Постанова

від 21.05.2014 по справі 812/3084/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3084/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі судового засідання: Запорожцевій І.В.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення податкового боргу в сумі 118 718,60грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства фірма «Боско» в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з боржника суми податкового боргу в розмірі 118 718,60грн., що складається з суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 16069,72грн, з податку на прибуток в сумі 67188,38грн., з орендної плати за землю в сумі 35460,50грн. Вказаний борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання визначеного у податкових деклараціях та в податкових повідомленнях рішеннях прийнятих податковою інспекцією. З метою стягнення суми податкового боргу податковим органом були здійснені відповідні заходи, а саме направлено податкову вимогу №Ю-300 від 30.09.2011, однак вони не призвели до позитивного результату.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 20 травня 2014 року клопотання відповідно до якого просив провести розгляд справи за відсутності представника податкового органу, додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 35 КАС України належним чином, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство фірма «Боско» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області. (а.с.8) Матеріалами справи підтверджується що відповідач в якості платника податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області. (а.с.34)

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до вимог, встановлених розділом V Податкового кодексу України, ПП фірма «Боско» зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.35)

Відповідно до п.14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України)

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на прибуток.

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України ПП фірма «Боско» є платником податку на прибуток підприємства.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Частиною 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно із частиною 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (частина 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (частина 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Частиною 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов'язання відповідача як платника податку складається з:

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість №9036925740 від 20.06.2013 за період травень 2013 року в сумі 918,00грн. (а.с.9-10)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість №9052047395 від 20.08.2013 за період липень 2013 року в сумі 314,00грн. (а.с.11-12)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість №9059297346 від 20.09.2013 за період серпень 2013 року в сумі 212,00грн. (а.с.13-14)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість №9066476717 від 20.10.2013 за період вересень 2013 року в сумі 301,00грн. (а.с.15-16)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість №9075128510 від 20.11.2013 за період жовтень 2013 року в сумі 147,00грн. (а.с.17-18)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість №90828010007 від 20.12.2013 за період листопад 2013 року в сумі 19,00грн. (а.с.19-20)

- податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом у прийнятому податковому повідомленні - рішенні від 16 березня 2012 року №0000542301 на підставі акту перевірки 160/23-25365145 від 02.02.2012 з податку на додану вартість в сумі 58935,00грн. Рішення отримано 21.03.2012. (а.с.31)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на прибуток №9025561963 від 10.05.2012 за період, 1 квартал 2012 року в сумі 126,00грн. (а.с.21-22)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на прибуток №9047842085 від 09.08.2012 за період, півріччя 2012 року в сумі 324,00грн. (а.с.23-24)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на прибуток №9068186773 від 02.11.2012 за період, три квартали 2012 року в сумі 75,00грн. (а.с.25-26)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації з податку на прибуток №9087425287 від 11.02.2013 за період, три квартали 2012 року в сумі 83,00грн. (а.с.27-28)

- податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом у прийнятому податковому повідомленні - рішенні від 16 березня 2012 року №0000552301 на підставі акту перевірки 161/23-25365145 від 02.02.2012 з податку на прибуток в сумі 68930,00грн. Рішення отримано 21.03.2012. (а.с.31 зворотній бік)

- податкового зобов'язання визначеного у податковій декларації від 18.02.2013 №1300002468 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) яке складає 35460,00грн. (з орендної плати за землю) за період з березня по грудень 2014 року включно. (а.с.29-30)

Сторонами на час розгляду справи не надано до суду відомостей щодо оскарження податкових повідомлень - рішень від 16 березня 2012 року №0000542301 та №0000552301, від так вони вважаються узгодженими. Сума грошового зобов'язання, що визначена в рішеннях платником податку в добровільному порядку в повному обсязі не сплачена, що підтверджується матеріалами справи.

В порушення вимог пунктів 57.1 статті 57, пункту 152.1 і 152.9 статті 152 пункту 203.2 статті 203, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України ПП фірма «Боско» у визначені строки, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, з податку на додану вартість, з орендної плати за землю що визначено у податковій декларації, повністю не сплатило. Часткова сплата платником податку зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 777,28грн, з податку на прибуток в сумі 2349,62грн. підтверджується карткою особового рахунку (а.с.41-42,43-46).

З урахуванням наведеного сума заборгованості ПП фірма «Боско» з податку на додану вартість станом на час розгляду справи складає 16069,72грн., з податку на прибуток 67188,38грн., з орендної пати за землю 35460,50грн. (а.с.41-42,43-46,47-50)

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ДПІ в м. Сєвєродонецьку на адресу ПП фірма «Боско» було направлено податкову вимогу від 30.09.2011 №300 з повідомленням про податковий борг що утворився станом на 01 жовтня 2011 року в сумі 89264,32грн. (а.с.32)

Факту оскарження відповідачем вищезазначеної податкової вимоги судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою. Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги у суду на час розгляду справи не має.

Оскільки податкова вимога від 30.09.2011 №300, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 118 718,60грн., що складається з суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 16069,72грн, з податку на прибуток в сумі 67188,38грн., з орендної плати за землю в сумі 35460,50грн., який в добровільному порядку та в установлені строки підприємством не сплачений, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку що позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів є обґрунтований та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення податкового боргу в сумі 118 718,60грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірма «Боско» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренко,18 б, код 25365145) суму податкового боргу в розмірі 118 718,60грн. (сто вісімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 60 коп.), що складається з суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 16 069,72грн, (шістнадцять тисяч шістдесят дев'ять гривень 72 коп.) з податку на прибуток в сумі 67 188,38грн. (шістдесят сім тисяч сто вісімдесят вісім гривень 38 коп.), з орендної плати за землю в сумі 35 460,50грн. (тридцять п'ять тисяч чотириста шістдесят гривень 50 коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 22 травня 2014 року.

Суддя А.М. Каюда