Рішення

від 19.05.2014 по справі 916/824/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.Справа № 916/824/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Казанчук Д.В. згідно довіреності від 26.03.2014р. за № 27;

від відповідача: Дьяченко В.Ю. згідно довіреності від 28.05.2014р.;

від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Олександрія - Лідер" (смт. Побузьке, Голованівський р-н, Кіровоградська обл.);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-авто" (м.. Одеса);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „ВО-СТОК" (м. Одесса);

про стягнення 41891,60грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

05.03.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Олександрія - Лідер" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-авто" про стягнення з останньої 41891,60грн. боргу.

Ухвалою суду від 06 березня 2014р. порушено провадження за зазначеним позовом у справі № 916/824/14.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 травня 2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „ВО-СТОК" (м. Одеса, пл. Катерининська буд.4).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Пояснив, що дійсно в спірних накладних немає підпису відповідача про отримання продукції, а в залізничних накладних отримувачем продукції зазначено третю особу - ТОВ "ВО-СТОК", але товари були відвантажені третій особі на прохання відповідача.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні заперечував проти позову частково. Пояснив, що по видаткових накладних № РН-0000453 від 31.08.11. та № РН-0000494 від 23.09.11. продукцію не отримував відповідач. До того, згідно залізничних накладних, доданих до позовної заяви отримувач продукції у залізничних накладних значиться ТОВ "ВО-СТОК". Відповідач немає ніякого відношення до поставки товару позивачем третій особі ТОВ "ВО-СТОК".

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Олександрія - Лідер" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-авто" (надалі відповідач) був укладений договір № 25.

Предметом договору є зобов'язання продавця поставити, а покупця отримати та оплатити продукцію. Найменування, марка, кількість, ціна та строки поставки погоджуються сторонами шляхом підписання специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.2 договору загальна вартість товару визначається специфікаціями та є вартістю договору.

Додатком №1 до договору №25 сторони погодили специфікацію №1 на поставку продукції на загальну суму 14000,00грн.

Відповідно розділу 5 договору умови сплати вартості продавцем партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця та дата сплати вартості товару обговорюється у специфікаціях.

Товар вважається поставлений продавцем й прийнятий покупцем на підставі видаткових та податкових накладних (п.6.1 договору).

Відповідальність сторін передбачена розділом 6 договору, а саме: за невиконання зобов'язань або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання) сторони несуть відповідальність визначену договором та діючим законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2011р. Якщо за 10 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.

05.12.2013р. позивачем направлено відповідачу письмову вимогу про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 13.12.2013р. згідно поштового повідомлення про вручення, однак залишив її без відповіді та без задоволення.

На виконання умов договору №25 від 15.06.2011р. позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 159706,00грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, наявними в матеріалах справи та не заперечується відповідачем у відзиві (а.с. 166-168) та його представником у засіданні суду.

Відповідач отриману продукцію на суму 159706,00грн. оплатив частково, а саме: в сумі 154482,00грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи в суді становить 5224,00грн. (159706,00грн. - 154482,00грн.).

Оскільки позивач просив стягнути із відповідача борг в сумі 41891,60грн., то суд відмовляє в позові в частині стягнення боргу в сумі 36667,60грн., тому що вимоги в цій частині є безпідставними.

.Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших в'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в сумі 5224,00грн., оскільки вимоги в цій частині підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства, і відмовляє в позові у частині стягнення боргу в сумі 36667,60грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів в повному обсязі обставини, на які посилався в позові, зокрема, щодо поставки продукції відповідачу по видаткових накладних №РН-0000453 від 31.08.2011р. на суму 19474,00грн та № РН-0000494 від 23.09.2011р. на суму 17193,60грн, всього на суму 36667,60грн. Його доводи спростовуються і залізничними накладними, в яких отримувач продукції не відповідач по справі, а ТОВ „ВО-СТОК".

Відповідач теж не спростував позов у повному обсязі, визнав борг в сумі 5224,00грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволеного позову.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32, 33, 43, 44, 49, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд-авто" (пл. Катерининська, буд. 4, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 35565338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Олександрія - Лідер" (вул Вокзальна, 4, смт. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська область, 26555, код ЄДРПОУ 24712076):

- 5224,00грн. - основного боргу,

- 227,83 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення боргу в сумі 36667,60грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 23 травня 2014р.

Суддя Брагіна Я.В.