Рішення

від 20.05.2014 по справі 909/347/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа № 909/347/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Івано-Франківський міський

рекламно-інформаційний центр"

вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Форест Груп"

вул. Семанівка, 9, с. Клубівці, Тисменицький район,

Івано-Франківська область, 77443

про стягнення 13 927 грн. 88 коп., з яких: 11188 грн. 00 коп. - заборгованість за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) на підставі оформленого належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами, 2286 грн. - пеня, 453 грн. 88 коп. - 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Любінець І.О. - представник, (довіреність б/н від 07.01.14);

від відповідача: Микицей В.М. - представник, (довіреність б/н від 28.04.14);

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Форест Груп" про 13927 грн. 88 коп., з яких: 11188 грн. 00 коп. - заборгованість за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) на підставі оформленого належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами, 2286 грн. 00 коп. - пеня, 453 грн. 88 коп. - 3% річних .

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.14 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.04.14.

29.04.14, за участі представників сторін, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.14.

20.05.14 присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська від 01.03.2011 та додаткової угоди №1 від 01.01.2012 до договору № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська від 01.03.2011, у зв»язку з чим у відповідача утворилася заборгованість в сумі 11188 грн. З огляду на прострочку виконання грошового зобов»язання позивачем нараховано пеню в сумі 2286 грн. та 3% річних в сумі 453 грн. 88 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає в повному обсязі, що підтвердив письмово; просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців (вх.№ 7052/14 від 20.05.14).

Представник позивача не заперечує щодо розстрочки виконання рішення на 12 місяців.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 1 березня 2011 року між позивачем (надалі - уповноважений орган) та відповідачем (надалі - розповсюджувач зовнішньої реклами) укладено договір № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська (далі - Договір); 01.01.2012 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська від 01.03.2011.

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Згідно приписів ст. 204 ЦК України, договір № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська (далі - Договір) від 01.03.2011 є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено.

За цим договором уповноважений орган зобов»язується надати розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове платне користування місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська, на підставі та на умовах оформленого(-их) належним чином дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами (далі - дозвіл), а розповсюджувач зовнішньої реклами зобов»язується використовувати надане(-і) місце(-я) відповідно до його(їх) призначення та умов договору, та вносити плату за користування місцем(-ями) з дня отримання пріоритету або дозволу, відповідно до порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Івано-Франківську (далі - порядку) (п. 2.1. Договору).

Позивачем договірні зобов»язання виконані в повному обсязі, що підтверджено представником відповідача в судових засіданнях.

Пунктом 1. додаткової угоди №1 від 01.01.2012 до договору № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська від 01.03.2011 внесені зміни до додатку № 1 до договору - сторонами погоджено, що ТзОВ «Вест Форест Груп» зобов»язуються щомісячно вносити до місцевого бюджету м. Івано-Франківська плату за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська у розмірі 734 грн. 40 коп.

Форма плати та порядок розрахунків за договором передбачені у розділі 4 Договору.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що плата за цим договором перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами за кожен місяць окремо не пізніше 25 числа поточного місяця до бюджету м. Івано-Франківська.

Всупереч умов договору, розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) прийняті на себе договірні зобов»язання щодо плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська не виконав; в зв"язку чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 11188 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлені претензії: № 02-454 від 12.12.2013, № 02-07 від 10.01.2014; докази направлення претензій ТзОВ «Вест Форест Груп» наявні в матеріалах справи. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

У відповідності до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 11188 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.

З огляду на вищевикладене, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11188 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська від 01.03.2011 підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасне або неповне внесення плати за цим договором розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та 3% річних. Наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № 08/03-11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Івано-Франківська від 01.03.2011 визнається відповідачем, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає вимогу щодо стягнення пені в сумі 2286 грн. та 3% річних в сумі 453 грн. 88 коп. обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали поданої відповідачем заяви про визнання позову та розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на дванадцять місяців та матеріали справи в цілому, суд вважає її обгрунтованою з наступних підстав.

Згідно приписів п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Форест Груп" перебуває в скрутному матеріальному положенні. В обгрунтування клопотання про розстрочення заборгованості відповідачем подано суду довідку ПАТ КБ від 24 квітня 2014 року про залишок коштів на рахунку ТзОВ "Вест Форест Груп".

За наведених обставин та правових норм, беручи до уваги пояснення представника відповідача, згоду позивача на розстрочку, враховуючи інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення, суд вважає за доцільне задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на 12 місяців.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 204, 207-208, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 612, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Форест Груп" про 13 927 грн. 88 коп., з яких: 11188 грн. 00 коп. - заборгованість за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) на підставі оформленого належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами, 2286 грн. 00 коп. - пеня, 453 грн. 88 коп. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Форест Груп" (вул. Семанівка, 9, с. Клубівці, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77443; код 36083783) на користь Комунального підприємства "Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр" (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018; код 36732773; одержувач платежу: міський бюджет м. Івано-Франківськ, 24060300, код 20568100, р/р 31415544700002, МФО 836014, УДК в Івано-Франківській області, призначення платежу - плата за розміщення спеціальних рекламних конструкцій) - заборгованість в сумі 11188(одинадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп., 2286(дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. пені, 453(чотириста п"ятдесят три) грн. 88 коп. 3% річних та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Розстрочити стягнення 15754(п"ятнадцять тисяч сімсот п"ятдесят чотири) грн. 88 коп. на дванадцять місяців.

Стягнення проводити по 1312(одній тисячі триста дванадцять) грн. 91 коп. щомісячно з червня 2014 року по травень 2015 року включно.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"