Рішення

від 19.05.2014 по справі 922/1285/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 922/1285/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Так", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Клінкер Груп", м. Харків про стягнення 25598,98 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Так" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аск Клінкер Груп" про стягнення 25598,98 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу № 1209/06 від 17.09.2012 року щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 квітня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 квітня 2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.04.2014 року від представника позивача надійшло клопотання (факс, вх. № 13450) про відкладення розгляду справи, для надання часу з метою виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено судом; розгляд справи відкладено на 19.05.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.05.2014 року представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 16139, факс), у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу. В своїй заяві позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 4010,48 грн. суми штрафних санкцій, а саме 2136,81 грн. суми пені,1079,42 грн. суми штрафу, 384,09 грн. суми 3% річних та 410,16 грн. суми інфляційних витрат. Також у свої заяві позивач просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 19.05.2014 року представник позивача надав виписку з банківського рахунку (вх. № 16358, факс).

Суд, розглянувши заяву позивача про розгляд справи без участі представника позивача, вважає дану заяву такою, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, а тому задовольняє її.

Суд, дослідивши надану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 16139), зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача Сторонянським О.З., що діє на підставі довіреності № 11 від 26.03.2014 року, ця довіреність підписана Генеральним директором ТОВ "Атлас Так" Лєшек Т.Б.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача у судове засідання 19.05.2014 року не з'явився, не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.2014 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2014 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

17.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Так" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аск Клінкер - Груп" (відповідач) було укладено договір купівлі - продажу № 1209/06, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язується передати у власність відповідача товар - будматеріали та супутні товару, в тому числі вказані в прайс - листі, в асортименті та по цінам вказаним в накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а відповідач зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору ціна на товар на момент укладання цього договору вказується в прайс - листі, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору. Ціна на товар вказується в прайс - листі позивача та змінюється відповідно до п. 2 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка здійснюється на умовах самовивозу товару відповідачем зі складу позивача. Інші умови доставки товару погоджуються сторонами в додатках до даного договору, що становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за цим договором здійснюється відповідачем не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня отримання товару або попередньою оплатою.

Відповідно до п. 6.3 договору моментом оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 41406,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 97 від 17.05.2013 року на суму 41406,40 грн. (а.с. 14), в якому зазначена підстава договір № 1209/06 від 17.09.2012 року.

Вищезазначена видаткова накладна підписана обома сторонами та скріплена печатками.

Судом встановлено, що договір № 1209/06 від 17.09.2012 року, укладений між сторонами по справі, за своєю природою є договором поставки.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення п.6.1. договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не провів повної оплати товару в строки передбачені договором, а здійснив лише часткове погашення, у зв`язку із чим у відповідача утворився борг перед позивачем в сумі 21588,50 грн. (основна заборгованість), що стало причиною для звернення останнього до суду.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 16.05.2014 року позивачем було надано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, яка була прийнята судом до розгляду.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 384,09 грн. 3% річних та 410,16 грн. суми інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних в сумі 384,09 грн. та 410,16 грн. суми інфляційних витрат, заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 2136,81 грн. пені та 5% штрафу в сумі 1079,42 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2. договору за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідачем, позивач може вимагати від відповідача сплати штрафу у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару та пеню у розмірі 2% у день від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов`язання по оплаті.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару в сумі 1079,42 грн., розрахунок штрафу перевірені судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 2136,81 грн. та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахувань пені, у зв'язку з чим невірно нарахована пеня.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем нараховується пеня в період з 17.06.2013 року по 17.03.2014 року. Відповідно до норм діючого законодавства пеня нараховується з моменту прострочення грошового зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що відповідач 17.06.2013 року прострочив грошове зобов'язання за видатковою накладною № 97 від 17.05.2013 року.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Зважаючи на норму вказаної статті, а також враховуючи п. 6.1 договору, у відповідності до умов якого оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, що підтверджується видатковою накладною, а тому період нарахування пені за порушення відповідачем умов договору за видатковою накладною № 97 від 17.05.2013 року складає (з 17.06.2013 року по 17.12.2013 року) 183 дні, таким чином пеня за прострочення зобов`язання за договором складає 1440,81 грн. (яка нарахована на суму заборгованості 21588,50 грн.).

Щодо стягнення решти пені в сумі 696,00 грн., то суд приходить до висновку що вона нарахована позивачем необґрунтовано, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні, як безпідставно нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Враховуючи те, що зменшення позивачем розміру позовних вимог пов`язане з частковим задоволенням позову відповідачем, а також те, що позов задоволено частково, судовий у даній справі покладається на відповідача .

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Клінкер Груп" (61057, м. Харків, вул. Громадянська, 30, код ЄДРПОУ 33648621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Так" (79026, м. Львів, вул. Ак. Сахарова, 43, р/р 2600516208 у АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Львів, МФО 325570, код ЄДРПОУ 38244053) 384,09 грн. суми 3% річних, 410,16 грн. суми інфляційних витрат, 1440,81 грн. суми пені, 1079,42 грн. суми штрафу та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача пені в сумі 696,00 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 23.05.2014 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/1285/14