Постанова

від 20.05.2014 по справі 805/2983/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа №805/2983/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09-50 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Ферріт», м. Дружківка

до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2014 року № 000062200

за участю представників:

від позивача: Чумакова А.В. - за дов. від 26.02.2014р.

від відповідача: Городової Т.К. - за дов. від 17.02.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Ферріт» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2014 року № 000062200.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення, відсутність вироку суду в кримінальному провадженні, та зазначає, що податковий кредит сформований підприємством у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а посилання відповідача на безтоварність господарських операцій є безпідставним.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на досудове розслідування по кримінальному провадженню, під час якого директором підприємства, яким були підписані первинні документи позивача, надані свідчення про формальне складення первинних документів по господарським операціям, яких фактично не було та поставку товару контрагент позивача ТОВ ТПК «Астрея» фактично не здійснював. Також відповідач посилається на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 28 листопада 2013 року, якою директора позивача було передано на поруки у зв'язку із скоєнням злочину невеликої тяжкості та притягнення до кримінальної відповідальності вперше, та закрито кримінальне провадження.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Ферріт» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32737378, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Дружківка, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 06093616 .

З 18 по 25 червня 2013 року відповідачем була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Астрея» за період з 1 березня 2012 року по 31 липня 2012 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 3 липня 2013 року № 465/2200/32737378 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2014 року № 000062200 відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 899931 грн., в тому числі за основним платежем 599954 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 299977 грн. за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

За висновком акту перевірки, податковий кредит, що був задекларований позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2012 року - липень 2012 року сформований підприємством за рахунок обсягів придбання по безтоварних операціях, про що зазначено в матеріалах по досудовому розслідуванню по кримінальному провадженню № 32013050390000033; позивачем завищено податковий кредит у розмірі 599954 грн. (березень 2012 року на 63461 грн., квітень 2012 року на 131920 грн., травень 2012 року на 141906 грн., червень 2012 року на 153390 грн., липень 2012 року на 109277 грн.) за рахунок здійснення операцій, які відбувалися без мети реального настання правових наслідків.

Судом встановлено, що між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Астрея» як постачальником був укладений договір поставки від 16 листопада 2011 року № ДП-006/11/11, строк дії якого до 31 грудня 2012 року. Договір з боку покупця підписаний директором ТОВ «ТБ «Ферріт» ОСОБА_3, з боку постачальника - директором ТОВ «ТПК «Астрея» ОСОБА_4 За період з 1 березня 2012 року по 31 липня 2012 року ТОВ «ТПК «Астрея» на адресу позивача були виписані податкові накладні за підписом директора ТОВ «ТПК «Астрея» ОСОБА_4 на загальну суму 599953 грн. 63 коп. згідно з договором поставки від 16 листопада 2011 року № ДП-006/11/11, а саме від 16 березня 2012 року № 39 та № 40, від 23 березня 2012 року № 63, від 28 березня 2012 року № 72, від 30 березня 2012 року №№ 82, 83, 84, від 9 квітня 2012 року № 22, від 17 квітня 2012 року № 45, від 19 квітня 2012 року № 53 та № 54, від 20 квітня 2012 року № 59 та № 60, від 26 квітня 2012 року № 79 та № 80, від 28 квітня 2012 року № 88 та № 89, від 4 травня 2012 року № 7, від 7 травня 2012 року № 8, від 8 травня 2012 року № 16, від 21 травня 2012 року № 53, від 24 травня 2012 року № 62 та № 63, від 28 травня 2012 року № 74 та № 75, від 29 травня 2012 року № 80, від 31 травня 2012 року № 98, від 6 червня 2012 року № 7, від 7 червня 2012 року № 15 та № 16, від 15 червня 2012 року № 48 та № 53, від 21 червня 2012 року № 73, від 25 червня 2012 року №№ 81, 82, 83, від 26 червня 2012 року № 84, від 25 червня 2012 року № 83, від 26 червня 2012 року № 94, від 2 липня 2012 року № 1, від 3 липня 2012 року № 5, від 5 липня 2012 року №№ 15, 16, 17, від 9 липня 2012 року № 25, від 12 липня 2012 року № 39, від 16 липня 2012 року № 54, від 17 липня 2012 року № 56 та № 62, від 18 липня 2012 року № 71 та № 72, від 24 липня 2012 року № 89 та № 90, від 26 липня 2012 року № 98, від 30 липня 2012 року № 110, від 31 липня 2012 року № 119. Розрахунки здійснювалися шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Абзац перший пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проаналізувавши норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Суд зазначає, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість господарські операції мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дружківським міським судом Донецької області ухвалою від 28 листопада 2013 року було закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 (директора ТОВ «ТБ «Ферріт») за частиною 1 статті 212, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України та ОСОБА_3 переданий на поруки трудового колективу ТОВ «ТБ «Ферріт» строк на 1 рік. Дана ухвала набрала законної сили 5 грудня 2013 року. Суд приймає посилання позивача на те, що тільки вирок суду в кримінальному провадженні має обов'язкову силу для адміністративного суду відповідно до статті 72 КАС України. Одночасно, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, ухвалою Дружківського міського суду від 28 листопада 2013 року встановлено, що згідно з проведеним досудовим розслідуванням в період з березня 2012 року по липень 2012 року ТОВ «ТПК «Астрея» фактично не поставляло та не відвантажувало на адресу ТОВ «ТБ «Ферріт» товару, але оформлювало недостовірними первинними бухгалтерськими документами (рахунки-фактури, видаткові накладні) неіснуючі (вигадані) господарські операції з дотриманням та відображенням усіх необхідних для оформлення документів процедур і реквізитів підприємства-постачальника ТОВ «ТПК «Астрея», після чого такі недостовірні бухгалтерські документи передавалися директору ТОВ «ТБ «Ферріт» ОСОБА_3 з метою необґрунтованого формування в податковому обліку та документах податкової звітності податкового кредиту. В результаті умисних злочинних дій директора ТОВ «ТБ «Ферріт» ОСОБА_3 не сплачено до бюджету податку на додану вартість за період з березня по липень 2012 року в сумі 599954 грн. Зазначені обставини підтверджені показаннями свідків в рамках проведення досудового слідства по кримінальному провадженню: ОСОБА_4 (директор ТОВ «ТПК «Астрея»), протокол допиту від 24 квітня 2013 року, ОСОБА_5, протокол допиту від 30 квітня 2013 року, а також показаннями ОСОБА_3, протокол допиту підозрюваного від 25 вересня 2013 року. Копії зазначених протоколів надіслані відповідно до ухвали суду від 8 квітня 2014 року Відділом кримінальних розслідувань СУФР Державної податкової інспекції у м. Краматорську. Згідно з ухвалою Дружківського міського суду від 28 листопада 2013 року ОСОБА_3 (як директор ТОВ «ТБ «Ферріт») скоїв злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся, вперше притягається до кримінальної відповідальності, від колективу ТОВ «ТБ «Ферріт» надійшло клопотання про передачу на поруки ОСОБА_3 трудовому колективу, у зв'язку із чим кримінальне провадження закрито.

Суд зазначає, що закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами та підставами стосовно колишнього директора ТОВ «ТБ «Ферріт» ОСОБА_3 не спростовує здійснення підприємством (позивачем) із контрагентом ТОВ «ТПК «Астрея» фіктивних господарських операцій із формальним складенням документів бухгалтерського та податкового обліку за відсутності фактичної поставки товару. Суд також зазначає, що у позивача в наявності є лише формально складені документи (договір, видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури) та рух грошових коштів, однак не надано жодного доказу фактичної наявності та переміщення товару, отриманого від ТОВ «ТПК «Астрея». Судом враховується, що як колишній директор ТОВ «ТБ «Ферріт» ОСОБА_3, так і директор ТОВ «ТПК «Астрея» ОСОБА_4, що підписували всі документи бухгалтерського та податкового обліку в період з березня по липень 2012 року, підтвердили в своїх показаннях згідно з протоколами допиту, що відображено і в ухвалі суду від 28 листопада 2013 року, фіктивність здійснених господарських операцій за наведені податкові періоди, та зміна в наступному керівництва підприємства (у лютому 2014 року) не свідчить про їх реальне здійснення.

Суд також зазначає, що наявність задекларованих показників у податковій звітності за спірні податкові періоди не посвідчують фактичне здійснення господарських операцій. Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази за сукупністю, суд вважає підтвердженим факт відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТПК «Астрея» в період з березня по липень 2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд не приймає посилання позивача на видаткові накладні, довіреності, податкові накладні, які надані суду на підтвердження подальшої реалізації товару, з огляду на те, що під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини відсутності фактичної поставки товару з боку ТОВ «ТПК «Астрея» позивачу в період з березня по липень 2012 року, а отже саме цей товар не міг бути реалізований третім особам.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Сплачений судовий збір у розмірі 4872 грн. платіжним дорученням від 27 лютого 2014 року залишається за позивачем.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Ферріт» до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2014 року № 000062200 відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 травня 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 23 травня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.