Рішення

від 19.05.2014 по справі 916/831/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 916/831/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Данілова Л.В. за довіреністю № 01-36/32 від 09.01.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/831/14:

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача: Малого багатопрофільного підприємства „Браун Бір Сервіс Компані ЛТД"

про стягнення 33871,75 грн., -

в с т а н о в и в :

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) звернуся до малого багатопрофільного підприємства „Браун Бір Сервіс Компані ЛТД" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення неустойки посилаючись на наступне.

Відповідачеві (далі - Орендар) згідно договору оренди № 595/А/3 від 31.01.2005 року укладеним з Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (далі - Орендодавець), надано в строкове платне користування об'єкт комунальної власності - нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 23,8 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. М.Арнаутська, 105, строком до 20.12.2005 року.

Додатковим погодженням від 21.12.2005 року до Договору оренди, строк дії Договору було продовжено до 19.12.2006 року.

Додатковим погодженням від 03.04.2007 року було змінено орендодавця „Приморська районна адміністрація Одеської міської ради на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідно до Положення «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради. Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. (із змінами та доповненнями) встановлений місячний термін протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

Відповідно до частини 2 цієї статті у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вказаний договір був автоматично пролонгований на той же строк.

Орендар в порушення ст.ст. 526, 530, 629, 762 ЦК України, ст.ст. 18,19,27 вказаного Закону, п.п.2.2,2.4 договору своєчасно не вносив плату у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2010 р. у справі № 20/46-10-1887 вказаний договір було розірвано, відповідача виселено із вказаного приміщення.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в яком була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до Акту старшого державного виконавця від 21.05.2013 р. відповідача виселено із вказаного нежитлового приміщення.

У зв'язку з тим, що вказане приміщення повернуто позивачеві лише 21.05.2013 р. за період з 02.07.2010 р. (дата набрання вказаним вище рішенням законної сили) по 21.05.2013р. (дата виконання виконавцем рішення суду) відповідачеві нарахована неустойка в сумі 33 871,75 грн.

На заявлену відповідачеві претензію останній не відповів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 526, 785 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарсь кодексу України, ст.ст. 18,19,27 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», - позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи наледжним чином. (поштові повідомлення повернуті з посиланням на відсутність (вибуття) адресата у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалою суду від 05.05.2014 р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданим доказами - свідоцтвом про реєстрацію відповідача, вказаним договором оренди, розрахунком орендної плати, додатковим погодженнями до Договору, актом державного виконавця, рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2010р. у справі № 20/46-10-1887, претензією, розрахунком заборгованості.

Аналізуючи приведене суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доками і тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідач зворотнього в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської рад задовольнити повністю.

Стягнути з малого багатопрофільного підприємства „Браун Бір Сервіс Компані ЛТД" (65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 11, кв. 30, код ЄДРПОУ 23987753) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку в сумі 33 871 (тридцять три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2014р.

Суддя Никифорчук М.І.