодо якого здійснювалася перевірка.

Враховуючи встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №0000212202, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 225 449,00 грн. (в т.ч., за основним платежем - 180 359,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 45 090,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження вказаного ППР, рішенням ДПС у місті Києві його залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог зважаючи на їх необґрунтованість та відсутність достатніх доказів на підтвердження вказаних позивачем у позові обставин.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Отже, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку з'ясуванню підлягають: реальність задекларованих господарських операцій; наявність ділової мети у розглядуваних операціях; об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу; дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, судова колегія виходить з того, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (Замовник), та ТОВ «Трейд-Лаб» укладалися договори підряду.

Так, згідно умов договору від 15 вересня 2011 року № 41, підрядник (ТОВ «Трейд Лаб») бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати і здати замовнику ТОВ «ЖОК» роботи по будівництву об'єкта «Демонстраційно-торгівельний центр з комплексом супутніх послуг по проспекту Московський 22 в Оболонському районі м. Києва», зазначені в цьому Договорі, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений цим договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику площу для проведення робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти об'єкт після виконання робіт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів (п. 1 Договору).

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.4 Договору, вартість робіт, які підлягають виконанню підрядником, становить 5400000,00 (п'ять мільйонів чотириста тисяч) грн., 00 коп. в т.ч. ПДВ по ставці 20%, що становить 900000,00(дев'ятсот тисяч)грн., 00 коп. Вид розрахунків: безготівковий. Форма розрахунків: платіжне доручення. Можливі інші, не заборонені законодавством, форми розрахунків. Замовник розраховується за виконані підрядником роботи на протязі З (трьох) робочих днів після підписання Актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), з урахуванням авансу.

Пунктами 9.1 - 9.2 Договору встановлено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 (трьох) днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання. Передання робіт підрядником і прийняття його замовником оформляється актом, який підписується обома сторонами.

Також, між вказаними сторонами було укладено договір від 29 серпня 2011 року № 32, згідно умов якого, підрядник бере на себе зов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати і здати замовнику роботи по ремонту (капітальному) одноповерхової будівлі автосалону «Mercedes-Benz» TOB «Автомобільний Дім Одеса» по Ленінградському шосе 27-А в м. Одеса, зазначені в цьому договорі, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений цим договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику площу для проведення робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти об'єкт після виконання робіт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів (п. 1 Договору).

Вартість робіт, згідно п. 6.1 Договору становить 429600,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 71600,00 грн.

Відповідно до умов договору від 18.04.2012 року № 12, підрядник бере на себе зов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати і здати замовнику роботи по реконструкції будівель №2/15-В та №2/15-Г по вул. Рогнідинській в м. Києві, зазначені в цьому договорі, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений цим договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику площу для проведення робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти об'єкт після виконання робіт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів (п. 1 Договору).

Вартість робіт, згідно п. 6.1 Договору становить 90000,00 грн., т.ч. ПДВ 20% - 15000,00 грн.

В решті умови договорів від 18.04.2012 року № 12, 29 серпня 2011 року № 32 аналогічні умовам договору від 29 серпня 2011 року № 32 (за винятком терміну виконання робіт).

В силу положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту первинними документами покладається на платника, оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

На підтвердження реального здійснення вказаних господарських операцій, позивачем до матеріалів справи долучено:

копії договорів (а.с. 31-34, 113-116, 141-144), виписку по рахунку ТОВ «ЖОК» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року (а.с. 35), згідно якої позивачем здійснювалися платежі за договором № 41 від 15.09.2011 року в загальному розмірі 633600,00 грн. та за договором від 29.08.2011 року № 32 у розмірі 50000,00 грн., акти приймання виконаних будівельних робіт: за договором № 41 від 15.09.2011 року (а.с. 36-102), згідно яких виконано роботи на 4 720 156,00 грн. (за умовами договору - 5400000,00 грн.), за договором № 32 від 29 серпня 2011 року (а.с. 117-134) згідно яких виконано роботи на 1154222,00 грн. (за умовами договору - 429600,00 грн.), за договором від 18.04.2012 року № 12 (а.с. 145-153), згідно якого виконано роботи на суму 90000,00 грн. (за умовами договору - 90000,00 грн.), виписані на користь позивача контрагентом податкові накладні: за договором підряду № 41 від 15.09.2011 року на загальну суму 690 156,00 грн., в т.ч. ПДВ - 106 692,67 грн. (а.с. 103-112), за договором підряду № 32 від 29 серпня 2011 року на загальну суму виконаних робіт 282 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46999,99 грн. (а.с. 135-140), за договором підряду № 12 від 29 квітня 2012 року на загальну суму виконаних робіт 90000 грн., в т.ч. ПДВ - 15000,00 грн.

З аналізу досліджених судовою колегією копій наявних у справі первинних документів вбачається, що відомості у вказаних документах мають істотні розбіжності, які свідчать про неналежне виконання умов договорів, зокрема:

за договором № 41 від 15.09.2011 року: за умовами договору (п. 6.1) загальна вартість робіт становить 5400000,00 грн., згідно актів приймання виконаних будівельних робіт - 4 720 156,00 грн., за банківською випискою позивачем сплачено 633600,00 грн., згідно податкових накладних - загальна сума становить 690 156,00 грн., в т.ч. ПДВ - 106 692,67 грн.

за договором № 32 від 29.08.2011 року: за умовами договору (п. 6.1) загальна вартість робіт становить 429600,00 грн., згідно актів приймання виконаних будівельних робіт - 1154222,00 грн., за банківською випискою позивачем сплачено 50000,00 грн., згідно податкових накладних - вказано суму 282 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46999,99 грн.

за договором № 12 від 29.04.2012 року: за умовами договору (п. 6.1) загальна вартість робіт становить 90000,00 грн., згідно актів приймання виконаних будівельних робіт - 90000,00 грн., згідно податкових накладних - загальна сума становить 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15000,00 грн., проте документ на підтвердження здійснення оплати відсутній.

З наведеного слідує, що сторонами не було належним чином виконано умови договорів в повному обсязі, а тому посилання позивача на виконання сторонами всіх умов договору не підтверджується.

Також, колегія суддів зазначає, що відомості, що містяться у податкових накладних і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З цього приводу, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що в Актах виконаних робіт, містяться підписи, проте відсутні прізвища, ініціали та посади цих осіб, що унеможливлює їх ідентифікацію, відсутня дата підписання, та на деяких актах відсутні печатки підприємств, зокрема контрагента позивача. Отже зазначені документи складені із порушенням наведених вище вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім іншого, з'ясовуючи питання щодо добросовісності позивача, колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагента, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені ТОВ «Трейд-Лаб».

В той же час, несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 березня 2014 року у справі К/9991/26540/11.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку, оскільки позивачем не підтверджено реальність здійснення вказаних господарських операцій, тобто їх об'єктивний зміст не відповідає задекларованому.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів, зважаючи на встановлені на підставі наявних у справі матеріалів обставини, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, при цьому виходить з того, що сторонами не було належним чином виконано умови договорів в повному обсязі, деякі первинні документи не відповідають установленим вимогам, зокрема не містять обов'язкових реквізитів та не дають можливості ідентифікувати відповідальних осіб, а отже зазначена у них інформація про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду не відповідає дійсності, крім того, позивачем не доведено факту відображення вказаних операцій у власному податковому обліку, не підтверджено зазначених ним обставин щодо подальшого використання отриманих робіт у господарській діяльності, що свідчить про відсутність ділової мети у розглядуваних операціях.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини та досліджені докази, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені позивачем у позовній заяві обставини не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖОК" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖОК" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.