Рішення

від 20.05.2014 по справі 904/2103/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.14р. Справа № 904/2103/14

За позовом Комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 227"

про стягнення 270 539,58 грн. боргу за спожиту теплову енергію

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Синьогіна Я.В. за довіреністю №32 від 09.01.14р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 270 539,58 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

20.05.14р. Позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з Відповідача залишок боргу в розмірі 232 456,24 грн., пеню - 2 884,21 грн. та 3 % річних - 10 199,13 грн. Заява мотивована тим, що до порушення провадження у справі (01.04.14р.) Відповідач сплатив - 13 000,00 грн. й після порушення провадження у справі (30.04.14р.) - 12 000,00 грн., а всього 25 000,00 грн.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009р. Позивачем (теплопостачальною організацією) з Відповідачем (споживачем) укладено договір № 102/02-03 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір), за яким теплопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а той, у свою чергу, сплачувати за одержану теплову енергію за затвердженими тарифами у терміни передбачені цим договором (п. 1.1 Договору).

Порядок розрахунків сторони погодили у розділі 6 вказаного Договору та встановили, що обсяг відпущеної теплової енергії підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається на кожен місяць поставки теплової енергії.

Згідно з п. 6.6 Договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює з теплопостачальною організацією впродовж 5 днів з моменту отримання рахунку.

За даними Позивача, Відповідач, порушуючи договірні зобов'язання, за отриману теплову енергію розрахувався частково, у зв'язку з чим, на час звернення Позивачем з позовом, у Відповідача утворився борг за період з лютого 2013р. по лютий 2014р. у сумі 257 456,24 грн.

На обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи подано: Договір, акти про постачання теплової енергії, рахунки, тощо. Надані документи свідчать про подачу теплової енергії на спірний об'єкт у спірний період.

За несвоєчасну оплату наданих послуг теплопостачальна організація, на підставі п.7.2.4 Договору, нарахувала Відповідачеві пеню у розмірі 2 884,21 грн. за період з 13.05.13р. по 28.03.14р.

Крім того, на прострочений борг Відповідача нараховані 3 % річних - 10 199,13 грн. за період з 12.03.12р. по 28.03.14р.

20.05.14р. Позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з Відповідача залишок боргу в розмірі 232 456,24 грн., пеню - 2 884,21 грн. та 3 % річних - 10 199,13 грн. Заява мотивована тим, що до порушення провадження у справі (01.04.14р.) Відповідач сплатив - 13 000,00 грн. й після порушення провадження у справі (30.04.14р.) - 12 000,00 грн., а всього 25 000,00 грн.

Несвоєчасні розрахунки стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірний Договір за своїм змістом є договором енергопостачання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Беручи до уваги часткову оплату Відповідачем за одержані послуги, суд вважає, що провадження у частині вимог про стягнення з Відповідача 12 000,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки оплата проведена 30.04.14р. Вимоги про стягнення з Відповідача 13 000,00 грн. боргу задоволенню не підлягають, оскільки вказана сума сплачена Відповідачем до звернення Позивачем з позовом до суду.

Перевіривши розрахунок Позивача, господарським судом встановлено, що розрахунок пені проведено невірно, оскільки його розраховано за період 185 і 184 дні, тобто більше ніж за пів року. За перерахунком суду пеня з простроченої суми становить 2 877,38 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 232 456,24 грн. - основного боргу, 2 877,38 грн. - пені, 10 199,13 грн. - 3 % річних; провадження у частині вимог про стягнення з Відповідача 12 000,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 227", 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Янтарна, буд.79, корп.6 (код 23076276) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-б (код 36639101) 232 456,24 грн. - основного боргу, 2 877,38 грн. - пені, 10 199,13 грн. - 3 % річних, 5 150,64 грн. - судового збору.

Провадження у частині вимог про стягнення з Відповідача 12 000,00 грн. - припинити.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане