Рішення

від 26.05.2014 по справі 927/449/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

20 травня 2014р. справа №927/449/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»,

вул.Артема,15, м. Київ, 04053 (м. Чернігів, вул.Гетьмана Полуботка,17)

До відповідача: Підприємства «Укрпром» Чернігівської обласної організації інвалідів,

вул.Комсомольська,23, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 71 428грн. 71коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Пригара А.В. представник довіреність №13-11-11805 від 17.09.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії №02/2004/980-КЛ/255 від 13.07.2004р. в сумі 71428,71грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 20.03.2014р. заборгованість відповідача становить 71428,71грн., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту в сумі 23337,95грн., залишок по нарахованим відсоткам в сумі 40130,35грн., пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 1525,39грн., пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 2511,46грн., індекс інфляції за період простроченої заборгованості в сумі 3923,56грн.

Представник позивача в судовому засіданні 07.05.2014р. надав клопотання від 07.05.2014р. за №62-12/3/1/25/1066 про залучення документів до матеріалів справи, у тому числі письмового пояснення від 06.05.2014р. №62-12/3/1/25/1055, клопотання задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

У поданому письмовому поясненні позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, у зв'язку з чим позивач вважає, що має право стягнути з відповідача заборгованість станом на 20.03.2014р. в загальному розмірі 71 428,71грн., яка складається з заборгованості по кредиту у сумі 23337,95грн., нарахованих відсотків за період з 21.07.2004р. по 19.03.2014р. у сумі 40130,35грн., пені за прострочення сплати кредиту за період з 19.09.2013р. по 19.03.2014р. у сумі 1525,39грн., пені за прострочення сплати відсотків за період з 19.09.2013р. по 19.03.2014р. у сумі 2511,46, індекс інфляції за прострочення сплати кредиту за період з 01.03.2011р. по 28.02.2014р. у сумі 1750,35грн., індекс інфляції за прострочення сплати відсотків за період з 01.03.2011р. по 28.02.2014р. у сумі 2173,21грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання №62-12/3/1/25/1137 від 20.05.2014р. про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання №62-12/3/1/25/1172 від 19.05.2014р. про залучення документів до матеріалів справи, в т.ч. додаткових пояснень, клопотання задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

У додаткових поясненнях позивач навів підстави видачі відповідачу грошових коштів в сумі 24637,95грн., визначив дати та суми сплачених відповідачем відсотків, зазначив про допущені арифметичні помилки у розрахунку заборгованості за кредитним договором при нарахуванні заборгованості по відсоткам за користування кредитом, навів розрахунки пені та інфляційних нарахувань за прострочку сплати кредиту та відсотків, також зазначив, що відсутність частини документів первинного бухгалтерського обліку щодо видачі та сплати кредиту обумовлюється закінченням строків їх зберігання.

Відповідач відзив на позов не надав, повноваженого представника в судові засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження у справі від 02.04.2014р. та про відкладення розгляду справи від 09.04.2014р., направлені на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (м. Чернігів, вул.Комсомольська,23), повернулися до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання. Ухвала про відкладення розгляду справи від 09.04.2014р. повторно направлена на адресу відповідача та ухвала про відкладення розгляду справи від 07.05.2014р. повернулися до суду з відміткою відділу поштового зв'язку - неповна адреса.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 01.04.2014р. значиться підприємство «Укрпром» Чернігівської обласної організації інвалідів, ідентифікаційний код 32095161, місцезнаходження юридичної особи: м. Чернігів, вул.Комсомольська, 23, дата державної реєстрації юридичної особи: 21.08.2002р., прізвище, ім'я, по батькові керівника юридичної особи: відомості відсутні, місцезнаходження реєстраційної справи: реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області; дані про юридичну особу - не підтверджені.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (htth:// search.irc.qov.ua/edr.html) підприємство «Укрпром» Чернігівської обласної організації інвалідів, ідентифікаційний код 32095161, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Комсомольська, 23 не перебуває в процесі припинення, свідоцтво про державну реєстрацію недійсне, відомості про юридичну особу не підтверджено; громадська організація - Чернігівська обласна організація інвалідів ідентифікаційний код 25623222, місцезнаходження м. Чернігів, вул. Воровського буд.5 кв.5, відомості про юридичну особу не підтверджено.

Ухвали про відкладення розгляду справи від 09.04.2014р., від 07.05.2014р. направлені на адресу громадської організації Чернігівська обласна організація інвалідів повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Згідно поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 09.04.2014р. значиться підприємство «Укрпром» Чернігівської обласної організації інвалідів, ідентифікаційний код 32095161; місцезнаходження юридичної особи: м. Чернігів, вул.Комсомольська, 23; дата державної реєстрації юридичної особи: 21.08.2002р.; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: відомості відсутні, місцезнаходження реєстраційної справи: реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області; дані про юридичну особу - не підтверджені.

Відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Судом надсилались відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною в позовній заяві, яка є адресою державної реєстрації відповідача, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Судом було вжито всі заходи щодо належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але відповідач витребувані судом документи не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача в судовому засіданні 20.05.2014р. подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі значиться Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ідентифікаційний код 20025456, місцезнаходження вул. Артема,15, м. Київ.

У відповідності до ч. 1 ст.202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну бо припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

13.07.2004р. між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є позивач згідно п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», державну реєстрацію якого проведено 15.01.2013р., номер запису 10741050116002619, та Підприємством «Укрпром» Чернігівської обласної організації інвалідів (відповідачем у справі) укладено договір кредитної лінії №02/2004/980-КЛ/255 (надалі - договір).

Відповідно до п.п.1.1.-1.3. договору банк (позивач у справі) відкриває позичальнику (відповідачу у справі) кредитну лінію в сумі 35000,00грн. терміном на 24 місяці з 13.07.2004р. по 12.07.2006р. Кредит надається зі сплатою 22,7 % річних. Ціль кредитування - організація і проведення робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів.

19.08.2004р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору кредитної лінії №02/2004/980-КЛ/255 від 13.07.2004р., якою внесли зміни до п.1.1 договору, зазначивши, що банк (позивач у справі) відкриває позичальнику (відповідачу у справі) кредитну лінію в сумі 25000,00грн. терміном на 24 місяці з 15.07.2004р. по 12.07.2006р.

Відповідно до п.2.1. в редакції додаткової угоди №1 від 19.08.2004р. в якості забезпечення своєчасного повернення кредиту, виплати процентів за користування кредитом, а також можливої пені і штрафних санкцій, позичальник надає банку основні засоби (два деревообробних станка) заставною вартістю 49340грн., які знаходяться на балансі позичальника.

У п.4 додаткової угоди №1 від 19.08.2004р. сторони зазначили, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору кредитної лінії №02/2004/980-КЛ/255 від 13.07.2004р. і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного розрахунку позичальника з банком.

Згідно п.3.1. договору банк зобов'язаний надати кредитні кошти окремими траншами в межах відкритої кредитної лінії з позичкового рахунку №20651000789001, відкритого в ВАТ КБ «Надра» Чернігівське РУ МФО 353627 на протязі 1 банківського дня з моменту подачі позичальником заявки, платіжних документів, при виконанні позичальником умов п.3.3. договору, шляхом оплати платіжних документів або перерахування на розрахунковий рахунок позичальника.

Відповідно до п.3.3. позичальник зобов'язаний застрахувати об'єкт застави на корить банку.

Згідно п.3.4 договору позичальник зобов'язаний надати банку до 12 години робочого дня, в якому планується видача кредитних коштів, письмову заявку на видачу кредитних коштів, в межах відкритої лінії, із зазначенням суми, строків і мети, з доданням посвідчених копій документів, які підтверджують необхідність у конкретному платежі. У випадку надання письмової заяви про видачу кредитних коштів після 12 години робочого дня, банк надає позичальнику кредитні кошті на наступний робочий день.

Позивачем до матеріалів справи подано копії договорів добровільного страхування майна юридичних осіб №213-60100002 від 30.07.2004р. та №213-60100085 від 30.07.2005р., які підписані між страховиком - закрите акціонерне товариство страхова компанія «Арма», страхувальником - підприємство «Укрпром» Чернігівської обласної організації інвалідів, вигодонабувачем - ВАТ КБ «Надра». Об'єктом страхування за умовами вказаних договорів є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме виробниче обладнання, згідно переліку, наведеному в договорі застави №2472 від 20.07.2004р.

Як вбачається із наданих позивачем до матеріалів справи виписок з позичкового рахунку №2065100078901, відкритого в Чернігівській філії АКБ «Надра», МФО 353627, за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р. на виконання умов договору кредитної лінії №02/2004/980-КЛ/255 від 13.07.2004р. позивач надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 24637,95грн., а саме: 5000,00грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підприємства №26008000789001 відповідно до заяви відповідача від 21.07.2004р., що підтверджується меморіальним ордером №NL-12 від 21.07.2004р.; 188,00грн. шляхом перерахування 21.07.2004р. коштів на розрахунковий рахунок №26009001000080 як «оплата за радіотелефон рах 1831 від 21.07.04 пдв 31,33», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р.; 244,00грн. шляхом перерахування 21.07.2004р. коштів на розрахунковий рахунок №2600730418600 як «оплата за мобільний телефон рах 717 від 21.07.04 пдв 40,67», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р.; 399,00грн. шляхом перерахування 21.07.2004р. коштів на розрахунковий рахунок №26008526 як «оплата за підключення рах 000765174 від 21.07.04 особ рах 1, 10954788 пдв 66,50», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р.; 990,00грн. шляхом перерахування 21.07.2004р. коштів на розрахунковий рахунок №260093702 як «оплата за світильники рах 1 від 21.07.04 без пдв», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р.; 5500,00грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок №292438255001701 як «оплата за обладнання для СТО рах 24, 3 від 20.07.04 пдв 916,67» згідно платіжного доручення №2 від 22.07.2004р.; 126,00грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок №26003000367 «за експертну оцінку обладнання рах 33 від 9.07.04 пдв 21» згідно платіжного доручення №4 від 22.07.2004р.; 550,00грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок 26009935013150 як «оплата за послуги по ремонту та регулюванню стенда рах 951 від 22.07.04 без пдв» згідно платіжного доручення №8 від 23.07.2004р.; 1007,91грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок №2600647 як «оплата за обладнання для СТО рах 18 від 23.07.04 пдв 167,99» згідно платіжного доручення №9 від 23.07.2004р.; 3000,00грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок №26008000789001 відповідно до заяви відповідача від 28.07.2004р., що підтверджується меморіальним ордером № NL-2 від 29.07.2004р.; 30,01грн. шляхом перерахування коштів 29.07.2004р. на розрахунковий рахунок №26008596 «за рекламне оголошення рах 0002671 від 22.07.04 без пдв податок на рекламу 0,5% 0,15», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р. і копією платіжного доручення №11 від 29.07.2004р.; 425,00грн. шляхом перерахування коштів 29.07.2004р. на розрахунковий рахунок №61111800406005 як оплата «комісії за оформлення та надання кредиту зг договору 02/2004-980 кл 255 від 13.07.04 без пдв», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р. і копією платіжного доручення №10 від 29.07.2004р.; 2000,00грн. шляхом перерахування коштів 29.07.2004р. на розрахунковий рахунок №29243825501701 як «оплата за обладнання для сто рах 31, 3 від 28.07.04 пдв 333,33», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р. і копією платіжного доручення №12 від 29.07.2004р.; 258,00грн. шляхом перерахування коштів 30.07.2004р. на розрахунковий рахунок №265019800737 як оплата «страховий внесок зг договору 231, 60100002 від 30.07.04 без пдв» згідно платіжного доручення №12 від 30.07.2004р.; 3000,00грн. шляхом перерахування коштів 05.08.2004р. на розрахунковий рахунок №26008000789001 відповідно до заяви відповідача від 05.08.2004р., що підтверджується меморіальним ордером № NL-5 від 05.08.2004р.; 1500,00грн. шляхом перерахування коштів 11.08.2004р. на розрахунковий рахунок №26008000789001 відповідно до заяви відповідача від 11.08.2004р., що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р.; 70,03грн. шляхом перерахування коштів 17.08.2004р. на розрахунковий рахунок №26008596 як оплата «за рекламне оголошення раз 0002671 від 22.07.04 0001887 від 16.07.04 сума без пдв 69,68 податок на рекламу», що підтверджується випискою по рахунку станом на 06.05.2014р. за період з 21.07.2004р. по 19.08.2004р. і копією платіжного доручення №14 від 17.08.2004р., меморіальним ордером №1 від 17.08.2004р.; 350,00грн. шляхом перерахування коштів 19.08.2004р. на розрахунковий рахунок №26008000789001 відповідно до заяви відповідача від 19.08.2004р., що підтверджується меморіальним ордером № NL-2 від 19.08.2004р.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Відповідно до п.3.8 договору позичальник зобов'язаний забезпечити повне повернення кредиту і процентів по кредитній лінії в строк до 12.07.2006р. (строк зарахування коштів на рахунок), а також сплату можливої пені і штрафних санкцій. Погашення кредиту відбувається шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №260651000789001 в ВАТ КБ «Надра» Чернігівське РУ МФО 353627.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно п.3.7 договору позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячне погашення процентів по кредитній лінії в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20684000789001 відкритий в ВАТ КБ «Надра» Чернігівське РУ МФО 353627.

Відповідно до п.7.1 договору проценти по кредиту нараховуються на фактичні залишки заборгованості по кредиту за фактичний час користування кредитом щомісячно з першого по останній день календарного місяця включно (розрахунковий період) на протязі всього строку дії договору. При розрахунку плати за користування кредитом приймається рік 360 днів, в місяці враховується фактична кількість календарних днів. Залишок процентів за неповний розрахунковий період враховується одночасно з погашенням кредиту.

За умовами пункту 4.10. договору у випадку несвоєчасного погашення кредиту та/або відсотків по ньому банк має право самостійно, без додаткового погодження з позичальником, списати грошові кошти з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, на погашення простроченої заборгованості по кредиту та/або відсоткам по ньому згідно відповідного наказу з примусової оплати боргового зобов'язання.

У п.7.2 договору сторони визначили, що кошти, які надходять для погашення простроченої заборгованості по кредиту та/або відсоткам по ньому направляються в першу чергу для погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, потім по штрафу та пені, сума, що залишилася направляється на погашення заборгованості по кредиту.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи та поданий позивачем розрахунок, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково сплативши 14.08.2006р. в рахунок погашення кредиту 1300,00грн., що підтверджується матеріалами справи - випискою з особового рахунку відповідача №2067300789001.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача по кредиту на день розгляду справи становить 23337,95грн., що підтверджується матеріалами справи, не спростовується відповідачем та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивачем, з врахуванням поданого нового розрахунку та письмових пояснень щодо допущених арифметичних помилок при здійсненні щомісячних нарахувань відсотків, визначено заборгованість відповідача по нарахованих відсоткам за період з 21.07.2004р. по 19.03.2014р. у сумі 40130,20грн. У поданих додаткових поясненнях та розрахунку заборгованості по відсотках за користування кредитом позивач зазначає, що за період з 21.07.2004р. по 19.03.2014р. позичальнику було нараховано до сплати 52460,07грн. відсотків з розрахунку 22,7% річних, що з 21.07.2004р. по 19.03.2014р. позичальником було сплачено 12329,87грн. по нарахованим відсоткам.

Суд, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок відсотків за період користування кредитом з 21.07.2004р. по 19.03.2014р., доходить висновку, що за вказаний період відповідач зобов'язаний був сплатити відсотки в сумі 52460,07грн.

Як вбачається з наданих позивачем виписок із рахунку №20684000789001, відповідачем за період з 21.07.2004р. по 19.03.2014р. було сплачено позивачу 12329,87грн. відсотків, а саме: 09.08.2004р. - 102,27грн.; 09.09.2004р. - 459,90грн.; 08.10.2004р. - 466,07грн.; 09.11.2004р. - 481,60грн.; 10.12.2004р. - 466,07грн.; 10.01.2005р. - 481,60грн.; 10.02.2005р. - 481,60грн.; 10.03.2005р. - 435,00грн.; 11.04.2005р. - 481,60грн.; 11.05.2005р. - 466,07грн.; 11.06.2005р. - 481,60грн.; 11.07.2005р. - 466,07грн.; 10.08.2005р. - 481,60грн.; 12.09.2005р. - 481,60грн.; 10.10.2005р. - 466,07грн.; 11.11.2005р. - 481,60грн.; 12.12.2005р. - 466,07грн.; 12.01.2006р. - 481,60грн.; 13.02.2006р. - 481,60грн.; 10.03.2006р. - 435,00грн.; 11.04.2006р. - 481,60грн.; 06.05.2006р. - 466,07грн.; 13.06.2006р. - 481,60грн.; 11.07.2006р. - 466,07грн.; 08.08.2006р. - 481,60грн.; 11.09.2006р. - 466,86грн.; 11.10.2006р. - 441,48грн.

Заборгованість по відсотках за період користування кредитом з 21.07.2004р. по 19.03.2014р. становить 40130,20грн.

Дослідивши подані документи та наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача по відсотках за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 40130,20грн., що відповідачем фактично не оплачені відсотки за користування кредитом з 01.10.2006 року.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.5.1. договору встановили, що за несвоєчасне погашення кредиту чи/або відсотків по ньому позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки від простроченої суми за кожний день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати кредиту за період з 19.09.2013р. по 19.03.2014р. у сумі 1525,39грн., пеню за прострочення сплати відсотків за період з 19.09.2013р. по 19.03.2014р. у сумі 2511,46грн.

Оскільки п.5.1 договору визначено порядок нарахування пені, а не період нарахування пені за прострочку повернення кредитних коштів, і остаточний строк повернення кредиту сторонами визначено 12.07.2006р., відповідно право нарахування пені виникло з 13.07.2006р. і припинилось 13.01.2007р., згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, позивачем безпідставно нарахована пеня в сумі 1525,39грн. за прострочку повернення кредиту за період з 19.09.2013р. по 19.09.2014р., оскільки нарахування пені припинилось 13.01.2007р., а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 1525,39грн. за прострочку повернення кредиту за період з 19.09.2013р. по 19.09.2014р. є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені у сумі 2511,46грн. за період з 19.09.2013р. по 19.03.2014р. за прострочення сплати відсотків та наведені позивачем письмові пояснення, згідно яких за прострочку сплати відсотків нарахованих за період з 01.10.2006р. по 31.08.2013р. в сумі 37 187,18грн. нараховано пеню за період з 19.09.2013р. по 10.10.2013р. в розмірі 282,00грн.; за прострочку сплати відсотків нарахованих за період з 01.10.2006р. по 30.09.2013р. в сумі 37 628,65грн. нараховано пеню за період з 11.10.2013р. по 11.11.2013р. в розмірі 434,82грн.; за прострочку сплати відсотків нарахованих за період з 01.10.2006р. по 31.10.2013р. в сумі 38 084,84грн. нараховано пеню за період з 12.11.2013р. по 10.12.2013р. в розмірі 398,83грн.; за прострочку сплати відсотків нарахованих за період з 01.10.2006р. по 30.11.2013р. в сумі 38 526,32грн. нараховано пеню за період з 11.12.2013р. по 10.01.2013р. в розмірі 431,28грн.; за прострочку сплати відсотків нарахованих за період з 01.10.2006р. по 31.12.2013р. в сумі 38 982,51грн. нараховано пеню за період з 11.01.2014р. по 10.02.2014р. в розмірі 436,39грн.; за прострочку сплати відсотків нарахованих за період з 01.10.2006р. по 31.01.2014р. в сумі 39 438,70грн. нараховано пеню за період з 11.02.2014р. по 11.03.2014р. в розмірі 413,01грн.; за прострочку сплати відсотків нарахованих за період з 01.10.2006р. по 28.02.2014р. в сумі 39 850,75грн. нараховано пеню за період з 12.03.2014р. по 19.03.2014р. в розмірі 115,12грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 174,10грн., оскільки позивачем безпідставно не враховані приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування пені, в даному випадку за прострочку сплати відповідачем відсотків, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, на час нарахування позивачем пені за період з 19.09.2013р. по 19.03.2014р. за прострочку сплати відсотків, нарахованих за період з 01.10.2006р. по 28.02.2013р. позивачем безпідставно не враховано факт припинення нарахування пені на заборгованість по сплаті відсотків на суму 34479,46грн. у відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, що за прострочку сплати відсотків за березень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.04.2013р. та припинилось 11.10.2013р.; за квітень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.05.2013р. та припинилось 11.11.2013р.; за травень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.06.2013р. та припинилось 11.12.2013р.; за червень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.07.2013р. та припинилось 11.01.2014р.; за липень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.08.2013р. та припинилось 11.02.2014р.; за серпень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.09.2013р. та припинилось 11.03.2014р.; за вересень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.10.2013р.; за жовтень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.11.2013р.; за листопад 2013 року право нарахування пені виникло з 11.12.2013р.; за грудень 2013 року право нарахування пені виникло з 11.01.2014р.; за січень 2014 року право нарахування пені виникло з 11.02.2014р.; за лютий 2014 року право нарахування пені виникло з 11.03.2014р.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що за прострочку сплати відсотків за період з 19.09.2013р. по 10.12.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 20,25грн. від суми заборгованості 2707,72грн. по сплаті відсотків нарахованих за березень-серпень 2013 року; за період з 11.10.2013р. по 11.11.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 30,69грн. від суми заборгованості 2693,00грн. по сплаті відсотків нарахованих за квітень-вересень 2013 року; за період з 12.11.2013р. по 10.12.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 27,97грн. від суми заборгованості 2707,72грн. по сплаті відсотків нарахованих за травень-жовтень 2013 року; за період з 11.12.2013р. по 10.01.2014р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 29,73грн. від суми заборгованості 2693,00грн. по сплаті відсотків нарахованих за червень-листопад 2013 року; за період з 11.01.2014р. по 10.02.2014р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 29,90грн. від суми заборгованості 2707,72грн. по сплаті відсотків нарахованих за липень-грудень 2013 року; за період з 11.02.2014р. по 11.03.2014р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 27,97грн. від суми заборгованості 2707,72грн. по сплаті відсотків нарахованих за серпень 2013р.-січень 2014р.; за період з 12.03.2014 по 19.03.2014р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 7,59грн. від суми заборгованості 2663,57грн. по сплаті відсотків нарахованих за вересень 2013р.-лютий 2014р., а всього у сумі 174,10грн.

Врешті стягнення пені за прострочку сплати відповідачем відсотків позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просив стягнути з відповідача індекс інфляції за прострочення сплати кредиту за період з 01.03.2011р. по 28.02.2014р. у сумі 1750,35грн., індекс інфляції за прострочення сплати відсотків за період з 01.03.2011р. по 28.02.2014р. у сумі 2173,21грн.

На вимогу суду позивачем було надано розрахунок індексу інфляції з врахуванням індексів дефляції за період нарахування відповідачу суми інфляційних за час прострочення сплати кредиту та відсотків за користування кредитом.

Дослідивши подані позивачем розрахунки індексу інфляційних, враховуючи наявність дефляції за певні місяці у періоді нарахування, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції за прострочення сплати кредиту підлягають задоволенню частково в сумі 863,50грн. за період з 01.03.2011р. по 28.02.2014р., в частині стягнення інфляції за прострочення сплати відсотків в сумі 1048,16грн. за період з 01.03.2011р. по 28.02.2014р. В решті позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляції за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати відсотків задоволенню не підлягають, оскільки при заявленні позовних вимог позивачем безпідставно не були враховані показники дефляції за період з 01.03.2011р. по 28.02.2014р.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 23337,95грн., в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 40130,20грн., в частині стягнення пені за прострочення сплати відсотків в сумі 174,10грн., в частині стягнення індексу інфляції за прострочення сплати кредиту в сумі 863,50грн., в частині стягнення індексу інфляції за прострочення сплати відсотків в сумі 1048,16грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1676,73грн судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства «Укрпром» Чернігівської обласної організації інвалідів (вул.Комсомольська,23, м. Чернігів, ідентифікаційний код 32095161, банківські реквізити невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (вул.Артема,15, м. Київ, ідентифікаційний код 20025456, банківські реквізити неповідомлені) 23337грн.95коп. заборгованості по кредиту, 40130грн.20коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 174грн.10коп. пені за прострочення сплати відсотків, 863грн.50коп. індексу інфляції за прострочення сплати кредиту, 1048грн.16коп. індексу інфляції за прострочення сплати відсотків, 1676грн.73коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 26.05.2014р.

Суддя Н.Ю.Книш